У Польщі сьогодні вранці розпочалися парламентські вибори, на яких люди вирішать, чи залишиться національно-консервативна партія «Право і справедливість» при владі на безпрецедентний третій термін. Ця партія ініціювала проведення одночасно з виборами референдуму з питань приватизації державних активів, віку виходу на пенсію, збереження бар’єру на кордоні з Білоруссю та загалом міграційної політики.
Сьогодні виборці визначать склад Сейму із 460 депутатів, нижньої палати парламенту та Сенату із 100 депутатів. Очікується, що «Право і справедливість» (PiS) виграє вибори, повідомляє ЧТК. Але невідомо, чи зможе вона отримати більшість у Сеймі, необхідну для формування уряду. Проєвропейська “Громадянська коаліція” сподівається повернутися до влади після восьми років опозиції. Вона б запросила нових лівих і центристський Третій шлях приєднатися до уряду.
Референдум про міграцію
У Польщі була дуже напружена передвиборча кампанія. Партії та їхні кандидати, на думку політологів, більше зосереджувалися на тому, щоб налякати людей і атакувати опонентів, ніж програму. Утім, на відміну від сусідньої Словаччини, тут не було навіть дискусії про проросійське переорієнтування країни. Під час кампанії PiS звинуватила голову Громадянської коаліції та колишнього президента Європейської ради Дональда Туска у змові з Німеччиною та Брюсселем проти нинішнього уряду у Варшаві та спробі усунути його від влади. У той час, коли Україна, східний сусід Польщі, захищається від російської агресії, правляча партія також виступає єдиним гарантом безпеки країни, обіцяючи народу захистити його й від напливу мігрантів із кризових районів.
Одне з питань референдуму стосується міграційних правил ЄС. Людей просять відповісти, чи вони «підтримують прийняття тисяч нелегальних мігрантів з Близького Сходу та Африки в рамках системи примусового переселення, нав’язаної європейською бюрократією». Критики PiS зазначають, що це питання вводить в оману і що мета уряду — залучити на виборчі дільниці людей, які могли б проголосувати за нього. Щоб референдум був дійсним, у ньому повинна взяти участь більшість виборців, які мають право голосу.
Голосування завершиться сьогодні о 21:00. Орієнтовні результати будуть опубліковані незабаром. Підрахунок голосів триватиме до вівторка.
Звичайно, гостро стоїть і питання допомоги Україні та українцям
Під час виборчої кампанії, звісно, обговорювалося і питання української міграції. Польща, яка з початку російського вторгнення в Україну в лютому минулого року твердо захищала атаковану країну. Вона продовжуватиме допомагати їй навіть після недільних парламентських виборів, очікують польські аналітики. І це незважаючи на нещодавню кризу у відносинах, яка виникла у зв’язку із забороною ввезення українського зерна до Польщі. Вони зазначають, що сума підтримки буде вже не такою великою. Правлячі політики не будуть так сильно наголошувати на її наданні, як раніше. Хвиля позитивних емоцій щодо українців, викликана російською агресією в Польщі, спадає. Відбувається це також через погіршення економічних перспектив. Відносини між двома країнами останніми тижнями загострилися.
«Допомагаючи Україні, Польща, ймовірно, найглибше і однією з перших сягнула руку у запаси своєї армії», — розповів ЧТК Марек Сверчинський, аналітик з питань безпеки з аналітичного центру Polityka Insight. «Ці запаси практично закінчилися. Армія досягла межі, нижче якої не може опускатися», — вказує він на нещодавню заяву прем’єр-міністра Матеуша Моравецького про те, що Польща більше не передає зброю Україні, оскільки озброює власну армію.
Багато зброї Україні
Значну частину військової допомоги, яку надала Польща Україні, становили подарунки. Частину поставок фінансує Євросоюз зі свого інструменту миру. Польські збройові компанії теж мають замовлення від української армії. “Ми не маємо точної картини військової техніки для України, уряд не ділиться нею з громадськістю”, – сказав Свєрчинський. Польща надала атакованій країні надзвукові винищувачі радянської конструкції МіҐ-29, сотні бронетранспортерів «Росомак», самохідні гаубиці «Краб» або значну частину своїх танків, у тому числі німецькі танки Leopard 2. Вона також переконала інших союзників передати цієї сучасної бронетехніки в Україну.
За словами Свєрчинського, українцям виявилися корисними гаубиці Krab, оснащені системою управління артилерійським вогнем TOPAZ, до складу якої входить розвідувальний безпілотник FlyEye. Також українці можуть похвалитися переносними комплексами ППО Piorun, призначеними для ураження низьколітаючих цілей. «Систем такого рівня наразі немає більше ніде в світі, тому що західні країни не сприймали такої загрози, заради якої вони повинні були б її використовувати», — сказав аналітик.
За даним Інституту світової економіки в Кієльце, Польща пообіцяла Україні допомогу, яка загалом відповідає 0,695 відсотка її ВВП, у випадку військової допомоги – 0,488 відсотка ВВП. У Чехії він становить 0,562 відсотка ВВП, відповідно 0,418 відсотка.
Солідарність триватиме, але не буде таким вже жвавим
До російського вторгнення в Україну Польща вже витрачала на оборону понад два відсотки свого ВВП, як того вимагає Північноатлантичний альянс. Цього року національно-консервативний уряд «Право і справедливість» (PiS) витратить на цю статтю чотири відсотки ВВП, що є найбільшим показником у НАТО. Але Свєрчинський зазначає, що будь-який кабінет, який очолить уряд після сьогоднішніх парламентських виборів, повинен буде провести перегляд державних витрат через стан державних фінансів.
Вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року в Польщі спровокувала безпрецедентну хвилю солідарності. Мільйонам людей, особливо жінкам і дітям, які тікали в безпечне місце, значною мірою допомагали звичайні люди. Проте ця прихильність до українців поступово почала спадати. «Є більше людей, які сумніваються щодо потреби такої допомоги або не бачать її як пріоритет», — сказав політолог Рафал Хведорук з Варшавського університету. Потужна українська громада проживала в Польщі ще до війни, але аналітик Свєрчинський згадує, що це були економічні мігранти, які утримували себе самі. На відміну від біженців війни, вони не потребували допомоги від держави.
На початку вторгнення Польща часто була ініціатором допомоги Україні. Але поступово вона почала сприймати її як конкурента на європейській арені. «Президент України Володимир Зеленський рік тому був політиком третьої ліги, зараз він політик першої ліги, а західні політики орієнтовані на Україну», – каже Свєрчинський. “Польща впала на кілька позицій”, – додав він. За словами політолога Хведорука, розрахунок PiS на те, що позиції Варшави щодо Німеччини чи Євросоюзу посиляться завдяки співпраці зі США у плані допомоги Україні, не виправдався. «Брюссель продовжує бути послідовним щодо Польщі», – говорить Хведорук про покарання, які Європейська комісія наклала на Польщу в останні роки за порушення принципів верховенства права.
Зерно та “волинське питання”
Незважаючи на протести з боку України, уряд у Варшаві заборонив імпорт українського зерна. Він пояснював це тим, що має захистити польських фермерів. Їхні голоси мають ключове значення для PiS на недільних виборах. Проте критики уряду у Варшаві звинувачують уряд Моравецького в невдачі у справі імпорту українських сільськогосподарських товарів. Він довго не вирішував проблему та вчасно не забезпечував необхідну інфраструктуру, завдяки якій товари могли б поїхати далі, до країн призначення.
Незалежно від того, чи ПіС залишиться при владі після виборів, чи її замінить група партій на чолі з проєвропейською Громадянською коаліцією (КО), польська політика щодо України не зміниться. Допомога триватиме в скороченому масштабі, навіть якщо польські політики не їздитимуть до Києва так часто. Якщо нинішня опозиція переможе, гаряча риторика останніх тижнів приглушиться. Можливо, створиться враження, що проблем зменшилося, очікує Свєрчинський. На думку політолога Хведорука, уряд на чолі з Громадянською коаліцією не грав би на історичних емоціях і не робив би такого великого акценту на так званій “Волинській різанині” чи “злочинах українців проти поляків” під час Другої світової війни.
Читайте також: Польща та Чехія тепер “двоюрідні брати” завдяки Україні – чеський посол у Варшаві (нині покійний)
