Президент Чехії Петр Павел зустрівся вранці 12 червня у Вільнюсі з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Ґаром Штором на полях саміту HATO. Тема зустрічі – енергетична безпека та співпраця з підтримки України. У дописі в соціальних мережах чеський президент описав Норвегію як цінного партнера, який захищає північний фланг альянсу. У другій половині дня відбудеться двостороння зустріч Павела з прем’єр-міністром Японії Фумі Кісіда.
Ранкова зустріч у Вільнюсі тривала близько півгодини, кілька хвилин між лідерами, повідомляє “Блеск“.
Цінний партнер на півночі
«Норвегія є цінним партнером на півночі не лише у сфері екології та енергетики, а й у сфері захисту північного крила HATO», — сказав президент у дописі. Його речниця Маркета Ржегакова додала, що на зустрічі також йшлося про підтримку України або перегляд відносин із Китаєм.
Норвегія є одним із засновників HATO, а також має тісні відносини з Європейським Союзом через своє членство в Європейській економічній зоні. Після російського вторгнення в Україну минулого року вона стала ключовим енергетичним партнером ЄС завдяки масовим поставкам природного газу. Крім того, цього року ЄС запустив нову програму співпраці з цією скандинавською країною в галузі кліматичної політики.
Програма Павела на дводенному саміті альянсу передбачала кілька зустрічей і виступів на полях саміту. У вівторок глава держави зустрівся, зокрема, з делегацією Сенату США. Впливовий сенатор-демократ Дік Дурбін у Twitter подякував йому за «провідну роль у підтримці України» та за прийняття українських біженців у Чехії.
Довгострокове безпекове партнерство “великої сімки”, Польщі та Румунії з Україною
На саміті НАТО у Вільнюсі, де перебуває і президент України Володимир Зеленський, країни групи розвинених економік G7, а також Польща та Румунія, мають намір оголосити про довгострокове безпекове партнерство з Україною на саміті НАТО у Вільнюсі. Про це заявили прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак і офіційна особа Білого дому Аманда Слоут. Як повідомляє BBC, угода з безпеки включатиме обмін розвідданими, військову підготовку та постачання військового обладнання.
У своїй заяві Слоут наполягала на тому, що HATO надсилає «позитивний сигнал» Україні із саміту. Вона відповіла на вівторкову критику президента Володимира Зеленського щодо неоднозначного графіка поїздки України до HATO. Британський уряд заявив, що очікувана угода стане «міжнародною основою для довгострокової домовленості про безпеку України».
“Ми очікуємо, що спільну заяву підпишуть усі члени G7. У ній буде описано, як країни Альянсу мають намір підтримувати Україну в найближчі роки, щоб припинити війну та стримати можливий подальший напад”, – йдеться у заяві Британії. За даними Reuters, країни поза G7 також зможуть підписати угоду. Польща та Румунія, ймовірно, зроблять це вже сьогодні, 12 липня.
Така угода є з Ізраїлем
У минулому президент США Джо Байден пропонував модель безпеки для України, подібну до тієї, що діє між США та Ізраїлем. Згідно з угодою, США надають Ізраїлю військову підтримку на суму 3,8 мільярда доларів (близько 82 мільярдів чеських крон) на рік.
“Ми ніколи не повинні дозволити повторенню того, що сталося в Україні. Цією заявою ми підтверджуємо, що гарантуємо, що вона більше ніколи не буде вразливою до такої жорстокості, яку завдала їй Росія”, – сказав Сунак.
За словами дипломатів, присутніх на саміті HATO, в обмін на гарантії безпеки Україна обіцяє посилити зусилля щодо реформування, в тому числі, судової системи. Країни G7 високо оцінили реформаторські зусилля України після травневого саміту в Хіросімі. Однак помічають, що корупційні схеми не зникли. Також стурбовані можливим нецільовим використанням коштів для підтримки та відновлення України.
Павел про контрнаступ
Що стосується актуального контрнаступу України, то президент Чехії Павел припустив, що “вікно можливостей України закриється до кінця року”. Києву, ймовірно, доведеться провести переговори з росією на основі успіхів контрнаступу, досягнутих до кінця цього року, вважає Павел. Він каже, що це випливає з нинішніх політичних і військових обставин.
Павел учора, 11 липня, на початку саміту НАТО у Вільнюсі, прокоментував ситуацію на фронті. За його словами, необхідно “реалістично” сприймати те, що до кінця року вікно можливостей для українських територіальних здобутків більш-менш закриється. Президент взяв участь у публічній дискусії, організованій на полях саміту. Йому було поставлено питання про розвиток нинішнього українського контрнаступу. «Україна потихеньку завойовує територію. Мабуть, ще шукають слабкі місця в російській обороні. Вони досі не розгорнули тих значних сил, які підготували», – каже Павло.
Він говорив про те, що російська сторона встигла підготувати рубежі оборони і має перевагу в повітрі. За словами Павела, українці набагато мотивованіші та оснащені кращою технікою. Але ЗСУ не вистачає амуніції та авіації, «щоб бути дійсно ефективними». Часу на переміщення фронту стає менше не тільки тому, що з приходом зими процес ускладниться, але також через майбутні вибори в США, росії та самій Україні, сказав він.
Можливе зниження підтримки
“Ми побачимо подальше зниження готовності масово підтримувати Україну додатковими озброєннями. Тому всі ці умови, ймовірно, призведуть до висновку, що те, що буде досягнуто до кінця року, буде відправною точкою для переговорів”, – вважає Павел.
За його словами, окрім амуніції та військової техніки, Україна також потребує “підбадьорення та заспокоєння”. Він мав на увазі ключову тему саміту у Вільнюсі – можливе зрушення в питанні вступу України до НАТО. За словами Павла, союзники можуть зміцнити моральний дух українців, пообіцявши розпочати процес вступу одразу після завершення боїв. Але він не захотів спекулювати щодо результатів саміту.
Президент Чехії також заявив, що не вважає за потрібне переміщення ядерної зброї країн-членів НАТО ближче до кордонів росії у відповідь на оголошене розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Він відповів на запитання українського депутата, який поцікавився, чи є такий крок доречним сьогодні.
“Я не думаю, що ми завжди повинні відповідати на дії супротивника в одному дусі. Ми зосереджуємо всі наші зусилля на тому, щоб відмовити супротивника (від застосування ядерної зброї)”, – сказав він. «Не варто розгортати їх ближче до (російського) кордону, тому що це тільки загострить ситуацію», – продовжив він. На думку Павела, у відповідь на дії росії НАТО має радше нагадати, що у нього є такі ж варіанти, як і у москви.
Читайте також: У Вільнюсі розпочався саміт НАТО, альянс дискутуватиме про витрати на оборону – про 2 відсотки від ВВП і більше
