Розмовляв: Мартін Валеш
Чеський євродепутат Томаш Здеховський став особливо відомим у медіа- та віртуальному просторі після його сатиричної ідеї із Краловцем — тобто з “приєднанням” нині російської Калінінградської області до Чехії.
Насправді це далеко не перша така кампанія, яку провів Здеховський. Він — відомий чеський політик, депутат Європарламенту з 2014 року, представник партії християнських демократів та народовців (KDU-ČSL). Про враження від поїздки до Києва та роботу російських тролів він розповів виданню “Блеск“.
Антикризовий менеджер
Раніше Здеховський працював антикризовим менеджером і медіа-аналітиком, був експертом у кризових комунікаціях, політичному маркетингу та зв’язках з громадськістю. Займається журналістською та літературною діяльністю, викладав у кількох університетах, співпрацював із виданням християнського характеру. Стояв за кампанією популяризації донорства крові або акцією “Врятуймо Єжішка”, яка спрямована на захист традиційного чеського Різдва. Сервер Info.cz включив його до 50 найвпливовіших чехів у Брюсселі.
І, незважаючи на великий досвід, Здеховський зізнається, що має чого повчитися в українців. Він каже, що в Україні мають великий досвід роботи з російськими тролями та гібридними атаками, з якими вони стикаються в онлайн-просторі. Так, інтернет-тролі викрали його ж фото і зловживають ним. «Українці показали мені багато моїх фейкових акаунтів у соціальних мережах», – сказав він після чергової своєї поїздки до Києва.
VK є небезпечним
- Як працюють російські тролі? Чого ви дізналися від українських експертів?
- Часто буває, що навіть чехи не знають, що їхня фотографія, яку вкрали у них тролі, має власний акаунт у російській соціальній мережі «ВКонтакте». Лише трохи змінюється ім’я, наприклад Том Захаров замість Томаш Здеховський. Українці показали мені багато моїх фейкових акаунтів у різних соцмережах: Marcus, Henry, Elvis… Це можна знайти за допомогою різних інструментів, які вони мають і над якими вони працюють з британськими дослідниками, спецслужбами чи з американськими компаніями, такими як Google. Ви знайдете такі фейкові акаунти низки політиків та інших людей, які публікують інформацію про те, як чехи та європейці страшно бояться замерзнути, який тут панує страх перед українськими іммігрантами та інші речі.
- Який сенс тролям копіювати акаунт євродепутата?
- Там не напишуть, що він євродепутат. Вони намагаються зробити акаунти схожими на реальну людину з реальним життям. Деякі з них говорили, що я підприємець, який замовчує ситуацію в Європі. Це все російською мовою.
- Чи вважаєте ви мережу ВК взагалі безпечною?
- Точно — ризикованою. Навіть люди з чеських некомерційних організацій, які намагалися знайти та перевірити інформацію у ВК, їх потім масово переслідували, раптом їх додавало багато людей.
- ВК був популярним і в Україні, це ще так?
- Зараз багато українців перейшли на Twitter, багато хто також почав публікувати в TikTok – навіть відео бойових дій. Вони намагаються наситити ці мережі інформацією. Її якомога більше потрібно для молодого покоління.
Допомогли розкрити справу MH-17
- Хіба боротьба з тролями не схожа на боротьбу з вітряками? Хіба вони все ще не мають переваги?
- Я думаю, що ні. Ці люди намагаються розслідувати різні справи в Європі та в Україні. І їм вдається це знайти, я був здивований їхніми великими здібностями. Вони можуть вистежити багато речей. Наприклад, якщо хтось викладає фотографію і каже, що це розправа над мирним населенням, вони одразу шукають джерела, навіть якщо це знімок десяти-дванадцятирічної давності.
У минулому вони, наприклад, допомогли розкрити збиття малайзійського “Боїнґу” у липні 2014 року. Вони мають досвід перевірки інформації щодо, наприклад, масового вбивства в Бучі тощо. У них багато знань про те, як працюють ферми тролів — навіть на території країн-членів Євросоюзу, включно з Чехією. Багато тих росіян розмовляють чеською. Вони також намагаються безпосередньо публікувати особи людей, які працюють на “фермах тролів”. На окупованих територіях їм вдавалося захоплювати комп’ютери та сім-карти, з яких активними є різні групи. Вони також пропонують і навчання. - Що це, властиво, за люди?
- Це люди з різних некомерційних організацій. Молоді студенти університетів, які допомагають боротися з російською дезінформацією та російською гібридною війною. Я давно спілкувався з ними через соцмережі, зараз ми зустрілися і особисто. Інша організація – “Мольфар” – це українці, які діють з Лондона.
- Навіть якщо фейкові новини від тролів будуть таким чином викриті, чи не залишається велика частина аудиторії, яка їм все одно віритиме?
- У нас професор-психіатр Горачек саме зараз пише для НАТО дослідження, яке показує, що перевірка фактів взагалі не працює. Потрібно включати більше емоцій у спілкування. Я вважаю, що якщо контрнаступ проти кібернетичних та дезінформаційних воєн справді буде добре проведений, він може бути дуже успішним.
Це також може викликати значні емоції. Це вже пробували, наприклад, на зборах коштів для української армії. Через десять місяців вони можуть побачити, що працює, а що ні, вони можуть дуже ефективно втручатися.
Про наступ із Білорусі
- Як наразі ваші українські знайомі бачать подальший хід війни?
- У міру того, як тренується все більше солдатів і систематично прогресує їхня армія, вони твердо вірять у перемогу. Вони також відчувають, що російська сила, яка була на початку, значно слабшає. На росії не вистачає солдатів. Це було видно, коли прийшли нові, ненавчені призовники – росіяни виставили їх на передовій, і вони зазнали величезних людських втрат.
Зараз українці також сильно переймаються питанням, чи буде ще один наступ з Білорусі. У Києві нам розповіли і показали фото, що величезна кількість нових призовників з росії їде до Білорусі. Це цілі потяги людей, які там концентруються і тренуються. Тож зараз в Україні багато дискусій про те, чи вступить Білорусь до конфлікту, чи потім ті солдати підуть на східний фронт. Східний фронт, як він виглядає сьогодні, вже є більш-менш “окопною війною”. Її може бути вирішити зброя, яка зможе вразити росіян далі від фронту. Наприклад, на 200-300 кілометрів, де росіяни почуваються безпечно. У той момент, коли цього відчуття безпеки вже не буде, це суттєво змінило б війну. - До можливого відкриття білоруського фронту мабуть, також потрібно готуватися. Або ми, як Європа, маємо шанс відмовити Білорусь від цього?
- Звичайно, ми повинні діяти щодо Білорусі, повинні розгорнути величезні дипломатичні зусилля. Білорусь не хоче лізти в ту війну, але вона вже займається постачанням зброї в росію. Цю зброю вони мають на складах, там тренуються російські солдати, інколи до навчання залучають і білоруських солдат. Отже, фактично Білорусь вже втягнута у війну, але ще не вислала тисячі солдатів проти українців.
- Чи вважаєте ви, що режим Олександра Лукашенка прислухається до дипломатії Заходу?
- Режим Лукашенка неодноразово показував, що частково боїться її, що боїться якихось санкцій. Він боїться якихось системних дій проти Заходу, тому що Лукашенко, судячи з усього, дійсно програв останні вибори. Якби він не маніпулював результатами, він би всього цього не витримав.
Виручають акумулятори
- Як ви, власне, їхали до Києва?
- Я їхав поїздом. На зворотному шляху було повно жінок і дітей, було страшно депресивно бачити, як вони плакали, прощаючись зі своїми чоловіками в формі, які, можливо, саме йшли служити десь на схід. Важко було усвідомлювати, що за кілька сотень кілометрів від Чехії люди бояться, чи доживе їхній чоловік до ранку.
- А як зараз виглядає життя в українській столиці?
- Його страшенно поранила ця війна. Коли приїжджаєш туди, скрізь перевірки на безпеку, вулиці порожні. У багатьох місцях бачиш розбиті віконниці після бомбардування, це виглядає сумно. Можете побачити цілий ряд людей, поранених на війні, можливо, без кінцівок або якось інакше позначених.
Я не мав відчуття, що в крамницях бракує їжі чи речей. Але в ресторанах відчувається, що людей просто мало. Туристів немає. Наприклад, в готелі, де я ночував, було значно менше людей. За нормальної ситуації він набитий. - Як вони переносять зиму?
- Коли ми були там, було мінус дванадцять градусів. Багато українців сьогодні не мають гарячої води та постійного електропостачання. Російські війська постійно бомблять електростанції. Хоча українська адміністрація намагається відновити мережі, звісно, росіяни неодноразово бомбили їх протягом листопада та грудня. Тому люди купують автомобільні акумулятори, використовують їх для освітлення та зарядки комп’ютерів чи мобільних телефонів. Тут ми можемо допомогти: треба зосередити поставки на різне устаткування, яке може виробляти електроенергію. Це зараз дуже потрібно. І тільки завдяки цьому багато українців реально переживуть цю зиму.
Читайте також: Фейки загрожують безпеці ЄС. Основним рушієм дезінформації є алгоритми соцмереж. Європа готує інформаційне переозброєння