Гучні заголовки про ядерку, блекаут, кінець війни і навіть кінець світу! Чи траплялося вам потрапляти на гачок маніпуляцій в медіа? Навіть якщо вам здається, що ви скептик 80 рівня, пройшли з десяток курсів з медіаграмотності і думаєте, що жодні прийоми і маніпуляції не здатні на вас подіяти, пам’ятайте – інформційні війни тривають.
Які маніпулятивні гачки існують?
Сучасний інформаційний простір схожий на поле бою, де основним інструментом виступають слова і образи, за допомогою яких маніпулятори формують думку
аудиторії, а відтак і спонукають суспільство до вигідних дій. Засоби масової інформації слугують рупором думок політиків, експертів, громад. Медіа під час війни –
не менш небезбечна зброя, ніж справжя. Вони здатні уразити думку широких мас, вплинути на прийняття рішень людей, спонукати до дій, подекуди агресивних та небезпечних.
До нас часто з питаннями звертаються за роз’ясненнями читачі, які почули/прочитали/переглянули інформацію в соцмережах або пабліках, що сричиняє паніку і далека від реальності. Чутки, емоційно забарвлена інформація розповсюджуєтся швидше, ніж її спростування. Тому пропонуємо інструкцію для споживачів інформації.
На що необхідно в першу чергу звернути увагу, щоб перевірити інформацію, коли з’являються сумніви: чи все, що ви сприймаєте – правда.
Інструкція для медіаюзерів: “Як перевірити правдивість інформації в Інтернеті?”
- Звертайте увагу на заголовок
- Якісні ЗМІ не застосовують такі слова магніти, як «СЕНСАЦІЯ», «ШОКУЮЧА НОВИНА»;
- не використовують емоційно забарвлену лексику лише для того, щоб привернути увагу;
- якщо у назві є прізвище впливових осіб, можливо, матеріал замовний (сприймайте контекст, в якому згадують персоналій).
Сьогодні заголовки рясніють прогнозами: “Коли закінчиться війна?”, “Чи застосують ядерку?”, “Якась впливова особа (прізвища політиків, які впливають на хід війни) помре чи важко хворий”. Варто замислитися, звідки така інформація в конкретного джерела. І яка мета інформування.
2. Перевіряйте візуальну складову матеріалу
- Для якісного і повного розкриття теми журналісти створюють власний фото- відео контент;
- Якщо картинка занадто вражаюча та яскрава, варто перевірити чи не є вона результатом роботи у графічних редакторах;
- За допомогою фотошопу легко створити сенсацію, якої не було насправді.
Наша психологія влаштована так, що ми здатні надавати перевагу інформації, яка викликає емоції, яка сприймається просто і легко і яка стосується нас особисто. Сьогодні на першому місці у багатьох безпека. Люди переживають паніку, страх, тривогу – втрачають здатність раціонально мислити в екстремальних умовах. На цьому немало маніпуляційу медіа.
3. Звертайте увагу на джерела інформації
- Шукайте першоджерело.
- Канал, який посилається на інший ЗМІ або соцмережі – привід для перевірки.
Фейки – це небезпечно. Неправдива інформація в медіа формує хибну думку в аудиторії і, як наслідок призводить до дій, які вигідні маніпуляторам.
Пам’ятайте, якщо у вас викликає перебільшені емоції чи обурення якась новина і вам швидко хочеться поділитися цим з близькимими, скажіть собі – “стоп” на декілька хвилин. Це може бути маркером, що ви на гачку. Зверніться до цієї інструкції і перевірте, принаймні базові пункти.
Національний проєкт з медіаграмотності – Фільтр: про дезінформацію і маніпуляції
Щоб розібратися в медіапросторі глибше, українцям пропонують офіційні ресурси з медіаграмотності. Ви завжди можете приєднатися до спільноти професійних фактчекерів та спеціалістів. Одним з таких є проєкт Фільтр. Це національний проєкт з медіаграмотності Міністерства культури та інформаційної політики України.
Проєкт був заснований у 2021 році, щоб об’єднати зусилля держави, громадського сектору, міжнародних організацій та медіаспільноти задля покращення рівня медіаграмотності українців.
filter.mkip.gov.ua
Тут можна перевірити себе на грамотність, погратися. Зокрема пройти спеціальний тест.
А якщо ви відчуваєте, що “плаваєте” ще саме в медіаграмотності, то настуний курс саме для вас!
Курс “Медіаграмотність: як не піддаватися маніпуляціям?”
Уміти відрізнити правду від брехні в нинішньому світі – навичка вкрай необхідна, адже ми з вами живемо в часи справжнісінької навали різноманітної інформації. Вона сиплеться на нас практично з усіх шпарин. А в час війни медіаграмотність необхідна – без жодних перебільшень – для захисту свого життя. Адже підлий і підступний ворог веде проти нас війну не лише на полі бою, він намагається вразити нас в інформаційному просторі. Його завдання: поширити зневіру, підірвати підтримку партнерів, посіяти паніку, створити в кожного українця враження, що війну ми програємо або й уже програли.
Щоб допомогти розбиратися в медіаполі та не потонути у брехні і маніпуляціях, на освітньому порталі Prometheus можна безкоштовно пройти курс з медіаграмотності, присвячений тому, як як не піддаватися маніпуляціям.
На нашому сайті є експертні думки про фейки і маніпуляції. Будьте медіаграмотними!
- Фейки і маніпуляції росії: їх така кількість, що спростувати не вистачить ресурсів жодної країни – Ігор Соловей
- Фейки можуть вбивати в прямому сенсі. Ксенія Ілюк з «Детектор Медіа»
- Фейки загрожують безпеці ЄС: основним рушієм дезінформації є алгоритми соцмереж. Європа готує “інформаційне переозброєння”
