Cвоє останнє президентське послання Мілош Земан переніс із Нового Року на післяріздвяне 26 грудня. У своїй заміській резиденції, у замку в Ланах, чеський президент зосередився насамперед на підсумках своєї політичної кар’єри. Вона завершується десятирічним перебуванням на посаді глави держави. Він висловився за продовження міжнародного тиску, який, на його думку, одного дня забезпечить вихід російських військ з України. Серед актуальних проблем назвав інфляцію та енергетичну кризу.
Найвизначнішою подією року, що завершується, Земан назвав вторгнення росії в Україну. Він нагадав, що завжди був прихильником коректних економічних відносин з росією. Причиною цього він назвав постачання відносно дешевої енергетичної сировини. Однак, за його словами, це не стосується глобальної загрози безпеці, яку представляє російська агресія проти України. “Я вірю, що рано чи пізно тиск вільних країн змусить Росію залишити територію України”, – сказав Земан, зазначає ЧТК.
“Зелений фанатизм”
Чеський президент вважає, що в частині доходів уряду доведеться погодитися з пропозиціями економістів, які в основному стосуються податкової сфери. Дефіцит державних фінансів є одним із джерел інфляції, яку він також назвав головною подією року. Він намагався приборкати інфляцію, призначивши противників підвищення процентних ставок до банківської ради Чеського національного банку (ČNB). Енергетична криза, яку він назвав останньою з ключових тем цього року, посилюється “зеленим фанатизмом”, сказав Земан.
Резюмуючи свою політичну кар’єру, Земан зазначив, що як президент він головним чином намагався захищати чеські національні інтереси. Для них ключовим є підтримка експорту. Це пов’язано з економічною дипломатією та коректними відносинами, за можливістю, з усіма важливими країнами світу, додав президент. Потім він назвав відносини з Ізраїлем справою свого серця. Він попрощався зі словами «З богом та хусткою” та уривком із однойменного вірша Вітєзслава Незвала.
За словами прем’єр-міністра Фіали, промова була в основному підсумковим звітом і оглядом назад. “Беззаперечно, наприклад, що російська агресія проти України та її вплив на ціни на енергоносії є найбільшим викликом, з яким ми маємо справу на даний момент”, – сказав прем’єр. Інші урядові політики критично оцінили цей виступ і висловили бажання, щоб новий глава держави приніс зміни.
Що думають наступники
Чехію очікують чергові президентські вибори в січні наступного року, зараз триває передвиборча кампанія. Головними її фаворитами є військовий генерал Петр Павел, колишній прем’єр-міністр Андрей Бабіш та колишня ректорка брненського аграрного та лісотехнічного університету імені Менделя Дануше Нерудова. Зокрема, Нерудова оцінила те, що Земан сьогодні символічно завершив своє повернення спиною до росії, яку тривалий час підтримував. Колишній верховний представник чеської армії та НАТО Петр Павел зазначив, що Земан у своїй промові не надто багато говорив про нинішні важкі часи та не дуже підбадьорював. Колишній прем’єр-міністр і шеф опозиційної партії ANO Андрей Бабіш, який певною мірою вважається послідовником Земана, погодився із вибором президента щодо найважливіших подій року та їхньою оцінкою.
Політолог Йозеф Млейнек написав, що засудження російської агресії є дивовижним у контексті довгострокових політичних поглядів Земана. Президент таким чином «підтвердив свій чудовий словесний поворот щодо Росії, який він зробив у лютому цього року». «Коли йдеться про його власний 32-річний стаж у політиці, то логічно, що він представив його як позитив, чого й слід було очікувати у прощальній промові», – додав він.
Ні слова про Китай чи головування Чехії в ЄС
Однак, за словами Млейнека, Земан непропорційно перебільшив свої заслуги у розвитку добрих відносин з Ізраїлем. Він, навпаки, знехтував своєю роллю у побудові надстандартних відносин Чехії з рф і Китаєм. “До речі, у своєму виступі він взагалі не згадав Китай”, – сказав він. За словами Млейнека, згадка Земана про “закомплексовані нулі” серед коментаторів чи політиків була прощальним плювком і “земанівським фольклором” і сьогодні вже навряд чи когось образить.
Політолог Петр Юст заявив, що Земан поверхово назвав три найбільші теми року. «Однак у цьому контексті мене здивувало, що про чеське головування в Раді ЄС не було навіть найменша згадка», — сказав він. Це було б корисно хоча б у зв’язку з енергетикою, додав він. За словами Юста, президент не особливо заглиблювався в теми. “Він був відносно детальним лише в тій частині, де він розповідав про свою роботу на посаді прем’єр-міністра, тобто період, який був понад 20 років тому”, – сказав він. Йому бракувало саморефлексії помилок чи бачення майбутнього. «По суті, це була промова, схожа на ті, які він мав раніше, включно з традиційними докорами в бік коментаторів чи Євросоюзу», – додав він.
Читайте також: Президент Чехії Мілош Земан виступає за продовження допомоги Україні