Міністри закордонних справ і оборони Чехії та Польщі обговорили в Катовіце підсумки саміту Північноатлантичного альянсу (НАТО) у Вільнюсі. Темою переговорів були також безпекова ситуація у Східній Європі, використання Європейського інструменту миру для допомоги Україні та антиросійські санкції. Про це йдеться в прес-релізі чеської дипломатії.
“Ми також говорили про подальшу допомогу Україні. З початку російського вторгнення Чехія надала гуманітарну та стабілізаційну допомогу на суму 1,4 мільярда чеських крон. Ще 13 мільярдів крон було виділено для забезпечення потреб понад 504 тисяч українських біженців у Чехії”, – сказав міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Він також нагадав про негайну гуманітарну допомогу в розмірі десяти мільйонів чеських крон для подолання наслідків катастрофічної повені після руйнування греблі Каховської ГЕС на Дніпрі.
Польща є одним із найближчих союзників Чехії
За його словами, Чехія та Польща займають близькі позиції в питаннях безпеки та оборони. Особливо якщо йдеться про підтримку України, ставлення до росії та зміцнення східного крила НАТО. “Ми погодилися, що результати саміту НАТО є додатковим тиском на росію. Поки росія не виведе свої війська з України, послабити тиск неможливо”, – додав глава чеської дипломатії.
За словами представників Чернінського палацу у Празі (тут розташоване МЗС Чехії), обидві сторони погодилися, що підтримка України має й надалі залишатися чітким пріоритетом при використанні коштів Європейського інструменту миру.
Міністерка оборони Яна Чернохова заявила у Twitter, що переговори з її колегою Маріушем Блащаком і міністром закордонних справ Польщі Збігнєвом Рау підтвердили, що Польща є одним із найближчих союзників Чехії. Окрім зазначених тем, міністри також обговорили головування у Вишеградській групі (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина), яке Чехія прийняла в липні.
Міністерство фінансів Чехії повідомило у Twitter, що міністр Збинєк Станюра та його польська колега Маґдалена Жечковська обговорили, серед іншого, податок на додану вартість (ПДВ) у цифрову епоху та боротьбу із шахрайством з ПДВ.
Міністр регіонального розвитку Чехії Іван Бартош сказав, що він говорив зі своїм колегою Ґжеґожем Пудою про підтримку вугільних регіонів із Фонду справедливої трансформації.
Темою було і завершення будівництва автостради D11-S3
Восьме спільне засідання урядів Чехії та Польщі у Катовіце розпочалося відбулося 20 липня. Головними темами зустрічі в Катовіце були Україна, співпраця країн в енергетичній та транспортній інфраструктурі та поточний порядок денний Європейського Союзу. Востаннє обидва уряди проводили спільні переговори в червні минулого року в Празі. Окрім прем’єр-міністра Петра Фіали та віце-прем’єра та міністра праці й соціальних справ Маріана Юречки від чеського уряду, у засіданні взяли участь міністри закордонних справ, оборони, промисловості та торгівлі, сільського господарства, фінансів, транспорту, регіонального розвитку та науки, досліджень та інновацій.
Міністри обговорили допомогу атакованій росією Україні і вплив на ринок Центральної Європи збільшення імпорту сільгосппродукції з України. Темами були стандарт викидів Євро-7, чеський досвід минулорічного головування в Раді ЄС і співпрацю в науці та дослідженнях. Представники чеського та польського урядів також торкнулися завершення сполучення автомагістралі D11/S3, яка є одним із найважливіших проектів транскордонної транспортної інфраструктури між Чехією та Польщею. З чеського боку 45-кілометрову ділянку від Яромнєржу до Краловця (Краловоградецький край) планують побудувати у 2025 році, з польського боку 32-кілометрова ділянка магістралі від Любавки до Болкува (Нижньосілезьке воєводство) має бути завершена у 2028 році.
Є й розбіжності, зокрема у імпорті зерна з України
Минулого разу на спільній зустрічі в Празі уряди Чехії та Польщі домовилися, що спільно звертатимуться по нові кошти до ЄС для вирішення міграційної хвилі з України. Також зосередяться на відновленні співпраці щодо проекту газопроводу Stork II.
Чехія та Польща погоджуються, наприклад, у думці щодо військової допомоги Україні. Але нещодавно Фіала розкритикував рішення Польщі не підтримувати реформу міграційних правил ЄС. «Я вважаю, що це не в інтересах Чехії. Це не несе відповідальності. Це загрожує фінансовій підтримці, яку Чеська Республіка просувала і домовилася для країн, які надають захист біженцям з України», – сказав прем’єр-міністр на початку липня під час візиту до прем’єр-міністра Словаччини Людовіта Одора в Празі.
Також Чехія та Польща мають різні погляди на імпорт збіжжя та іншої сільськогосподарської продукції з України. Польща наполягає на повній забороні такого імпорту на вимогу власних фермерів. Чехія імпорт українського зерна ніяк не обмежувала.
Росія загрожує навіть Африці – у вигляді голоду
Війна росії проти України також була важливою темою спільного засідання польського та чеського урядів. “Росія продовжує руйнувати інфраструктуру експорту зерна України, вийшла з зернової угоди. Вона знову загрожує продовольчій безпеці світу, особливо країн Африки та Близького Сходу. Ми маємо відреагувати на цю ситуацію, і ми маємо якнайшвидше відкрити так звані коридори солідарності та дозволити транспортувати зерно до інших країн поза ЄС. Ми також говорили про оборону. Ми погодилися з необхідністю розвитку нашої військової спроможності та європейської оборонної промисловості, щоб мати можливість надалі ефективно підтримувати Україну, а також спільно підвищувати обороноздатність Європи», – сказав прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала на підсумковій прес-конференції.
Таку ж позицію висловило у Twitter і міністерство сільського господарства Чехії. «Коридори солідарності, через які експортується сільськогосподарська продукція з України, повинні ефективно функціонувати в усьому ЄС. Таким чином вони захищатимуть наших фермерів і виробників продуктів харчування. Країни третього світу залежать від зерна», – заявив міністр Марек Виборни після зустрічі зі своїм польським колегою Робертом Телусом, повідомляє відомство.
Читайте також: Українські біженці у Європі: Польща та Чехія несуть найбільший тягар
