Минуло лише кілька днів після того, як Дональд Трамп, який невдовзі обійме пост президента США, зробив резонансні заяви про можливість анексії Гренландії та Панамського каналу, а також висловив бажання приєднати Канаду до США. Слова Трампа викликали шок серед європейських політиків, експертів і журналістів. Вони трактуються як безпрецедентні виклики міжнародному правопорядку. Чехія, як і решта Європи, уважно стежить за розвитком ситуації, і реакція чеських політиків відображає як занепокоєння, так і надію на стабільність.
Що сказав Трамп?
У своєму виступі Трамп натякнув на можливість використання економічного та навіть військового тиску для анексії Гренландії, яка є автономною територією Данії, та Панамського каналу. Стосовно Канади, він заявив про бажання “дружнього об’єднання”, хоча й виключив застосування сили.
Заяви були настільки шокуючими, що вже другу добу стають центральною темою обговорень у міжнародних медіа. Політики по всьому світу намагаються зрозуміти, чи це серйозні наміри чи політична провокація.
Реакція Чехії на заяви: “Серйозно, але не дослівно”
У Чехії заяви Трампа зустріли з тривогою, але без паніки. Томаш Пояр, радник уряду Чехії з питань національної безпеки, закликав “сприймати Трампа серйозно, але не дослівно”. На його думку, такі заяви можуть бути лише “тестуванням геополітичних вод”, пише ЧТК.
Заступник голови Палати депутатів Чехії Ян Бартошек вважає, що висловлювання спрямовані насамперед на внутрішню аудиторію США. “Стиль Трампа завжди включав провокативні ідеї, які привертають увагу та демонструють його нестандартний підхід”, — заявив Бартошек. Водночас він підкреслив, що для міжнародної спільноти такі заяви викликають сумніви щодо стабільності співпраці з Америкою.
Сенатор Павел Фішер був більш критичним: “Політика, що передбачає захоплення чужих територій, є неприйнятною для союзників. Такі заяви лише віддаляють нас від США.” Він також згадав, що Трамп неодноразово висловлював сумнівні погляди щодо російської агресії проти України, що, за словами Фішера, “підриває спільні зусилля Заходу протистояти авторитарним режимам”.
«Я думаю, що слово “союзник” ми повинні використовувати дуже обережно впродовж наступних чотирьох років”, — заявив в інтерв’ю Blesk.cz американіст Криштоф Козак з Кафедри північноамериканських студій Карлового університету. Дональд Трамп і далі дотримується жорсткої позиції щодо союзників у НАТО. На пресконференції у вівторок він заявив, що держави-члени повинні підвищувати свої витрати на оборону до 5% ВВП. «Я думаю, що це своєрідна жорстка переговорна тактика, але слід зазначити, що багато членів НАТО не виконують навіть норму у 2%. Трамп діє трохи як мафіозний бос — він сприймає це так, що Європа захищена Сполученими Штатами, а за захист потрібно платити», — зазначив Козак у програмі Epicentrum.
Німеччина та Франція: одностайність у критиці
Європейський Союз виступив єдиним фронтом проти заяв Трампа. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро наголосив: “Європа не допустить зазіхань на суверенітет наших кордонів. Ми сильний континент.” Німецький канцлер Олаф Шольц заявив, що “принцип непорушності кордонів є ключовим для міжнародного права”. Він також додав, що провів переговори з іншими європейськими лідерами, які поділяють цю позицію.
Лідер опозиційної Християнсько-демократичної партії Німеччини Фрідріх Мерц попередив, що Європа повинна готуватися до “несподіваних рішень Трампа” та ставати більш самостійною у своїй політиці.
Гренландія, Данія та питання суверенітету
Данія, до якої належить Гренландія, сприйняла заяви Трампа як серйозну загрозу. Міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен зазначив, що майбутнє Гренландії визначатимуть самі її мешканці. Прем’єр Гренландії Муте Егеде висловився на підтримку незалежності території, але категорично відкинув ідею приєднання до США.
Трамп своєю чергою пригрозив Данії економічними санкціями у разі, якщо вона завадить США придбати Гренландію. Цей аспект викликав обурення в Єврокомісії. Її представник Олаф Гілл заявив, що ЄС готовий захищати свої інтереси, але сподівається на співпрацю з новою адміністрацією США.
За словами кількох данських посадовців, союзники та радники Трампа попереджають, що він налаштований серйозно. Вони розмірковують над тим, як реагувати, щоб уникнути серйозного конфлікту з близьким союзником і членом НАТО.
Як американські, так і данські посадовці кажуть, що не розуміють одержимості Трампа придбанням Гренландії, яку він назвав «абсолютною необхідністю». Тим більше, що США вже мають багаторічну угоду про оборону з цією територією, яка дозволяє їм значно нарощувати військову присутність, зокрема розміщувати війська та радарні системи, на найбільшому острові світу, пише CNN.
“Світ похитнувся”: що далі?
Аналітики розходяться в оцінках наслідків цих заяв. Дехто вважає, що це лише риторика для внутрішнього споживання, інші ж попереджають про можливі непередбачувані дії адміністрації Трампа. Очевидно, що Європа та Чехія уважно стежитимуть за кожним кроком нового президента США.
Зараз залишається лише сподіватися, що глобальна спільнота зможе уникнути нових криз, адже стабільність міжнародного порядку – це не лише гарантія миру, але й запорука підтримки демократичних цінностей, які об’єднують Європу та Україну.
Читайте також:
