Сьогодні та завтра, тобто 9 й 10 березня, українці вшановують найвидатнішого українського поета Тараса Шевченка. Хоч у Чехії він ніколи не був і не міг бути, тут його добре знали вже у другій половині 19 століття. Саме у Празі був вперше надрукований повністю весь Кобзар — без різноманітних заборон та правок російської царської цензури. У Празі нині є два основні “Шевченківські місця”: це меморіальна таблиця на вулиці Оплеталова 22, та пам’ятник на площі Кінських.
Слов’янські теми у творчості Тараса Шевченка вперше з’явилися у поемі «Гайдамаки» (1841) та в уривку з драми «Никита Гайдай» (1842). Він був обізнаний з творами чеських та словацьких слов’янофілів Вацлава Ганки, Яна Коллара та Павла Йозефа Шафарика. Останньому присвятив знамениту поему «Єретик», яку було видано окремою книжкою в оригіналі (латинкою) з паралельним перекладом на чеську мову Франтішка Тихого.
Перекладали на чеську ще за його життя
Чеська громадськість знайомилася з життям і літературною спадщиною поета через оригінальні друковані видання його творів, рукописні списки в українських оригіналах або переписаних латинкою, а також через публікації у чеських перекладах. Переважну більшість цих перекладів зроблено з оригінальних друкованих видань, зокрема тих, що вийшли ще за життя українського поета (напр., «Кобзар» 1860). Від 1860 і до 1948 року переклади творів Шевченка друкувалися близько ста разів. У 70-х pоках ХІХ століття популярність поета в Чехії зросла настільки, що статті про нього з’явилися навіть у чеській енциклопедії «Slovník naučný» («Науковий словник»), а останній номер журналу «Praha-Moskva» (1939, № 3), що вийшов напередодні окупації Чехословаччини, був повністю присвячений Шевченкові.
Шевченківський відділ МВБУ
Перше нецензуроване видання творів Т. Шевченка побачило світ у Празі ще 1876 року. Але справжнім «раєм» для публікації творів поета в Чехословаччині був період 1919-1944 років, коли Прага стала головним осередком української еміграції. Саме тут, при Музеї визвольної боротьби України в Празі (МВБУ) з нагоди десятиліття існування музею та 75-річчя смерті українського Кобзаря було засновано окремий Шевченківський відділ. Тут систематично зосереджувалися твори Т. Шевченка, видані в різних країнах світу та матеріали про нього за межами України. З багатотисячних фондів відділу жоден документ, книжка чи інший предмет не були куплені. Всі були даровані українцями з різних куточків світу. На основі матеріалів відділу було влаштовано кілька Шевченківських виставок, а за Другої світової війни здійснено чотири книжкові видання творів Шевченка – три «Кобзарі» і одна книга «Поезії».
Сьогодні найбільшу збірку видань Тараса Шевченка у Чехії, без сумніву, можна знайти у Слов’янській бібліотеці у празькому Клементинумі. Бібліотека також проводить різні конференції й виставки на тему шевченкознавства та загалом української літератури.
За матеріалами Миколи Мушинки, часопис “Пороги”, 2018 рік.
Читайте також: Пам’ятник Тарасу Шевченку у Празі обклали мішками з піском
