3.7 C
Czech Republic
додомуНовиниАктуальнеВиставка фоторобіт із Маріуполя у Празі - за участі авторів Малолєтки та...

Виставка фоторобіт із Маріуполя у Празі – за участі авторів Малолєтки та Чернова

Виставка робіт українських фотографів відкривається у Празі 12 жовтня. Водночас вони засідають у журі конкурсу Czech Press Photo 2022.

reklama/реклама

Сьогодні ввечері у Празі розпочинається виставка українських фотографів Євгена Малолєтки та Мстислава Чернова, які документували воєнні події в Маріуполі. Водночас вернісаж розпочне 28-й річницю найвідомішого чеського конкурсу фотожурналістики Czech Press Photo. Обидва автори разом з іншими експертами входять до складу міжнародного журі конкурсу. Журі оцінюватиме надіслані світлини з 13 до 15 жовтня.
«На результати конкурсу, безсумнівно, вплинуть приголомшливі події війни. Зараз багато чеських і словацьких фотографів документують війну безпосередньо в Україні. Я дуже радий, що Євген Малолетка та Мстислав Чернов погодилися на роль членів журі, що нам вдається підготувати виставку їхніх фотографій, які буквально облетіли світ і назавжди стали знаковим свідченням тієї війни», – зазначив керівник конкурсу Дан Матерна.

Фото Євгена Малолєтки для AP, Маріуполь, травень 2022

Конкурс Czech Press Photo

Чернов і Малолетка фотографували облогу Маріуполя з першого дня. Їхні потужні візуальні свідчення, які з’явилися в ЗМІ по всьому світу, показали повну протилежність російській пропаганді. Через це вони опинилися в списку небажаних осіб російської армії. У критичні моменти вони під виглядом лікарів переховувалися в лікарні Маріуполя, звідки їх потім евакуювали українські військові. Вони були останніми журналістами в оточеному місті.
Конкурс Czech Press Photo 2022 оголошує вісім фотографічних категорій: Поточні події, Репортаж, Повсякденне життя, Мистецтво та культура, Спорт, Портрет, Люди та довкілля, Люди, про яких говорять. Традиційно відбудеться вручення щорічної творчої стипендії Grant Prahy, яку обирає мер Праги. І цього року молоді фотографи можуть брати участь у конкурсі Czech Photo Junior, який розрахований на учнів початкової та старшої школи. Конкурс Czech Press Photo відкритий для видавництв, агентств, професійних фотографів, професійних шкіл і досвідчених фотографів-фрілансерів, які постійно проживають у Чехії чи Словаччині та чиї роботи створені з метою публікації в ЗМІ.

Український воїн у Маріуполі, березень 2022 року. Фото Мстислава Чернова / Фото RFE/RL

В минулому році конкурсу перемогла фотографія Петра Топіча з медіа-дому Mafra, яка зафіксувала наслідки руйнівного торнадо в Південній Моравії. У 2014 році перемогла світлина Філіпа Сінґера від агентсва EPA, на якій закривавлений чоловік, побитий “Беркутом”, проходить повз стіну із фресками святих Михайлівського собору в Києві.

Про авторів та членів журі

Мстислав Чернов знімає протести та революції 9 років, він документував війни у Сирії, Нагірному Карабасі, Лівії, Іраку, секторі Газа, Афганістані. Але, каже, найважливіша і найболючіша війна для нього – та, яку Росія веде проти України вже 8 років. “Не тільки тому, що ближче, а й тому, що триває так довго. Знімаючи країни сходу, я завжди повертаюся і продовжую знімати тут. Люди страждають і помирають усюди, але в Україні я бачу, як помирають друзі, колеги, як горять будинки, які я знаю і де жив. Від війни, яка відбувається деінде, можна поїхати, відпочити, але від війни, яка в тебе удома, нікуди не втечеш”, – розповідає Мстислав для “Української Правди. Життя“.

Фотографи отримали премію імені Георгія Гонгадзе / фото RFE/RL

Євген Малолєтка у 2013–14 році знімав Євромайдан у Києві. Якось біля Адміністрації Президента беркутівці зламали йому руку й розбили камеру, після того ходив три тижні у гіпсі. У 2020 році Малолєтка їздив знімати війну у Нагірний Карабах.

“Ніхто з мого покоління не знав, що таке війна. Окремі колеги співпрацювали з міжнародними агентствами й бували на війнах в інших країнах. Але як це – бути в нас? Цього взагалі ніхто не знав, ми вивчили все після 2014-го. Бути іноземцем на війні – легше і морально, і фізично. У Карабасі я познайомився з людьми, за яких переживав, мені боліло, що люди гинуть. Але воно ніби трішки не твоє. Сідаєш у літак, повертаєшся у місце, де не прилетить, – і війна позаду. У тебе немає там дому, немає родичів. Тут гинуть твої люди: у масових могилах, просто за те, що мали нещастя опинитися не в тому місці або у їхніх телефонах щось знайшли. Жодна смерть не минає просто так, ти носиш ці історії в собі”.

Читайте також: Світлини з Маріуполя з блокади Маріуполя покажуть у Празі

Читайте також: Світлини допомагають – проект чеських фотографів для України

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама