Кількість українців в університетах Чехії зростає. Лише в одному з провідних чеських вишів — університеті Масарика в Брно — їх кількість виросла більш ніж удвічі: з менш як 600 у 2021 році до 1 374 у 2022-му. Найбільше українські студенти зацікавились напрямками: загальна медицина, програмування, кібербезпека, економіка та право.
Зростає інтерес і до інших чеських вишів. До прикладу, Технічний університет у Брні (VUT) у 2022–2023 роках прийняв 177 українських студентів, більшість з яких навчаються на технічних, інженерних та IT-програмах, пише Idnes.
Такі цифри — не просто статистика. Чеські роботодавці чекають нових українських фахівців, на них вже є попит на ринку праці. «Чеські компанії зазвичай надають перевагу випускникам місцевих вишів — це для них гарантія, що освіта відповідає стандартам і що людина знає мову. Нострифікація українських дипломів буває складною, тож українці з чеським дипломом мають більше шансів», — пояснює Йіржі Галбрштат, фахівець із рекрутингу компанії Manpower Group.
Окрім освіти, українці вирізняються технічною підготовкою та мотивацією. «Українці часто мають дуже якісну технічну освіту, і чеські компанії буквально прагнуть отримати таких фахівців. Чеські роботодавці дуже цінують бажання вчитися та високий рівень відповідальності. Багато ІТ- і інженерних компаній охоче наймають українців, які приносять нові ідеї та міжнародний досвід», — додає Галбрштат.
Історії українок з Брна
Більшість українських студентів обрали напрями, пов’язані з ІТ, інженерією, виробництвом і будівництвом — саме ті, які найбільше шукають чеські компанії, пояснює представник Технічного університету в Брні. Це місто залишається технологічним хабом Чехії, і попит на розробників, аналітиків, інженерів лише зростає.
Одна з українських студенток університету ім. Масарика — Катерина, випускниця магістерської ІТ-програми. У березні 2022 року вона залишила Україну одразу після закінчення бакалаврату з програмної інженерії. Катя не планувала переїзд, але повномасштабне вторгнення змусило шукати безпечне місце. «Я не думала, що колись житиму за кордоном, тим паче будуватиму тут кар’єру. Але після окупації довелося тікати. Єдине, що взяла з собою — маленьку сумку й ноутбук, щоб мати змогу працювати та вчитися», — розповідає Катерина.
Зараз вона вже понад півтора року працює розробницею в одній з IT-компаній Брно.
Інша історія — Єлизавета Ситниченко, яка також приїхала до Брна у 2022 році. У Києві вона навчалась на хореографа, а в Чехії спершу пройшла короткострокову програму в Академії музичних мистецтв імені Яначека (JAMU). Сьогодні — студентка другого курсу бакалаврату з театрального продюсування і працює у театрі Na Orlí як PR та маркетинг-спеціалістка.
«Я не хотіла миритися з думкою, що єдина робота для мене в Чехії — це десь у гастрономії. Я хотіла залишитися в культурному середовищі», — каже Єлизавета.
Українські студенти — нова надія для чеського ринку праці
Попри інтелектуальний потенціал, понад 70% українців з тимчасовим захистом у Чехії працюють не за фахом — такі дані наводить чеський Уряд праці. Особливо це стосується старшого покоління, де серед людей з вищою освітою 80% змушені обирати некваліфіковану роботу.
Утім, ситуація може змінитися. Нове покоління — українські студенти з чеською освітою — уже має переваги на ринку праці.
Найбільшою перешкодою для багатьох біженців досі залишається чеська мова. Але молодь, яка навчається у вишах, зазвичай має цю перевагу — вони вивчають мову паралельно з основними предметами.
Молоді українці, які завершують навчання в Чехії, прагнуть того самого, що й їхні чеські колеги: стабільності, можливості кар’єрного росту та гідних умов праці. Досвід батьків — які, навіть маючи дипломи, працюють прибиральниками чи вантажниками — для них є прикладом, як не повинно бути.
«Моя мама в Києві викладала в університеті, а в Чехії підробляла в офісах. Я ж хочу працювати за спеціальністю», — ділиться Єлизавета.
І хочеться залишитися, і серце тягне додому
Частина молодих українців планує залишитися в Чехії — хоча й не відкидають думки повернутись, коли на це будуть умови. Катерина зізнається: «Я вже три роки в Чехії й не можу обрати між Україною і цією країною. Обидві — мої домівки». Єлизавета додає: «Важко сказати, що буде в майбутньому, чи буде мені куди повертатися, але я хотіла б здобути ступінь магістра в JAMU, а потім знайти роботу в Брно».
Цікаво, що українська молодь цінує гнучкий графік, який дозволяє підтримувати зв’язок з Україною — відвідувати родину або працювати віддалено.
Читайте також:
Чесько-український перекладацький додаток TAP2U розробили у Карловому університеті
У Чехії вже працюють десятки новоприбулих науковців з України
Вступ до університету в Чехії: нострифікація, особливості подачі документів та навчання
Університети в умовах війни: історія української студентки в Чехії
