Особливе свято – Великдень. Громадяни Чеської Республіки вже готуються до свята, що можна помітити у магазинах чи на великодніх ярмарках. Ми розповімо вам про цікаві традиції та звичаї тут.
Найперше, чехи, як і всі європейці святкують Великдень (чеською Velikonoce) за Григоріанським календарем, тобто вже 17 квітня. Хоча багато жителів Чехії вважають себе атеїстами, такі великі релігійні свята є одними із найважливіших у році. Зокрема, Пасха стала тут більше свято весни, пробудженням природи та нового життя, чим релігійним.
Великоднім святам передує Страсний тиждень (Pašijový týden). У чехів кожен день має свою назву та відповідні традиції. Починається Страсний тиждень із Вербної неділі (Květná neděle). Далі іде «блакитний понеділок (Modré pondělí)», коли оздоблюють церкви блакитними тканинами, цей день вважається днем відпочинку.
У «сірий вівторок (Šedivé úterý)» потрібно змітати павутиння та очищати все житло. А «потворна середа (Škaredá středa)» нагадує про те, що Юда Іскаріот зрадив Ісуса Христа. У цей день випікають Юду з тіста, щоби з’їсти наступного ранку, а також підмітають димарі, проганяючи злі сили. У «зелений четвер (Zelený čtvrtek)» згадують про Тайну вечерю Господню. Це останній день, коли дзвонять церковні дзвони перед «польотом до Риму». У цей день їдять зелену їжу чи просто овочі.
«Велика п’ятниця (Velký pátek)» –день згадування про розп’яття Ісуса Христа. Віруючі дотримують строгий піст. Тривають меси у храмах. За старими легендами у велику п’ятницю гори відкриваються, а країна показує свої приховані цінності. Тому потрібно вирушати на пошуки скарбів. Також у п’ятницю не можна прати одяг, продавати чи позичати речі. У «білу суботу (Bílá sobota)» повертаються дзвони з Риму та закінчується піст. Потрібно підмітати хату новою мітлою, щоби був хороший врожай.
У неділю – свято Воскресіння і Вознесіння Христового (Boží hod velikonoční), відбувається освячення пасхальних страв. Великодній понеділок (Velikonoční pondělí (Červené pondělí) – день, коли хлопці та чоловіки ходять із саморобними прутами із верби та кольорових стрічок (pomlázkа) і колядують.
Інші цікаві традиції
У «зелений четвер» востаннє звучали церковні дзвони, тому замість них використовували брязкальця (Řehtačky a klapačky), що би, наприклад, скликати людей на богослужбу. Також малі хлопці ходили від хати до хати із цими брязкальцями, виганяючи Юду за цукерки чи писанки.
Фото piligrim.ua
Пасхальна випічка теж відрізняється від звичаїв в Україні. Зокрема, чехи випікають з тіста баранчиків, Юдів (Jidáše) у «потворну середу» та великодній хліб (Mazanec). Однією з найпопулярніших страв Великодня є баранчики з тіста, що стали символом Ісуса Христа. Але для багатьох вони також уособлюють нове життя або дитинчат, які народжуються навесні. Таких баранчик освячують на великодній месі. Щодо хлібу, то кожен готує його по-різному, на свій смак. Одні додають родзинки, інші – мигдаль або цукати, а для когось найсмачніше без зайвих інгредієнтів. Але важливо те, щоби великодній хліб зберіг свою круглу форму та хрестик посередині.
Варто згадати, що чехи також розмальовують яєчка та поливають дівчат у великодній понеділок.
Та абсолютно незвичайною для нас та улюбленою серед чехів є традиція плетіння прутів із верби та стрічок (pomlázka) і биття дівчат ними. При цьому хлопці співають різні колядки. Хоч вони повинні плести вручну ці прутики та ви вже могли помітити їх у всіх магазинах. Шмагають дівчат, щоби вони були здоровими, старанними та веселими цілий рік. За допомогою прутиків передають молодість і свіжість верби, а подекуди навіть кажуть, що дівчата стануть красивішими. Навіть саме слово pomlázka походить від слова омолодження. Дівчата взамін дають хлопцям писанки або зав’язують стрічку на вербовий прут.
Як бачимо, свято одне та традиції у кожного своїх, і без сумніву унікальні. Тож не дивуйтеся, якщо хтось подарує вам баранчика із тіста чи шоколаду або вдарить вербовим прутиком.
Українців зацікавить, які крамниці будуть відчинені на чеський Великдень.
