Військові та їх родини. Як спілкуватися: 5 порад від психолога

Авторка: Олена Токарчук

Військові та їх родини — комунікація між ними, підтримка, від чого краще утриматися — ці теми дуже актуальні, оскільки сотні тисяч жінок чекають повернення чоловіка, брата, сина з фронту. За ініціативи організації GeneraceUA нещодавно в Празі відбулася подія для родин військових «Спільність сильних». На ній психологиня та дружина захисника Тетяна Шевельова поділилася досвідом, як підтримувати рідну людину, яка зараз на фронті. 

“До кожної розмови з чоловіком готуюся, як до уроку, бо боюся сказати щось не те”, “не знаю, як правильно підтримувати брата”, “коханий з кожною розмовою все більше віддаляється від мене”, — з такими запитами прийшли жінки на зустріч “Спільність сильних”.

Цей захід був проведений наприкінці квітня організацією GeneraceUA за підтримки міжнародної організації з міграції IOM та Міської бібліотеки Праги. 

Для того, щоб інформація викликала довіру у слухачок, на зустріч “Спільність сильних” запросили експертку, яка знається на темі спілкування з військовими не тільки завдяки своїй психологічній освіті, а й завдяки власному досвіду. Тетяна Шевельова — психологиня і дружина військового, який з перших днів повномасштабного вторгнення захищає Україну. Вона дала поради, як спілкуватися зі своїми близькими-захисниками, щоб це стало для них справжньою підтримкою. 

Розповідайте комфортну частину правди

Під час розмови з рідною людиною часто хочеться поділитися з нею своїми болями, переживаннями. Але варто розуміти, що не всі чоловіки можуть з цим впоратися. Адже на фронті життя дуже сфокусоване: щоб вижити, там потрібно бути максимально пильним. А переживання за дружину, дітей розпорошують увагу. Потрібно враховувати цей момент. Мій чоловік якось сказав: “Я хочу подзвонити і почути, що у вас все добре, що ви без мене можете впоратися”.  

Тож, якщо складно на душі, краще поговорити з подружкою, психологом. Намагайтеся оберігати чоловіків-військових від негатива. Це не обман, це комфортна частина правди. Також можна обговорити з чоловіком правила спілкування. Запитайте в нього: “Про що ти хочеш чути, а про що – ні?”

Знайдіть свої опори

У кожної пари – вони свої. Для нашої – це гумор. Чоловік часто мені надсилає якісь меми, смішні картинки. Для нас це сигнал: “Зі мною все окей”. Поки ми живі, ми сміємося. Також я часто надсилаю йому фото дітей в чаті – це також про “окейність”, це повертає людину до цивільного життя. 

Ніяких різких звуків та рухів

Вони сприймаються військовими як небезпека для життя. Не варто підходити ззаду, гримати дверима, зненацька торкатися. Дуже важливо проговорити це з дітьми і пояснити їм: “Це не про тебе. Це про те, що змінилися правила гри. З татом тепер треба себе поводити отак”. 

Не задавайте цих питань

Питання-табу для військових — “як там на війні?”, “що ти відчуваєш, коли вбиваєш?” тощо. Якщо людина захоче про це поговорити, вона саме розкаже. Просто з цікавості не потрібно її хвилювати подібними запитаннями. 

Не ставте своє життя на паузу

У багатьох жінок, в яких близькі на фронті, є так званий “синдром відкладеного життя”. Вони не можуть нічому радіти, нічого не хочуть, чекаючи на повернення рідної людини. Але така позиція тільки забирає сили в чоловіка (він хвилюється, що жінка не може собі дати ради, страждає). Пам’ятайте: для того, щоб стати підтримкою для когось,  потрібно стати підтримкою в першу чергу для себе. Мені допомагає спорт, медитація, природа, робота і спілкування з іншими людьми. Адже ми лікуємося один об одного. Коли я чую, що у дівчат є такі проблеми, як і в мене, коли ми ділимося одна з одною своїми переживаннями, я розумію, що я не одна. І це дуже підтримує. 

Підтримку в колі родин військових знайдете в проєкті “Спільність сильних”. Приєднуйтесь до WhatsApp-групи за QR-кодом, зображеним на фото. В ній — поради психологів, практики для стабілізації емоційного стану та інша корисна інформація. 

Військові та їх родини: повну версію інтерв’ю з Тетяною Шевельовою дивіться на youtube за посиланням.

Читайте також:

Військові та їх родини: про що не варто говорити