Input Soft розробляє програмне забезпечення для планування роботи аеропорту. Numo має додаток, який полегшує повсякденну діяльність дорослих із синдромом порушення активності та уваги. Beholder використовує штучний інтелект для аналізу супутникових зображень для пошуку корисних копалин. Це українські стартапи, засновники яких 5-6 березня приїхали до Праги, щоб представити себе та отримати увагу та гроші міжнародних інвесторів.
На акції «Інвестуйте в хоробрість» під егідою чеського Міністерства промисловості та торгівлі у Кайзерштайському палаці на Малій страні з’явилося 11 обраних українських стартапів, на якій були присутні десятки інвесторів з Німеччини, США, Ізраїлю, Великої Британії та Чехії. Про акцію пишуть “Господаржські новини” та “Форбс”.
Посередник зусиль у відновленні
Однойменна ініціатива чеських, американських та українських технологічних інвесторів і підприємців вже другий рік підключає іноземний венчурний капітал до екосистеми українських стартапів. Тимчасовий повірений у справах України в Чехії Віталій Усатий каже, що до відновлення країни потрібно починати вже зараз. «Співпраця в IT-сегменті має величезний потенціал, вона корисна для обох сторін», – додав він. Бізнесмени, особливо інноваційні, відіграватимуть ключову роль у відбудові країни після війни. На думку організаторів конференції, Чеська Республіка може допомогти в цьому як посередник зусиль інвестувати у відновлення.
«Створити стартап непросто, а в зоні бойових дій це ще складніше», — каже Ондржей Гомола із фонду N1 Ventures, який є частиною ініціативи. «Наша місія – допомогти Україні з бізнесом: поєднати українські стартапи та глобальних інвесторів. Боротися із так званою “втомою від війни”, показувати позитивні історії, що українці будують великі компанії, попри війну. Це також створює можливості для чеського бізнесу».
Ян Барта хоче інвестувати у зелену енергетику чи цифровізацію держапарату
Представник чеського уряду з питань відновлення України Томаш Копечни, посилаючись на назву Invest in Bravery, сказав, що інвестиції в Україну та її стартапи – це не лише сміливо, але й розумно. «Україна зараз є епіцентром інновацій у технологіях, і не лише військових. Це також про стійкість місцевого суспільства, і це особливо добре представлено стартапами», – заявив Копечни.
До українських стартапів придивляється один із провідних чеських інвесторів Ян Барта, засновник фонду Pale Fire Capital. Нещодавно він запустив у соцмережі X (раніше twitter) кампанію із закупівлі дронів для атакованої країни. “Є потреба допомогти Україні перемогти, виграти цю війну. Технології відіграватимуть у цьому життєво важливу роль”, – сказав Барта.
На конференції він нагадав, що у нього вже була одна довоєнна інвестиція в Україні. І зараз він розглядає там і інші сфери. Йдеться про речі за межею технологічного сектора, наприклад, зелена енергетика. Він близький до інвестування в поки що неназваний стартап, який допомагає з цифровізацією державного апарату. «Це частина філософії «building back better» (будувати знову і краще – прим. ред.), яка підкреслює позитивні ефекти реконструкції країни, наприклад, усунення простору для корупції. Це тема, яка мені подобається», – додав Барта.
Від “Антонова” до водних безпілотників
Україна є традиційним ІТ-ринком. Він відображає кількість математично та технічно освічених політехніків Києва, Львова, Дніпра та Харкова. Наприклад, найпоширеніший у світі текстовий додаток WhatsApp має українських засновників. Успішні технологічні компанії Revolut, Grammarly та GitLab також мають українське коріння. Голова Української ІТ-асоціації Костянтин Магалецький також нагадав, що технологічний сектор країни бере свій початок у другій половині ХХ століття, коли в Києві проходила радянська космічна програма та були розроблені спеціальні літаки типу “Антонов”.
«Сьогодні, у часи війни, мене захоплює те, як швидко українська військова промисловість рухається вперед. Візьмемо, наприклад, водні безпілотники: від ідеї до виробництва і великого успіху в ураженні російських військових кораблів всього за два роки», – додав Магалецький.
За словами Гомоли з N1 Ventures, українські стартапи часто перебувають у схожій ситуації з ізраїльськими. «Вони пропускають місцевий ринок і відразу продають в Америку чи Азію, тобто на найбільші ринки. У них є цифрові продукти, тому така стратегія можлива, хоча й досить складна. В основному їм бракує довіри інвесторів, яку ми хочемо змінити, – зазначає Гомола. – Стартапи – це найчистіша форма бізнесу, їм не потрібні гроші, їм потрібен лише хороший продукт. Це надія для кожної країни і особливо для України».
Празька конференція Invest in Bravery є продовженням двох минулорічних заходів, які відбулися безпосередньо в Україні. Ще один їде до Києва у жовтні цього року.
Читайте також: Чехія-Україна: перспективи співпраці у оборонній промисловості та повоєнному відновленні
