Відставка прозахідного та проукраїнського уряду в Братиславі, яка відбулася минулого тижня, може вплинути на зовнішню політику країни. Словаччина гармонійно разом з президенткою та повноцінним урядом Едуарда Геґера послідовно підтримувала Київ у боротьбі проти російських окупантів.
Якщо ж унаслідок дострокових виборів до влади прийдуть партії іншої орієнтації, зокрема нібито соціал-демократична SMER-SD або її сателіт Hlas-SD, така підтримка може істотно скоротитися або зовсім зупинитися. Принаймні таку риторику зараз займає головний опозиціонер, колишній довголітній прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо. Про це ЧТК розповів відомий словацький політолог Григорій Месежніков, президент братиславського Інституту громадських питань. У четвер 15 грудня нижня палата словацького парламенту висловила недовіру уряду меншості Геґера, а опозиційні політики вимагають нових виборів. Президентка Словаччини Зузана Чапутова уряд Геґера призначила виконувати обов’язки. Але це означає, що уряд вже не має повноважень приймати стратегічні рішення.
“Соціал-демократи” разом із відвертими фашистами
“Smer-SD” є другою за популярністю партією в країні, згідно з опитуваннями громадської думки. “Уряд Геґера був прозахідним, проєвропейським і проукраїнським, у хорошому сенсі цього слова. Є ризик, що в разі зміни балансу сил відбудеться корекція курсу. Умовою цього може бути те, що сформується уряд іншої зовнішньополітичної спрямованості”, – вважає Месежніков.
На думку аналітика, такий розвиток подій може відбутися, якщо до влади прийдуть той самий згаданий «Smer-SD» або рух «Республіка». До руху “Республіка” раніше перейшли її нинішній голова та депутат Європарламенту Мілан Угрік, а також кілька депутатів парламенту, колишніх членів ультраправої партії “Котлебовці — Народна партія Наша Словаччина” (LSNS). Наприклад, рух критично ставиться до ЄС, а Угрік стверджував, що антиросійські санкції шкодять Європі більше, ніж самій Росії.
Роберт Фіцо був прем’єр-міністром Словаччини у 2009 році, під час газової кризи. Саме йому належить цинічна за змістом фраза, сказана у києві українським колегам: “Нас не цікавлять ваші відносини із Російською Федерацією. Нас цікавить газ”. Згодом, утім, він дещо заспокоївся, і, наприклад, восени 2014 року уклав із Києвом угоду про реверсне постачання газу зі Словаччини в Україну, завдяки чому Україна позбулася залежності від газових закупівель від росіян.
Фіцо став відверто проросійським тролем
Однак російська пропаганда на місці не стояла. На словаків сильно впливали і впливають десятки дезінформаційних веб-сайтів, на зразок “аеронету”, “протіпроуду”, “інфокуриру” тощо. Вони щодня описують українців як “жорстоких бандерівців” і виправдовують московську військову агресію проти України. «Роберт Фіцо останнім часом став відверто проросійським тролем. Його риторика набирала дедалі більше прокремлівського забарвлення, особливо після того, як він залишив посаду прем’єр-міністра. Він ставить під сумнів усе, що стосується теперішньої словацької зовнішньої політики щодо України», — каже Месежніков. Він додав, що голова SMER-SD, наприклад, виступав проти постачання зброї для України, яка зазнає військової агресії з боку Росії. Відео із виступами Фіца радо дублюють російською та використовують у якості пропаганди. Уряд Геґера, навпаки, допомагає Києву не лише гуманітарно, а й військово.
Фіцо пішов у відставку з посади прем’єр-міністра чотири роки тому внаслідок величезної політичної кризи в Словаччині після вбивства молодого журналіста-розслідувача Яна Куцяка та його дівчини. Після поразки на останніх виборах наприкінці лютого 2020 року партія Роберта Фіца пішла в опозицію. Згодом вона зіткнулася із внутрішнім розколом, коли колишній прем’єр-міністр Пітер Пеллегріні та інші депутати покинули SMER-SD і заснували нову партію «Hlas-SD». Вона вважається на сьогодні найпопулярнішою політичною партією в країні. SMER-SD посідає друге місце в списку преференцій. Обидві партії, які мають 20 та 16 відсотків популярності серед виборців, вимагають дострокових виборів.
Лише опалювати та світити
Президентка Словаччини Зузана Чапутова наразі призначила уряд Геґера виконувати обов’язки з обмеженими повноваженнями, і закликала політиків домовитися про організацію дострокових виборів у першій половині наступного року. Чергові вибори мають відбутися в лютому 2024 року.
Уряд Геґера втратив можливість займатися, наприклад, принциповими питаннями забезпечення економічної та соціальної політики країни або принциповими питаннями внутрішньої та зовнішньої політики. Багато рішень уряду вимагатимуть згоди глави держави.
Словаччина вже мала кабінет із обмеженими повноваженнями після падіння уряду прем’єр-міністерки Івети Радічової в 2011 році. Тоді політики перебільшено говорили, що уряд має право «лише опалювати та світити». Чапутова каже, що уряд Геґера має лише обмежені повноваження, але потрібно підготувати державний бюджет на наступний рік. В разі розбіжностей між політиками щодо нових виборів президентка вживатиме подальших кроків відповідно до конституції. Наприклад, глава держави може призначити новий технократичний кабінет.
Хоча опозиція закликає до нових дострокових виборів, парадоксально, але саме запровадження конституційних правил призначення дострокових парламентських виборів є предметом референдуму, який президентка на вимогу тієї ж соціал-демократичної опозиції раніше призначила на 21 січня.
Інфантилізм міністра Матовича
Причиною падіння словацького уряду стала сього лише одна особа – колишній прем’єр-міністр, згодом міністр фінансів Ігор Матович. Він відомий тим, що всю свою кар’єру ставився несерйозно до серйозних справ. Це — своєрідний “антисистемний” політик, який полюбляв проводити різні акції й флеш-моби заради того, щоб привернути увагу до своєї персони. Наприклад, в самому центрі Братислави запаркував автомобіль на переході для пішоходів — як протест проти абсурдності депутатської недоторканності. Як політик допускався некультурного способу комунікації, вульгаризмів у спілкуванні у соцмережах. Загалом Матович дещо інфантильно надавав великого значення різноманітним вподобайкам та сердечкам у своєму профілі на Facebook. Його спосіб урядування у Словаччині називали не інакше, як хаотичним.
Одним із найгірших його рішень була закупівля у березні 2021 року російської вакцини проти ковіду-19 під назвою “Спутник V”, яка не була схвалена у ЄС. Таке рішення викликало протести у багатьох партнерів по коаліції, відставку міністра охорони здоров’я. Абсолютно невдалим був його жарт на радіостанції, коли на запитання редактора про те, що він запропонував путіну за постачання вакцини, Матович з іронією відповів: “Закарпатську Україну”. В Києві іронії не зрозуміли, це викликало негайну реакцію, оскільки вже тоді росія почала накопичувати війська на кордонах України.
Відставка через папірець
Зрештою, Матович написав заяву про відставку з посади прем’єра, але залишив за собою посаду міністра фінансів. Однак партнер по коаліції — партія SAS (“Свобода і солідарність”) – і надалі вимагала його відходу з уряду, доки не поставила ультиматум: або SAS в уряді, або Матович. У результаті представники SAS у вересні 2022 року залишили коаліцію, і уряд втратив підтримку парламенту.
Утім, Матович ще міг врятувати ліберальний словацький уряд, якби не тримався за крісло і просто подав у відставку з посади міністра фінансів. І він уже наче був погодився, написав заяву, поніс її у канцелярію президентки, але знову повівся по-дитячому: йому подзвонив один із радників, щось пошептав, і в останню мить Матович передумав. Він просто забрав, буквально вирвав папір із підписаною заявою з рук президентського канцлера.
Уряд Геґера був відправлений у відставку буквально протягом години після цього. За відставку висловилося 78 депутатів із 102 присутніх. Проти було 20, двоє утримались і двоє не голосували. Перед голосуванням депутати від партії Геґера та Матовича OĽANO покинули сесійну залу. Всього у словацькому парламенті 150 депутатів.
Довголітній угорський вплив
Звичайно, відставка уряду викликала неабияку радість у різноманітних русофілів не лише. Тепер питання — якою буде Словаччина далі? “Якщо демократи не зможуть дійти згоди, об’єднатися та мобілізувати, то наступного року Словаччина побачить владу проросійської мафії у коаліції з фашистами”, – вважає Якуб Янда, керівник празького безпекового центру “Європейські цінності”.
Словаччина зазнає не лише проросійського впливу, який опирається на історичне слов’янофільство та сучасну залежність країни від російських енергоносіїв. Дається взнаки тисячолітня приналежність до Угорського королівства, яке, на відміну від Австрійського цісарства, не відрізнялося особливою прихильністю до демократії. І зараз ментально на словаків впливає Угорщина, яка має проблеми з правом, освітою, європейськими цінностями. Угорського прем’єра Віктора Орбана називають “російським “троянським конем” у Центральній Європі. Словаччина теж для нього тривалий час є зоною систематичного впливу. Орбан проводив не лише впливові політичні операції на угорськомовному півдні країни, а й домінує над значною частиною словацької енергетики. Наприклад, нафтопереробний завод “Словнафт” належить угорській групі MOL. “Всередині сьогоднішніх словацьких урядових партій є вірні йому люди. Схильна до фашизму опозиція, очолювана мафіозо Фіцо та його маріонеткою Пеллегріні, є союзниками Орбана”, – каже Якуб Янда.
Євроатлантичний скепсис
Якщо Словаччина політично та геополітично обернеться на протилежну сторону, це може мати серйозний вплив і на Чехію. Значна частина словацького суспільства відкидає присутність альянсу НАТО в Словаччині. Фіцо відкрито атакує НАТО. Словаччина, після російського вторгнення в Україну, швидко уможливила створення Бойової група НАТО. Це — багатокомпонентний підрозділ, який готує велике включення Альянсу, якщо виникне необхідність у колективній обороні від російської агресії. Незважаючи на всі внутрішні проблеми, словацький уряд Геґера поводився як чудовий союзник, сильно підтримував Україну матеріально, технічно і політично.
Проте, якщо наступний уряд Словаччини, очолюваний путінськими та орбанівськими троянськими кіньми, якимсь чином заблокує діяльність цього контингенту, то йому доведеться перебиратися далі на захід, на територію Чехії. “У чеському безпековому співтоваристві геополітичний крах Словаччини розглядається як дуже серйозна загроза, ймовірність якої вже не тільки мала”, – підсумовує Якуб Янда.
Читайте також: Словаки найбільше бояться економічних проблем через українських біженців
