На початку листопада в Чехії можна побачити, як цвинтарі вкриваються теплим світлом безлічі свічок, що створює містичну атмосферу. Dušičky у Чехії — не гучне свято. Як і в Україні, скоріше, це тихий і спокійний день, коли кожен може пригадати дорогих людей, які пішли з життя. Церкви (храми, каплиці) проводять спеціальні служби, де відправляються молитви за спокій душ. День пам’яті померлих відзначають щороку 2 листопада.
Дослідники кажуть, що Dušičky поєднують в собі давні вірування, католицькі традиції та сучасний підхід до вшанування пам’яті предків.
Назви різні, але традиції схожі
В Україні також існують подібні традиції вшанування померлих. Найближчий аналог до чеського Dušičky — це поминальна або батьківська субота, що відзначається восени, в першу суботу листопада. В цей день українці також відвідують кладовища, прибирають могили, запалюють свічки та моляться за душі померлих. На відміну від чеських Dušičky, українські обряди поминання предків також мають весняний період, коли на Радоницю після Великодня відбувається поминання на цвинтарях.
Дні пам’яті об’єднують людей незалежно від віросповідання і в Україні, і в Чехії. Навіть ті, хто не належать до церковної громади, все одно приходять на могили, щоб вшанувати пам’ять померлих.
В Чехії до традицій Dušičky, як і в Україні, входять:
- Запалювання свічок. Вважається, що вогник допомагає душам знайти шлях до спокою. Світло символізує пам’ять і зв’язок із предками.
- Прикрашання могил квітами. Зокрема, хризантемами, які є символом осені та вічного спокою. Їх приносять як знак любові та шани. Цей звичай походить з Японії та Китаю, де хризантеми є символом вічності. Традиція приживалася і в Європі.
- Тиша та молитва.
Цвинтар — не місце для прогулянок, але…
Для тих, хто хоче відчути дух Dušičky в Чехії, ідеальним місцем стане одне з історичних кладовищ Праги, наприклад:
- Ольшанське кладовище. Це найбільше та одне з найстаріших у Празі, де поховані багато видатних чеських діячів. У цей період цвинтар вкривається тисячами свічок і квітів, створюючи вражаючу атмосферу.
- Вишеградський цвинтар. Це також відоме місце спочинку багатьох видатних особистостей, серед яких Антонін Дворжак та Бедржих Сметана.
- Костел св. Їржі в Лукове (Kostel sv. Jiří v Lukové) з гіпсовими статуями вірян. Цей костел збудований ще 1352 року. З часом місце занепало. 2012 року костел прославився унікальними скульптурами, створеними студентом Якубом Гадравою.
Також в різних містах Чехії є старі цвинтарі, де зберігається не тільки пам’ять простих людей, але й історія чехів. Так, наприклад, в місті Horice є велична споруда у вигляді брами (її ще називають порталом) – це вхід на цвинтар. Крім родинних склепів відомих у Чехії людей, там можна побачити старовинні могили військових. Річ у тому, що у пруссько-австрійській війні Горжице стало не лише головною резиденцією прусського штабу, а й одним великим шпиталем. В місцеву лікарню доставляли сотні поранених, багато з яких знайшли свій останній спочинок на місцевому кладовищі.
Більшість чехів хоча б поверхово знають про Dušičky, але деякі цікаві факти часто залишаються поза увагою.
Дохристиянські корені
Багато хто асоціює Dušičky з католицькою церквою, яка офіційно встановила День пам’яті померлих у 10-му столітті. Проте його джерела можна знайти у більш давніх язичницьких традиціях слов’ян, які вірили, що душі померлих повертаються на землю. Щоб їх вшанувати, наші предки проводили ритуали, залишали підношення та запалювали вогнища, щоб освітити духам шлях.
Вихідного немає
Попри те, що Dušičky міцно вкорінені в чеській культурі, в цей день немає офіційного вихідного. Також показово, що сучасні покоління все більше втрачають інтерес до цього свята. Серед причин — інтенсивний ритм життя та менша увага до традицій у сім’ях. Деякі родини вже забувають про Dušičky або обмежуються лише родинними зустрічами без глибокого вшанування пам’яті померлих.
Свята померлих у світі — не всюди це сум
На відміну від Чехії та України, де Dušičky (або день пам’яті) сприймаються як тихий спогад та молитва, наприклад, мексиканський Día de los Muertos (День мертвих) — це барвисте та шумне святкування життя і смерті. Так само в деяких частинах Європи, наприклад, на Сицилії, цей день часто супроводжується веселощами та святковими стравами на честь померлих предків.
Читайте також:
Різдвяні ярмарки у Празі 2024: коли почнуть працювати та які цікавинки готують
Колочава – закарпатське село, яке для чеських туристів стало “Меккою”
Художній фільм про розбійника Шугая та закарпатську Колочаву виходить на широкий екран
