У Чехії в середу, 22 січня, продовжилася тривала та емоційна дискусія навколо законопроєкту Lex Ukrajina 7, який регулює тимчасовий захист українських біженців. Розгляд у Сенаті супроводжувався черговими суперечками. Лише 21 із 73 сенаторів висловився за схвалення, а мало бути 36. Не пройшла навіть пропозиція відхилити закон, тому голосувалися окремі поправки. Зрештою, сенатори навіть не дійшли згоди щодо того, за якою «поправкою» повернути закон до Палати представників, пише Blesk.
Після годин дебатів сенатори так і не змогли дійти єдиної думки. У підсумку закон був визнаний прийнятим через спливання законодавчого терміну (30 днів), який відведений Сенату на розгляд таких документів. Закон тепер буде направлено на підпис Президенту країни.
Варто зазначити, що минулого тижня після заяв щодо повернення законопроєкту на доопрацювання, з’явилось значне занепокоєння серед біженців щодо їх правового статусу, доступу до ринку праці та решти базових питань. Це відчувалось з ваших питань на нашу редакційну пошту та коментарів на наших майданчиках в соцмережах. Тривалі суперечки в парламенті викликали тривогу “що буде далі?”. Тож прийняття Lex Ukrajina заспокоїло сотні тисяч людей, які знайшли прихисток у Чехії після повномасштабного нападу росії на Україну.
Важливо: причина дискусій — не біженці, а інші пункти закону
Редакція ProUkrainu вже розповідала, сенатори сперечалися через запровадження нового кримінального правопорушення — «незаконна діяльність на користь іноземної держави». Це положення викликало побоювання щодо можливого зловживання новими правилами.
Міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан особисто брав участь у розгляді закону в Сенаті. Він активно захищав запровадження нового кримінального злочину. У своїй промові він навів конкретний приклад, коли через відсутність відповідного закону чеська поліція не змогла притягнути до відповідальності осіб, які загрожували національній безпеці, пише Seznamzpravy.
Ракушан також відповідав на критику стосовно обмежень для російських громадян. Він підкреслив, що норма не є дискримінаційною та дозволить виключення для тих, хто є опонентами російського режиму чи отримав політичний притулок.
Окремі положення можуть бути переглянуті окремо. Деякі сенатори вже заявили про намір оскаржити спірні пункти в Конституційному суді.
Що далі?
Якщо закон підпише Президент Петр Павел, наступним етапом стане відкриття реєстрації на продовження тимчасового захисту українців. Додатково почнуть з’являтися урядові постанови, які внесуть точність щодо умов для отримання українцями спеціального дозволу на довгострокове перебування в Чехії. Зокрема, визначиться період незалежності від отримання гуманітарної допомоги та розмір/період необхідного доходу на одну людину/родину.
