Текст: Мартін Валеш
Ситуації в Україні та Ізраїлі, за словами італійського політолога Федеріґо Аргентьєрі, пов’язані між собою. За його словами, не випадково світ хвилюють одразу два регіональні конфлікти.
Аргентьєрі бачить зв’язок між російським вторгненням в Україну та вторгненням палестинських бойовиків з руху “хамас” до Ізраїлю. «Агресія диктатури чи диктаторської влади проти вільного суспільства», – сказав він в інтерв’ю “Блеску” в кулуарах празького “Форуму 2000”.
Як, на вашу думку, пов’язане вторгнення в Україну з бойовими діями в Ізраїлі та Ґазі?
З погляду агресора — це точно пов’язано, навіть якщо є деякі дивацтва. Наприклад, Володимир Зеленський хотів відвідати Ізраїль. Він запропонував Біньяміну Нетаньяху приїхати до Ізраїлю, щоб продемонструвати солідарність. І очевидно, що вони не дали йому згоди, сказавши, що зараз — невідповідний час. А наступного дня Нетаньяху порадився з Володимиром Путіним або, принаймні, заявив, що збирається порадитися з ним щодо війни. Тут є деякі сірі зони. Але в будь-якому випадку агресія однакова. Це агресія диктатури чи диктаторської влади проти вільного суспільства. В обох випадках це не викликає сумнівів. Зрештою, Ізраїль є вільним суспільством. За 32 роки незалежності Україна також довела, що здатна бути вільним суспільством. А це, мабуть, неприйнятно для диктаторських сусідів – росії та “хамасу”, яким маніпулює Іран.
Чи означає це, що Нетаньяху прагне мати хороші стосунки з путіним?
Так, так. Я думаю, що Нетаньяху в першу чергу хоче зберегти добрі відносини з росією, він не дуже підтримував Україну. Давайте дивитися правді в очі. Ізраїльське суспільство було більш, набагато більш проукраїнським, ніж нинішня влада. Попередня влада була нормальною, а ця влада — не поступлива. І правда полягає в тому, що з політичної точки зору Нетаньяху стоїть поруч… Не безпосередньо з путіним, а з Орбаном, із Моравецьким, який зазнав поразки – не переважною більшістю, але зазнав поразки на виборах, із Фіцо, із Сальвіні, Берлусконі. З правим популістським табором. Тому його прихильність до демократії, на яку сподівався Зеленський, не дуже сильна. Зеленський мав на увазі, що ми — демократія, яка захищає світ від диктатур. А Нетаньяху сказав: «Почекайте, почекайте, я не готовий до цього». Це моя інтерпретація.
Отже, як би ви інтерпретували те, що захищає Нетаньяху?
Він захищає свій уряд, який вживав різноманітних заходів проти поділу влади в державі. Виступав проти свободи преси, розділив ізраїльське суспільство. Зробив його абсолютно неготовим до нападу, який мав бути виявлений, до небезпеки, яка мала бути ідентифіковано. Неготовність Держави Ізраїль, сил безпеки Ізраїлю була очевидною в ту суботу. І, на мій погляд – і не тільки мій – шокуючий.
З іншого боку, владімір путін не висловив особливої симпатії до Ізраїлю.
Ні, ні, звісно, путін повністю на боці ворогів Ізраїлю. Він повністю підтримує Іран, а Іран повністю підтримує “хамас”. Але Нетаньяху, ймовірно, вважає, що путін зможе знайти якийсь компроміс. Можливо, допоможе виявити деяких лідерів “хамасу” або допоможе Ізраїлю зменшити силу “хамасу” в обмін на збереження нейтралітету Нетаньяху. Я не знаю, які питання переговорів, але щось подібне має бути. Але не сприймайте це як професійну заяву, це лише моя особиста думка.
На конференції «Форум 2000» у Празі ви порівняли ці ситуації з Другою світовою війною…
Пізня весна 1940 року була, мабуть, найгіршим періодом в історії людства. Звичайно, в європейській історії. Польща поділена на дві частини. Пізніше, того ж року до Фінляндії було вторгнення, вона зменшилася внаслідок підступного радянського нападу. На Данію, Норвегію, Бельгію, Люксембург і Голландію напав Гітлер, а потім — і на Францію в червні. А Сталін окупував Молдову і три балтійські країни. І у цій ситуації момент починається битва за Британію, метою якої є знищення британської могутності. І всі троє разом: Гітлер, Муссоліні і Сталін. Муссоліні та Сталін не беруть безпосередньої участі, але Муссоліні оголосив війну 10 червня. Сталін цього не зробив. Але він підтримує і Гітлера, і Муссоліні, наприклад, продаючи Німеччині нафту задешево.
На щастя, це все не триватиме довго, лише до кінця року та початку наступного. Пізніше, в 1940 році, Муссоліні зробить велику помилку. Вона, ймовірно, стане фатальною для всієї Осі. Він вторгнеться в Грецію, але зазнає невдачі. Тоді змусить Гітлера вторгнутися на Балкани в квітні 1941 року, і відкласти вторгнення в Радянський Союз. Але радянський наратив є огидно неправильним: «Велика Вітчизняна війна». Дайте спокій. Двадцять два місяці тісного союзу, вбивчого союзу з Гітлером. А потім ти повністю це все ігноруєш, ти про це не говориш. Навіть західні історичні джерела досить слабкі в критиці. Інтерпретації повинні включати кілька елементів цієї реальності. Набагато більше.
А які паралелі із сьогоднішній ситуації?
Паралель сьогоднішній ситуації полягає в тому, що є дві диктаторські сили, які підтримують росію, але поки що вони не діють. Китай поки що не діє, але готується до акцій. Я вважаю, що Іран на шляху до дій. Я не можу довести зв’язок між недавніми терористичними атаками в Європі та Іраном. Іран не мав жодного зв’язку з «Ісламською державою», перш за все з релігійних міркувань, і через свою антиіракську та антисаудівську позицію. Чи є зв’язок між нинішніми терористичними атаками та кимось іншим на Близькому Сході? Я не впевнений, я якось цього не помічаю. Можливо, ми це відкриємо найближчим часом. Терористичні атаки чи спроби нападів, звичайно, не є випадковими. Але хто тоді сказав тим людям, цим сплячим терористичним осередкам, прокинутися і діяти? Це гарне запитання, на яке я не можу відповісти.
Політолог Федеріґо Аргентьєрі спеціалізується на питаннях Європи – Заходу та Сходу, трансатлантичних відносинах і проблемах безпеки після холодної війни. Він читає лекції в Університеті Джона Кебота, американській вищій школі в Римі, де він є директором Інституту громадських справ Гуаріні. Розмова відбулась на полях конференції Forum 2000 у Празі.
Читайте також: Чеські та європейські політики засудили терористичні атаки “хамасу” на Ізраїль, в Ірані та росії – радіють
