Українські студенти демонструють відвагу та незламність. Через війну багатьом довелося покинути рідний дім, проте вони підтримують тил та продовжують повноцінне навчання. Як працюють університети в умовах війни, як їм вдається утримувати високий рівень навчання, а студентам отримувати повноцінну освіту? Надихаюча історія українки Златослави Бабич, студентки Сумського державного університету.
СумДУ — це університет на північному сході України в місті Суми, який знаходиться в 30 кілометрах від кордону з країною-агресором. Однак він повернувся до роботи в онлайн-форматі вже через місяць після початку воєнного вторгнення. Студенти розʼїхалися по різних містах та навіть країнах, тому університети в умовах війни пристосувалися та навчання стало асинхронним. Лекції викладач передавав у форматі відео чи презентації, а практичні завдання студенти завантажували на власну платформу університету МІХ тоді, коли в них була така можливість. Усі дедлайни стали більш м’якими, враховували індивідуальну ситуацію кожного студента.
Златослава Бабич — студентка факультету електроніки та інформаційних технологій Сумського державного університету. Дівчина стала однією з тих, кому довелося пережити вимушену евакуацію. У березні 2022 року вона разом із родиною виїхала в Чехію.
“Це було спонтанне рішення. Ми з родиною взяли мінімум речей та поїхали до сестри у Львів, а звідти в Усті-над-Орлиці. Уже тоді стало питання, як навчатися далі і що взагалі робити зі своїм життям. Під час оформлення документів мені запропонували перевестися в який-небудь чеський університет. Але я розуміла, що хотіла б продовжити навчання в своєму СумДУ, тому одразу відмовилася і чекала, поки він відновить освітній процес”,
– ділиться дівчина.
Златослава ще проходила адаптацію в новій країні, коли університет опублікував розклад та регламент занять. За її словами, тоді ще було важко зібратися й повноцінно працювати. Сімʼя Златослави оселилася в маленькій однокімнатній квартирі втрьох. У всіх були свої справи та інколи доводилося підключатися на пари з коридору. Рятувало те, що університет має всі інструменти для онлайн-навчання, усі лекції є в записі, тож можна було прослухати будь-коли й не підключатися, якщо це не зручно. Викладачі із розумінням ставилися до студентів, не ставили дедлайни.
“Ми мали продовжувати навчання і давати певне навантаження студентам, аби вони не занурювалися в новини й не забували, що ми маємо забезпечувати освітній тил. Тоді було важко, переживали за кожного студента. Їх не так багато виїхало. В основному всі були на місці, або ж в інших областях України. Я намагалася робити заняття таким чином, щоб у дітей була можливість опрацювати матеріал будь-де та будь-коли. І сама була на зв’язку із ними 24/7”,
викладач Златослави Юлія Кравченко поділилася спогадами з того періоду.
Таке ненормоване навчання було зручним для студентів і з точки зору безпеки. Часті повітряні тривоги переривали заняття. За словами Злати, здебільшого студентам доводилося опрацьовувати матеріал самостійно. “Через постійні повітряні тривоги, а згодом і відключення світла, було трохи важко адаптувати пари під всіх. Частіше доводилося розбирати матеріал самостійно. Але наші викладачі були на зв’язку весь час, тому можна було дзвонити із запитаннями хоч вночі. Так само і тести могли здавати вночі, і контрольні по кілька діб писали,” — ділиться Златослава.
Як проходить навчання в СумДУ зараз
Ситуація в Сумах покращилася, студенти мають змогу навчатися офлайн. В університеті обладнали укриття, тож одногрупники можуть почувати себе в безпеці під час занять.
У вільний від навчання час Злата вивчає чеську мову та допомагає українцям адаптуватися в новій країні. Кілька разів на тиждень дівчина відвідує заняття з чеської мови. Їй подобається, що чеська схожа на українську, тому від самого початку перебування в Чехії Златославі було досить легко спілкуватися із людьми. Дівчина адаптувалася майже одразу і стала допомагати іншим людям. Найбільше допомагає із оформленням документів. А нещодавно ще допомагала знайти людям житло. “Намагаюся бути корисною у всьому, в чому можу,” — каже Златослава. Також дівчина відвідує різні івенти з українцями, а восени навіть бігла марафон “Вірю в ЗСУ! Біжу заради Перемоги!”. “Такі події зближують українців по всьому світу та наближають нашу перемогу,” — переконана Златослава.
На запитання, чи планує Злата повернутися в Україну, коли закінчиться війна, студентка твердо відповідає: “Однозначно. Я б хотіла довчитися в своєму університеті й, можливо, там же вступити в магістратуру. Я хочу розвиватися тільки в Україні, моє місце там”.
