Аліна Манасова
Марія Апрятова — художниця та ілюстраторка з Одеси. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вона залишалася в рідному місті й підтримувала українських митців, організовуючи виставки в Музеї Блещунова, де вже понад дванадцять років очолює виставковий відділ.
Разом із в.о. директорки музею Оленою Ілясовою Марія створила графічний роман «Щоденник війни. Марісель та Панна Котта рятують культурну спадщину», який розповідає про життя працівників українських музеїв в умовах війни. Головними героїнями стали… музейні кішки, які й під час війни живуть у будівлі музею. Комікс перекладено кількома мовами, зокрема чеською, та презентовано у низці країн. Крім того, на його основі створено анімаційний фільм.
20 серпня 2025 о 18:30 у культурному просторі Káznice в Брно Марія вперше представляє цей проєкт чеській публіці. Ми поспілкувалися з нею напередодні виставки.
Ви — професійна ілюстраторка з багаторічним досвідом. Але як працювати з настільки особистим і водночас болючим матеріалом? Ви ж також брали участь в евакуації музейної колекції.
— Це справді важливе питання. Насправді кожна добра ілюстрація — незалежно від теми — потребує щирості й особистої залученості. Лише те, що глибоко пережито, здатне зробити зображене правдивим і переконливим. Я просто робила те, що вмію найкраще: проживала те, що малювала.
Візуальне мистецтво може мати різні цілі. Моя мета як художниці — допомогти глядачу пройти крізь складні переживання в безпечний, нетравматичний спосіб. Щоб робити це екологічно, я співпрацюю з психотерапевтом, вивчаю арттерапію й використовую ці інструменти у власній творчості. Саме тому перегляд цієї історії має, я сподіваюся, терапевтичну дію.
Скільки часу знадобилося, щоб створити фінальну версію коміксу?
— Перший епізод, який представлено на виставці й який охоплює перші три місяці повномасштабного вторгнення, я створювала протягом півроку. А робота над повною версією триває вже три роки — і досі не завершена.
Що в процесі роботи над графікою було найскладнішим?
— Найскладніше — це те, що історія продовжує розгортатися одночасно з її документуванням. Це постійно відкритий фінал — надія, що живе, але ще не реалізована в реальному часі. Це болить. Бути в моменті, який іще не завершився, — саме це найважче.
Усі інші складнощі я б назвала технічними. На початку не працювали магазини, були проблеми з харчами, папером. Я дуже зраділа, коли знайшла кілька дитячих альбомів і свій старий запас грифелів для ручок — з цього й почала.
Складно було в періоди блекаутів, коли не було ані світла, ані зв’язку. Іноді доводилося малювати при ліхтарику або в сутінках. Сканувати, обробляти — це теж виклик. А ще постійне відчуття небезпеки, у якому просто неможливо нормально працювати. Але ми сильні. Ми впораємося. Ми продовжуємо свою справу.
Комікс уже показували в багатьох країнах. Яка реакція глядачів найбільше запам’яталася?
— Найсильніша емоція, яку я розчитую — це співчуття. Комікс викликає емпатію, і саме на це я сподівалася. Якщо історія не залишає байдужим — значить, я намалювала її правильно.
Ви також робите майстер-класи для дітей і дорослих. Чи можна навчити дитину вашій авторській техніці за певний час?
— Ні, мою авторську техніку навчити неможливо (ред: сміється). Але можна допомогти знайти мотивацію, глибше усвідомити свої відчуття, віднайти любов до мистецтва, яка породжує потребу постійно творити. Можна сформувати режим занять, удосконалити сприйняття візуального мистецтва. І це — вже великий результат.
Тож радше я допомагаю побудувати свій особистий шлях до авторського стилю — ніж намагаюся передати свій.
Як ви думаєте, як чеський глядач сприйме цю виставку?
— Я відкрита до будь-якої реакції. І дуже чекаю на знайомство з новою аудиторією.
«Щоденник війни. Марісель та Панна Котта рятують культурну спадщину» покажуть в культурному просторі Казніце в Брно (Братиславська, 68). Виставка працюватиме з 20 серпня до 17 вересня з середи до неділі, робочі години з 13 до 19. Вхід на всі події – вільний (Проєкт реалізується за фінансової підтримки статутного міста Брно). Марія Апрятова проведе серію майстер-класів для дітей і дорослих, а також екскурсії виставкою.
Розклад її активностей можна знайти на сайті Казніце).