Серед майже 400 тисяч українців із тимчасовим захистом у Чехії близько 20% — це люди, які потребують допомоги. Літні, онкохворі, люди з інвалідністю, з важкими психічними травмами після війни. Вони живуть у гуртожитках, часто в дуже складних умовах, і не мають доступу до стандартної системи соціальної підтримки. Про це в інтерв’ю для Český rozhlas розповів директор OPU Мартін Розумек.
За його словами, українці з тимчасовим захистом фактично залишаються поза класичною системою державної соціальної допомоги. Вони не мають доступу до житлових доплат, не можуть отримати допомогу по догляду, навіть якщо йдеться про тяжкохворих чи людей з інвалідністю. Єдина підтримка — гуманітарна виплата. «Маємо багато людей із раком, серйозними психічними проблемами, людей похилого віку. Вони не дотягуються до жодної стандартної допомоги», — пояснює пан Розумек.
І водночас — це лише частина історії. Приблизно 80% українців працездатного віку в Чехії працюють. Інтеграцію Мартін Розумек називає «великим успіхом». Більшість із тих, хто може працювати, працюють — часто нижче своєї кваліфікації, у сфері послуг, догляду, на виробництві, але працюють. За даними, які він наводить, у третьому кварталі минулого року держава витратила близько 4 мільярдів крон на підтримку українців, тоді як вони принесли до бюджету близько 8 мільярдів. Тобто внесок перевищує витрати.
Економісти навіть зауважують: податкові надходження від українських біженців фактично покривають витрати на всіх чеських безробітних та людей з інвалідністю. На цьому тлі постає логічне питання: чому б не інтегрувати в систему хоча б тих найбільш вразливих 20%? Коштів на них точно вистачає з тих податкових надходжень, які йдуть від українців, які працюють.
Розумек також наводить приклад Польщі, яка, за його словами, діє більш прагматично: якщо люди вже інтегровані на ринку праці, держава зацікавлена в тому, щоб вони залишалися надовго. У Чехії ж одним із бар’єрів для пом’якшення умов називають навантаження на державні структури — йдеться про можливість обробки до 100 тисяч заяв.
В дискусії про українців у Чехії переможе прагматизм
Паралельно уряд залишив без змін умови переходу з тимчасового захисту на спеціальний дозвіл довгострокового перебування. А вони дуже жорсткі. Мінімальний річний дохід — 440 тисяч крон. За кожного додаткового члена родини — ще плюс 110 тисяч. Тобто мама з дитиною повинна заробляти 550 тисяч крон на рік, приблизно 46 тисяч на місяць брутто. Для багатьох, хто працює в сфері послуг або догляду за літніми/хворим, це недосяжний рівень.
Результат — із 398 тисяч українців на ZDP змогли перейти лише близько 13 тисяч. Це дуже малий відсоток. Розумек вважає умови надто суворими й не надто прагматичними, особливо з огляду на демографічну ситуацію Чехії — старіння населення і падіння народжуваності.
Що буде після 2027 року?
Більшість українців залишаються в режимі тимчасового захисту, який наразі продовжений до березня 2027 року. Далі рішення мають приймати самі держави-члени ЄС. За словами Розумека, дискусія про майбутній статус неминуча. І хоча в політичному просторі звучать заклики до посилення правил, реальність може змусити діяти прагматично. Бізнес, медичні заклади, соціальні служби вже зараз залежать від українських працівників. Тиск із цього боку лише зростатиме.
Чехія також не може повністю «вигадати свої правила», оскільки зобов’язана діяти в межах європейського законодавства. З червня набуває чинності новий міграційний пакт ЄС — понад 500 сторінок регулювання процедур притулку. Його положення є обов’язковими для країн Союзу.
Розумек прогнозує, що попри гучні політичні заяви, на практиці запрацює саме прагматичний підхід.
Про зміну ставлення: перестати боятися слова «мігрант»
Чехії потрібно змінити «ментальне налаштування» щодо іноземців — і передусім щодо українців, наголошує Мартін Розумек. Йдеться не про особливі привілеї. Навпаки — про вирівнювання правил. Щоб умови для іноземців були максимально наближені до умов для громадян Чехії: без дискримінації, але й без штучних бар’єрів. Зараз же існує своєрідна «двоколійність»: українці працюють і сплачують податки, але залишаються поза повноцінною системою соціального захисту.
Розумек також звертає увагу на те, як у суспільстві сприймається саме слово «мігрант». Багато чехів не асоціюють із цим словом словаків чи українців, хоча формально вони теж є мігрантами. Образ «чужого» часто створений медіа й політичними гаслами — і не відповідає реальності, де поруч живуть і працюють люди, які давно стали частиною місцевих спільнот.
Водночас він визнає: підтримка українців у Чехії після 2022 року була несподівано сильною і позитивною. І це — шанс. Шанс закріпити інший, більш прагматичний і спокійний підхід до міграції загалом. Інакше кажучи, питання вже не лише в тому, чи «дозволити» українцям залишитися. Питання в тому, чи зможе чеське суспільство побачити в них не тимчасову категорію, а людей, які працюють, виховують дітей і фактично співфінансують систему, частиною якої поки що повністю не стали.
Суд за судом: як МВС програє справи щодо тимчасового захисту
Окремий блок розмови на Český rozhlas стосувався того, як чеські органи влади застосовують європейське право на практиці. І тут Мартін Розумек розповів про ситуації, коли українці отримали тимчасовий захист в іншій країні ЄС, а потім переїхали до Чехії. За європейськими правилами їхній статус має визнаватися і підтверджуватися. Однак, за словами Розумека, МВС Чехії системно відмовляє таким людям — попри рішення судів. Organizace pro pomoc uprchlíkům регулярно оскаржує ці відмови — і виграє. Суд за судом. Чеські суди стають на бік заявників і наголошують: держава зобов’язана дотримуватися європейського законодавства. Але проблема в тому, що навіть після програних справ система не змінюється автоматично.
Мартін Розумек каже, що йдеться вже про понад 10 тисяч людей, які фактично «застрягли» на так званій візі толерантності (vízum strpění). Це тимчасовий документ із дуже обмеженими правами. Людина може перебувати в країні, але не має повноцінного доступу до всіх можливостей, які дає тимчасовий захист.
У кожній окремій справі, яку організація доводить до суду, людина зрештою може отримати статус. Але системно, за словами Розумека, МВС продовжує діяти так, ніби судових рішень не було. Керівник OPU говорить про проблему верховенства права. Європейське право та міжнародні зобов’язання мають у Чехії пріоритет над національними нормами. І якщо держава їх не дотримується, це створює серйозний репутаційний ризик для країни як правової держави.
Розумек вважає, що багато залежить від політичного керівництва міністерства. Без чіткої позиції міністра щодо обов’язкового виконання європейського права ситуація, на його думку, може залишатися конфліктною — з подальшими судовими спорами.
Читайте також:
Нове виявлення інтересу до спеціального дозволу на довгострокове перебування (ZDP): які умови
