Чеський депутат Карел Крейза після поїздки на острів Лампедуза заявив, що українці в ЄС мають отримати такий самий міграційний статус, як мігранти з Африки. Це викликає неоднозначну реакцію, зокрема серед української громади в Чехії. На перший погляд, ця фраза звучить щонайменше дивно, а для багатьох — образливо та нелогічно.
Українці рятуються від війни, тікають через обстріли, окупацію, втрату житла, страх за життя дітей. В інших державах вони працюють, інтегруються, сплачують податки. Їдуть в чужі країни не в пошуках коштів, а навпаки втрачають своє облаштоване життя в рідній країні через загрозу смерті від російських ракет. А їх порівнюють з африканцями, які в більшості це так звані «економічні мігранти». Вони рідко тікають від війни (є винятки, як, наприклад, біженці з Сомалі). Але здебільшого, це молоді чоловіки з Нігерії, Сенегалу, Гвінеї, Марокко, які прагнуть кращого життя — хочуть працювати, вчитись, надсилати гроші родині.
Щоб зрозуміти різницю між українцями та мігрантами з Африки — можна переглянути на інші деталі. Наприклад, українці приїхали легально, переважно жінки з дітьми, з документами, тимчасовий захист дозволяє пересування по всьому ЄС. Проте африканські мігранти їдуть нелегально, човнами через море, часто не мають документів, довго не отримують дозволу на роботу, проходять тривалу процедуру на отримання притулку.
То що ж спільного у нас? За цією заявою політика — «прирівняти статус» — стоїть конкретна політична логіка, і вона має прямий стосунок до майбутнього всіх українців, які нині живуть у Чехії під тимчасовим захистом, та й загалом в Європі. Редакція ProUkrainu.cz спробує пояснити простими прикладами.
Що насправді мав на увазі політик?
Карел Крейза — депутат парламенту Чехії від партії ODS (Občanská demokratická strana перекладається як “Громадянська демократична партія”). У червні він представляв у парламенті роботу над законом про притулок, а вже за тиждень поїхав у складі парламентської делегації на острів Лампедуза — італійську точку першого прийому мігрантів із Північної Африки. Після цього він написав публічну колонку для ParlamentníListy, де описав свій досвід і висловився про міграційну політику ЄС.
Депутат Крейза наголошує, що міграцію не можна зупинити, але нею треба керувати. І додає, що країни ЄС, які стикаються з демографічною кризою, як, наприклад, Італія — розглядають мігрантів не як загрозу, а як економічну необхідність. Смертність перевищує народжуваність, тому планують в найближчі роки прийняти ще до пів мільйона нових біженців.
Серед іншого він заявив: «Українці повинні мати такий самий статус, як африканці». Це речення вирване з контексту може викликати обурення. Але якщо уважно прочитати весь текст, стає зрозуміло, що депутат не порівнює «українців» з «африканцями» у побутовому або культурному сенсі, або якомусь негативному. Навпаки — Крейза стверджує, що українські біженці, які працюють, сплачують податки й інтегруються, заслуговують на стабільний і єдиний правовий статус у рамках міграційної політики ЄС. Варто зазначити, що чеські політики насправді думають не про майбутнє українців, а про свою країну. Чехії можуть загрожувати європейські квоти або штрафи в рамках нового міграційного пакту.
У чому проблема?
Після повномасштабного вторгнення росії, Чехія надала тимчасовий захист понад 500 тисячам українців, третина з них повернулася, або поїхала в інші країни. На сьогодні, за офіційними даними МВС, на території Чехії близько 370 тисяч громадян України мають такий статус.
Карел Крейза пише, що українці: «…не підвищують рівень злочинності, навпаки — працюють, займають давно незаповнені робочі місця, платять податки й приносять гроші до державної казни. Вони заробляють на себе — і це потрібно повторювати».
Але тимчасовий захист — це не статус біженця, і саме це створює складність у межах нової міграційної політики Євросоюзу.
Новий міграційний пакт, який ухвалила Європейська рада, передбачає суттєві зміни. Мігрантів із країн, громадянам яких надають притулок у менш ніж 20% випадків (наприклад, держав Північної чи Західної Африки, де немає війни), затримуватимуть одразу на зовнішньому кордоні ЄС — на термін до 12 тижнів. Такі центри створюють у прикордонних країнах: Греції, Італії, Іспанії, Мальті, Хорватії та на Кіпрі. У цих таборах швидко вирішуватимуть, кого з мігрантів повернути назад до країни походження без тривалої процедури. Інші біженці з країн з вищою квотою позитивних рішень щодо отримання притулку підпадатимуть під звичайну процедуру. Але тепер розгляд, який раніше тривав роками, прискорять.
Європейський Союз також запроваджує обов’язок для інших країн-членів або прийняти частину мігрантів, або заплатити компенсацію (близько 20 тисяч євро за кожного неприйнятого мігранта).
Іншими словами, якщо країна не хоче приймати біженців (наприклад, з Африки чи Близького Сходу), вона повинна заплатити. Чехія цього не хоче.
І що ж хоче Чехія?
Карел Крейза пропонує, щоби українці з тимчасовим захистом були офіційно враховані в загальній міграційній системі ЄС — так само, як мігранти, які прибувають до Італії чи Греції. У такому разі: Чехія зможе сказати: «Ми вже прийняли сотні тисяч людей — більше не зобов’язані приймати ще когось».
Таким чином, українці стають «доказом» солідарності Чехії в очах ЄС. І це дозволяє уникнути штрафів або обов’язкових квот.
Як новий статус вплине на українців?
Новий міграційний пакт ЄС формально не стосується українців, які отримали тимчасовий захист — бо це окремий правовий статус, запроваджений після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році. Проте у політичних дискусіях все частіше порушується питання: як враховувати той факт, що деякі країни ЄС — зокрема Чехія — вже прийняли велику кількість українських біженців? Крім того, тимчасовий захист — це тимчасове рішення.
Якщо Чехії вдасться переконати ЄС прирівняти статус українців до статусу інших біженців, це дасть можливість країні не приймати інших мігрантів у межах нової системи перерозподілу. Також це може вплинути на довгострокову політику щодо українців у Чехії.
Проте залишається і багато питань, на які немає відповіді не у чеських політиків, не у європейських.
Читайте також:
Електронний лист про припинення тимчасового захисту: що це означає та що робити?
В ЄС затвердили рішення про тимчасовий захист для українців до березня 2027 року
