Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Файзер пропонує краще перерозподіляти українських біженців між іншими європейськими державами. Про це вона заявила після внутрішньонімецької конференції з питань міграції з представниками федеральних земель Німеччини. Міністерка також хоче краще контролювати міграцію до Німеччини з інших країн. Один із маршрутів також пролягає через Чехію. Тому Німеччина останнім часом посилила вибіркові перевірки на кордоні з Чехією.
«Я виступаю за кращий перерозподіл людей, які прибувають з України. Те, що Польща прийняла понад півтора мільйона людей, ми — більше мільйона, а інші більші країни Європейського Союзу, такі як Іспанія — лише 100 тисяч, не може залишатися таким і надалі», – сказала Файзер, повідомляє ЧТК. “Вісім із десяти мігрантів минулого року були з України”, – сказала вона. Відповідальність за це вона поклала на президента росії владіміра путіна. “Це створило найбільшу хвилю біженців у Європі з часів Другої світової війни”, – додала міністерка.
Понад мільйон українців
Федеральне статистичне відомство оголосило, що, за попередніми підрахунками, минулого року до Німеччини приїхало 1,1 мільйона українців. Хоча протягом року на батьківщину повернулося близько 139 тисяч українців, міграція з України у 2022 році все ж перевищила кризові 2014-2016 роки, коли до Німеччини з Сирії, Афганістану та Іраку прибуло 834 тисячі особи.
Міністерка сказала, що федеральний уряд від самого початку фінансово підтримував німецькі регіони, які піклуються про біженців, і продовжуватиме це робити. “Минулого року це було 3,5 мільярда євро, а на цей рік ми затвердили 2,75 мільярда євро”, – сказала вона. Проте федеральні землі та муніципалітети скаржаться, що все ще мають проблеми із забезпеченням біженців житлом. Файзер пообіцяла вирішити цю проблему за допомогою Міністерства фінансів, Міністерства житлового будівництва та Управління федеральною нерухомістю. Наразі вона запропонувала регіонам близько 70 тисяч місць для розміщення.
Нелегальна міграція із Близького Сходу
Темою конференції також була посилена міграція з інших країн, у тому числі з країн Близького Сходу. Файзер сказала, що канцлер Олаф Шолц на саміті Європейського Союзу домовився з іншими державними діячами про посилення захисту зовнішніх кордонів Європейського Союзу. Водночас Німеччина почала краще охороняти свої кордони всередині Шенгенського простору, оскільки після припинення наприкінці минулого року контролю на чесько-словацькому кордоні у Німеччині знову фіксується прибуття нелегальних мігрантів. «Ми розширили перевірки на кордоні з Австрією та посилили вибіркові перевірки на кордоні з Чехією. Ми домовилися зі Швейцарією про спільні перевірки в поїздах і на кордонах. Ми також посилимо зусилля для послідовної депортації тих претендентів на притулок, які отримали відмову», – сказала вона.
Торік німецька поліція зафіксувала найбільше випадків незаконного перетину кордону за останні шість років. Їх було 91 986, а роком раніше – 57 637. Проте у 2021 році обмеження, запроваджені через пандемію covid-19, вплинули на міграцію.
Співпрацює лише Гамбія
Тому на рівні Європейського Союзу вже стоїть питання про ефективніше повернення неуспішних шукачів притулку до їхніх країн походження. ЄС шукає спосіб переконати африканські чи азіатські країни краще співпрацювати у поверненні своїх громадян. Лише 21 відсоток із тих, хто отримав відмову, повертаються на батьківщину. Торік кількість шукачів притулку в Євросоюзі зросла вдвічі – до понад 920 тисяч, повідомило ЧТ.
Швеція, Франція та Німеччина перебувають під великим міграційним тиском. Швеція, як країна, яка наразі головує в ЄС, зараз шукає вирішення ситуації, яка різко загострилася у 2015 році під час великої міграційної кризи. Два роки тому ЄС уже запровадив механізм, який дозволяє скасовувати м’який візовий режим для неєвропейських країн, які не бажають приймати своїх громадян назад. Однак поки що він практично не використовувався — за винятком африканської країни Гамбія. «Ми помітили нелегальну міграцію з країн, де немає необхідності у міжнародному захисті. Приїжджає багато марокканців, єгиптян, тунісців, бангладешців, пакистанців, турків, кубинців, індійців. Важливо, щоб ми могли їх повернути», – заявила єврокомісарка із внутрішніх справ Ілва Йоганссон.
Деякі неуспішні мігранти навіть неодноразово звертаються по притулок. Це перевантажує урядовців. Минулого року вони опрацювали втричі більше запитів, ніж прибуло мігрантів. Брюссель прагне, щоб під час міграції через море не гинули люди, а наземні маршрути не контролювалися організованою злочинністю. «Повинні бути легальні шляхи. Ми також маємо перенаправити їх, щоб вони не йшли небезпечними маршрутами», – додала німецька міністерка Ненсі Файзер.
Невизнання європейських документів і обмеження допомоги у розвитку
Репатріація ускладнюється також тим, що велика кількість мігрантів прибуває без документів. У ЄС їм видають тимчасові замінні довідки, але країни їхнього походження відмовляються визнавати європейські документи.
Після кількох спокійніших років минулого року європейські країни знову побачили міграцію. Зокрема, спостерігали значне збільшення кількості людей, які прямували з Африки чи Азії через Середземне море чи Балкани до ЄС. Наприклад, минулого року чеська поліція затримала 29 тисяч іноземців, які перебували в Чехії нелегально. Це в рази більше, ніж роком раніше. У ЄС минулого року майже мільйон людей подали заявки на отримання притулку. Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше. Із сотень тисяч людей, чиї заявки були відхилені владою, державам ЄС вдалося повернути лише близько п’ятої частини до країн походження.
Єврокомісарка вважає, що Євросоюз та окремі його країни-члени можуть тиснути на країни, що не входять до ЄС. За її словами, наприклад, країни мало користуються послугами прикордонного агентства Frontex, яке може допомогти з поверненням мігрантів. Деякі країни-члени пропонують використовувати важелі торгівлі чи допомоги у розвитку у переговорах із країнами Африки чи Азії, звідки походить більшість нелегальних мігрантів. Утім, Швеція не хоче відкривати питання солідарного розподілу допомоги шукачам притулку, яке турбує переобтяжені країни Південної Європи. Низка інших країн ЄС відкидає пропозиції щодо спільного розгляду заяв про надання притулку між державами.
Читайте також: Безпеку України та Молдови обговорювали у Празі очільники МВС країн ЄС
