В Чехії шукають авто “українського фашиста”. Розбираємо міфи та маніпуляції

В Чехії шукають авто “українського фашиста”. Фейсбук- та Телеграм-спільноти в ЧР поширюють фейк про машину з українськими номерами із буквами АН…НН, які нібито є фашистськими і розшифровуються як “Адольф Гітлер, Гайль Гітлер” (Adolf Hitler, Heil Hitler).

В коментарях до посту чехи навіть обговорюють, як знайти та розібратися із цим “фашистом”. Завдяки швидкості поширення фейк, який з’явився у ТГ-каналі з 810 підписниками, зараз має уже понад 8 тисяч переглядів

Спростування: насправді авто на фото має українські номери, а в українській мові буква Н означає іншу літеру, ніж в чеській. Тому ті, хто знають, що в Україні використовують кирилицю, можуть з першого погляду зрозуміти, що це – фейк.

Українські біженці вже неодноразово помічали подібну російську пропаганду в інформаційному просторі Чехії. Яка ще дезінформація найчастіше поширюється в ЧР, знають чеські розслідувачі та фактчекери, які постійно моніторять ситуацію.

Тож про те, який образ українців у Чехії збудувала машина російської пропаганди – говоримо із Йозефом Шлеркою, аналітиком даних investigace.cz та керівником кафедри нових медіа на факультеті мистецтв Карлового університету.

Фейк про “фашистське авто” – лише один з багатьох, які розповсюджуються в Чехії. Яка ще дезінформація про Україну поширюється в ЧР останні кілька місяців?

• Дезінформація та конспірологічні теорії, які стосуються України, в Чехії не є справою останнього року. Власне, з того моменту, коли росія анексувала Крим, ми бачимо в нашому просторі кілька наративів. Їх об’єднує створення образу України як “фашистської або нацистської держави”. Це почалося з 2014-2015 років і проявляється в різних історіях. Як приклад, велика дискусія про вітання “Слава Україні”, яке розглядається як еквівалент “Гайль Гітлер”.

Ще один наратив – фігура Бандери, якою зловживають, щоб зобразити картини “нацистської або фашистської України”. І це те, що ми бачили з самого початку. Багато дезінформації було пов’язано з частим зображенням подій на Майдані восени 2013 року як “дій ЦРУ і західних спецслужб”.

Тому після 24 лютого чехи не увійшли в якийсь новий інфопростір. Насправді довгі роки на різних сайтах конспірології та дезінформації ми могли зустріти такі типи історій.

Наступний фейк, який часто з’являвся – це інформація про те, що Голодомор в Україні в 30-х роках був планом Заходу з ліквідації більшовицького режиму. Таке можна зустріти на Aeronet і на Zvědavci (конспірологічні чеські портали). Такі новини були про те, що у Голодоморі є провина тільки Сполучених Штатів, які начебто навмисно запровадили антидемпінгові ціни (ред: нижчі, ніж на внутрішньому ринку) для того, щоб зашкодити радянському режиму.

З’являлися і наративи, які стосуються Надії Савченко, в яких її називають нацисткою. Насправді в цьому інформаційному просторі багато чого є. І сучасна російська пропаганда про ситуацію в Україні увійшла в заздалегідь підготовлене поле. Поле, яке росія готувала з початком першого військового конфлікту між Україною і рф. 

Ми зробили так званий “Атлас конспірології”. Основна частина була створена 3 роки тому. Це означає, що там немає тих речей, які пов’язані з теперішньою ситуацією. І якщо подивитись на нього, вже можна побачити такі тези: “Україна – штучно створена держава” (це річ, яку ми могли прочитати ще у червні 2021 року), “українські фашисти контролюють Україну”, “приєднання Криму до росії мало запобігти масовим вбивствам етнічних росіян”, “Закарпатська область вимагає автономії”.

Це ті речі, які просто з’являються в цьому медійному просторі протягом багатьох років. І, мабуть, немає нічого несподіваного, що вони використовуються і сьогодні.

Ці теми змінилися з початком вторгнення 24 лютого?

• Відверто кажучи, не дуже. Мені здається, і це моя суб’єктивна оцінка, що більше почали з’являтися речі, які стосуються так званих біолабораторій США в Україні. 

Але загалом ці наративи можна поділити на 2-3 категорії. Перша – це питання про те, чи Україна має право на існування як самостійна держава. 

Друга – це, напевно, представлення України як корумпованого режиму, який пригнічує меншини. Для цього пропагандисти майстерно зловживають розмаїттям української політичної сцени: від Правого сектора до демократичних партій. Тоді легко витягнути заяву однієї людини і поширити як думку всієї країни.

Говорити про Україну такими узагальненнями – це так, ніби розповідати про чеську політику, виходячи із заяв Томіо Окамури (ред. чеський політик, відомий своїми антиукраїнськими заявами. Одна з останніх: у закритті сотень поштових відділень в Чехії він звинуватив бандерівців).

І, мабуть, третя категорія, яка намагається показати, що “це не наша війна”, що “росія спровокована, тому що Захід обіцяв рф, що НАТО не буде розширюватися” тощо. Часто це пов’язано з тим, що існують певні історичні моменти, які цитують як беззаперечні факти, але при цьому завжди ігнорують конкретний контекст. Наприклад, один політик не може дати гарантії за все НАТО просто так, спілкуючись з іншим політиком. І хто думає, що це можливо, той просто дурень. Отже, це третя категорія.

Потім дуже часто з’являється класична дезінформація або сфальсифіковані фотографії.

Як на мене, важливо сказати, що, в певному сенсі, пропаганда дійсно використовує образ, що будується протягом тривалого часу, який, в принципі, пов’язаний з частиною меншості в українському політичному просторі, як екстремістські течії в батальйоні “Азов”. Насправді таких речей меншість. Але це висвітлюється таким чином, ніби в Україні так працює все. І це рівноцінно тому, ніби ми розповідаємо про Чехію, лише згадуючи хуліганів, неонацистів, екстремістські партії, і кажемо: “Дивіться, у Чехії так всюди”.

Так, ми бачили багато фейків-крайностей про “Азов”. І я знаю, що багато людей в них повірили і почали боятися біженців, бо думали, що жінки і діти, які прибули на територію ЧР – небезпечні.

• Мені здається, допомагає, коли журналісти здатні показати, що речі не є чорно-білими, і що ми дійсно можемо зіткнутися з небезпеками, але вони не є домінантними.

Ми в investigace.cz публікували справу Pandora Papers. Так, ми знаємо, що президент Зеленський згадувався в офшорному скандалі. Але це не змінює факту, що росія напала на суверенну країну і порушила міжнародне право. І коли хтось в цій дискусії згадує про Зеленського в Pandora Papers, на це питання можна відповісти:

Найгірше, коли ми доходимо до таких крайностей і видаємо за аргумент те, що насправді аргументом не є.

Які загальні теми дезінформації, що не стосуються України, ви бачите у Чехії?

• Це широкий спектр. Мабуть, на даний момент домінантними є ті речі, які стосуються України, війни в Україні. І, звичайно, другий момент – COVID19 і вакцини. Тому що це теми, які, без сумніву, торкнулися всіх. Мені здається, що наступна сильна тема стосується великої ідеї “new world order”(ред: новий світовий порядок). Того, що якась недобросовісна еліта намагається завоювати світ, можливо, за допомогою вакцин. Але такі теми завжди є в суспільстві. Як правило, ці конспірологічні теорії пов’язані з вакцинацією або хворобами, вони у світі майже десятки років.

Де чехи найчастіше стикаються з дезінформацією: соціальні мережі, телебачення, Телеграм?

• Я відрізняв би дезінформацію, наприклад, навмисно сфальсифіковане фото або відео, від конспірологічних теорій, які насправді іноді пов’язують речі дуже химерним чином, і пояснюють їх. Складно говорити про них, як про дезінформацію.

Тому що це більше схоже на конспірологію. Її сила полягає в тому, що вона створює певну картину світу, яку потім зводить до фрази: “Українці забирають у нас роботу”, наприклад. Це – тотальний популізм. Як правило, це видно просто на прикладах: “Ми направили в Україну зброю на х мільйонів, десятки мільйонів, сотні мільйонів, тому зараз у нас немає грошей для наших людей”. Але ж ні, у нас вже була ця зброя. Ми її просто туди послали.

Це схоже на популістську “маючню”, яку використовують політики. Дивним є, коли в країні дійсно економічна криза, інфляція, багатьом людям доводиться витрачати великі кошти, і всі шукають винних, екстремістські популісти пропонують їм теорію про Україну і війну. Про те, що: “Якби цього всього не було, не було б і проблем”. І я думаю, що це – найбільш небезпечно.

Де з конспірологією можна зустрітися? Від простого спілкування в соціальних мережах до знайомих у потязі. Але проблематично стає тоді, коли політики легітимізують ці ідеї як елемент політичної боротьби, тим самим підтверджують людям, що це дійсно так. І разом з тим, я думаю, що такі політики часто дуже цинічно знають, що кажуть неправду, і просто зловживають інформацією. 

Українці також спостерігають, що частина чехів впевнена, ніби інфляція не через напад росії на Україну, а через біженців, які приїхали до ЧР. Важливо, щоб люди розуміли, що це не через те, що тут українці. Бо українці тут тому, що росія почала війну.

• Так, але знову ж таки, це просто пошук людьми якогось пояснення. Мені здається, що більша частина суспільства налаштована на те, що Україна права у цьому конфлікті. Ми знаємо це з цілого ряду досліджень. Мені здається, що значна частина чехів, якщо провести паралелі, повелася так само, як у період розпаду Югославії. Тоді приїхала величезна кількість людей з того регіону, тому що існувала велика культурна близькість, попередній досвід.

Не забуваймо про те, що в Чехії існувала сильна українська меншина ще до війни. І, власне, чехи сказали: “ОК, коли закінчиться війна, вони знову повернуться додому. Поки що ми надаємо їм простір для того, щоб пережити. Тому що те, що там відбувається – це страшно”. Мені здається, це ставлення більшості.

Ми бачимо, що рівень інтеграції українців є високим. Думаю, що через це більшість суспільства не тільки на боці України, але і готова допомагати українцям, які приїхали сюди.

Знаю про Ваш проєкт “Мапа дезінформації”. Що це таке, як це працює?

• Ми називаємо це “Firehouse of falsehood” (ред. “Пожежа брехні”). Це проєкт, до якого увійшли журналісти з 12-13 країн. Ми фактично займаємося дослідженням того, які джерела та яка співпраця ведеться між екстремістськими вебсерверами, групами у Facebook, Телеграм-каналами, які поширюють російську пропаганду, конспірологію тощо. Виявляється, що ці групи пов’язані між собою. І якщо спрощувати до основних висновків, то перше: пропаганда, яку створює росія, та конспірологія часто йдуть рука об руку. Це не означає, що вони говорять одне і те ж саме, але ми зустрічаємо їх на тих самих серверах і, власне, вони ніби попутники. 

Друга деталь полягає в тому, що те, що пишуть ці сервери, більше не має бути взято безпосередньо з російських каналів, таких як News front, South front тощо. Тому що сьогодні існує велика екосистема таких каналів у Європі та Сполучених Штатах. Таким чином, ви можете “вибрати”. Наприклад, якщо хочете взяти проросійську дезінформацію з Франції, то просто знаходите там на сервер, і можете подати цю інформацію, як перевірену мільйон разів, тому що це ж Франція.

Третє спостереження: для Східної та Центральної Європи важлива роль Німеччини, а особливо німецької так званої альтернативної сцени. Мабуть, тому, що Німеччина має велику довіру цієї частини суспільства: “Якщо про це пишуть німці, це має бути правдою”.

Отже, коли дезінформація походить з сервера в Німеччині, то чехи їй довіряють більше, ніж тому, що поширює росія?

• Ми маємо історичний досвід з росією не тільки як з країною, яка нас звільнила, але і в той самий час як із державою, яка нас окупувала. Чехи рідко замислюються над тим, що це був Радянський Союз чи не Радянський Союз – це були просто росіяни. І довіра чехів до того, що йде з рф – не висока, незважаючи ні на що.

Це просто історичний досвід нашої країни. Він не такий, як у Польщі, яка має більш гострий досвід, але в Чехії він теж є. І це якоюсь мірою робить імунітет до поширення тези: “росія права”. росія має єдиний намір в Чехії – зламати довіру до цієї системи, в цьому її інтерес. Але, мабуть, тут нікого не переконають у тому, що всі слов’яни – браття і ми повинні допомагати один одному тільки тому, що ми слов’яни. 

Добре видно, що цей наратив росія набагато ефективніше просуває в Словаччині. Яка, своєю чергою, історично набагато ближча до рф, має більшу слов’янську ідентичність. Ми – ні, ми – центральноєвропейці, і більша частина нашої історії пов’язана з німецькомовним простором, не слов’яномовним. Тому навіть історично деякі речі тут вважаються більш надійними, коли вони походять з Німеччини чи Австрії, ніж з росії.

Читайте також: Закриття трьох сотень відділень Чеської пошти: Томіо Окамура і у цьому звинуватив… бандерівців