4.3 C
Czech Republic
додомуПорадиОсвітаУ Карловому університеті в Празі засновано новий українознавчий центр

У Карловому університеті в Празі засновано новий українознавчий центр

Центр співпрацюватиме з УКУ та КМА, він вивчатиме роль України у майбутньому Європи, яка також змінюється. Поведе центр науковиця Валерія Корабльова.

reklama/реклама

Дослідницький центр Карлового університету в Празі під назвою «Україна в Європі, що змінюється» має зосередитися на знаннях про сучасну Україну. Він створений не лише для студентів, аспірантів чи викладачів, а й для інших видів діяльності. Його презентували 20 лютого всім зацікавленим сторонам у приміщенні столичного Скаутського інституту.
Центр створено в Інституті міжнародних досліджень факультету соціальних наук Карлового університету (IMS FSV UK). Його очолюватиме Валерія Корабльова, доцентка кафедри російських і східноєвропейських студій. За її словами, метою центру буде надання якісних українознавчих експертиз. Вони б, зокрема, висвітлювали причини російської агресії проти України або структурні відмінності російського та українського суспільств. Центр також хоче оцінювати розвиток подій в Україні в європейському контексті. Вже зараз необхідно прораховувати результати і робити висновки про, наприклад, наслідки війни росії проти України, як вони вплинуть на майбутнє Європейського Союзу або як зміниться устрій безпеки у світі.

Плакат до відкриття центру

Співпраця з КМА та УКУ

У заході взяли участь представники Посольства України в Празі та основні українські партнери центру, якими є Києво-Могилянська академія та Український католицький університет у Львові. Провідні академічні інституції вже беруть участь у міжнародних дослідженнях. “Вони цікавляться не лише минулим і деяким переосмисленням чеського погляду на Україну. Йдется про актуальні проблеми соціальної науки й Східної Європи загалом. Вже зараз слід вивчати, яким буде місце України в майбутній Європі. Тому що ми переконані, що цей конфлікт змінить Україну та Європу”, – додала для ЧТК Даніела Коленовська, керівниця відділу російських та східноєвропейських студій IMS FSV UK.
Одразу після офіційної презентації нового центру відбулася його перша дискусійна панель. Також відбулась лекція на тему розміщення українських переселенців в ЄС та трансформації українського суспільства внаслідок війни. Виступили відомі чеські дослідники, зокрема, історик Ян Шір, соціологині Яна Леонтієва та Вікторія Середа, політологиня Анна Осипчук та інші.
«Дослідницький центр працюватиме на межі гуманітарних і соціальних наук з метою сприяння знанням про сучасну Україну. Їх можна буде застосовувати в навчанні та не тільки», – зазначила речниця факультету соціальних наук Клара Гілакова. “Його основа базується на зростаючому попиті на якісну українознавчу експертизу”, – додала вона. Центр вивчатиме та роз’яснюватиме ширшій громадськості розвиток регіону в загальному контексті.

Контекст

Чеська широка й наукова громадськість тривалий час на доволі доброму рівні вивчала росію і сприймала держави колишнього СРСР також як своєрідне продовження росії. У багатьох університетах славістика орієнтувалася насамперед на русистику. Тому громадськість вкрай недостатньо знала про історичний, культурний, суспільний аспект України й інших країн регіону, або недооцінювала його. Чимало чехів навіть дотепер переконані, що “йдеться ж про один або практично один і той самий народ, і чому вони воюють між собою — незрозуміло”. Звідси й беруться різноманітні стереотипи на зразок американського “зовнішнього управління” чи “Україна також винувата”, діють міфи про “нацистів”, переслідування російськомовного населення чи національних меншин, або ж відгомін радянської пропаганди про “жорстоких бандерівців”. Тому зараз чеській громадськості бракує доступно викладених знань, щоб мати змогу оцінити причини і наслідки російської війни проти України, українського опору окупантам, вплив на майбутнє Європейського Союзу та глобальний розвиток тощо.
Росія здійснила військовий напад і вторгнення в Україну 24 лютого минулого року. Станом на 6 лютого цього року Організація Об’єднаних Націй підтвердила, що щонайменше 7155 цивільних осіб, у тому числі 438 дітей, загинули у зв’язку з вторгненням в Україну. В ООН також попередили, що кількість загиблих і поранених може бути значно більшою, оскільки дані з багатьох окупованих територій, зокрема міста Маріуполь, недоступні. Зазначені цифри включають лише документально підтверджені жертви війни.

Читайте також: Історик Володимир В’ятрович презентує у Празі видання своєї книги чеською мовою

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама