Вона перетнула кордон з Україною на четвертий день після початку російського вторгнення. Перетнула у зворотному напрямі, ніж їхали тисячі її землячок. Покинула спокійне, мирне, хоч і промислове чеське місто Пардубіце із твердим наміром потрапити на фронт – допомогти воїнам захищати Україну і рятувати їхні життя.
Вона знала, що будуть поранені, що воїнам знадобляться досвідчені медики, розповідає для Чеського радіо.
До Чехії приїхала, коли їй було дев’ять
Світлана, тендітна дівчина родом із невеликого села на закарпатській Тячівщині, залишила роботу в інфекційному відділенні Пардубицької лікарні та пішла на фронт. Там Світлана Шпілка отримала псевдонім — “Шаманка”. Подивитися до Пардубиць приїхала у відпустку аж більш, ніж через рік.
Світлана Шпілка переїхала до Чехії з матір’ю, коли їй було дев’ять років. Під час канікул вона так добре вивчила чеську мову, що змогла продовжити навчання в звичайній загальноосвітній школі. Закінчила середню медичну школу і пішла працювати до лікарні Пардубіце.
Вона також працювала медсестрою в Англії. «Через рік я повернулася, хотіла спробувати щось інше. Я чула про Хрудимських десантників і вважала, що мені це сподобається», – пригадала Світлана.
Але російське вторгнення в Україну порушило плани. «Я довго не вагалася, і вже на четвертий день стояла на словацько-українському кордоні. Мама теж була, але ми їхали в різні сторони», – розповідає “Шаманка”.
Нині вона — бойовий фельдшер, парамедик, служить зовсім поруч із фронтом під Бахмутом. «Я там одна дівчина», — каже 25-річна медсестра, додаючи, що вона належить до наймолодших у своєму підрозділі. Має свою рятувальну бригаду, яка виїжджає до поранених на фронті бійців.
Постійно готові до виїзду, але мріє про кав’ярню
«Ми постійно перебуваємо на зв’язку через рацію і готові до виїзду. Мій позивний Шаманка, тому, коли я чую його по рації, одразу реагую. Я визначаю, хто поїде. Як правило, це водій і двоє медиків. Одягаємо бронежилети, шоломи та наплічники зі спорядженням і їдемо. Чим менше виїздів, тим краще для всіх», – сміється Світлана Шпілка.
А які плани у двадцятип’ятирічної Світлани? «Коли Україна переможе і я повернуся додому, трохи відпочину і зберуся із думками. Я більше не хочу в десантники. Коли я там на власні очі побачила, скільки болю приносить війна, я не хочу більше бути серед солдатів. Могла би бути інструкторкою з тактичної військової медицини, але, мабуть, краще я відкрию кав’ярню».
Чому медсестра вирішила піти на фронт? І які її подальші плани? Слухайте програму на Чеському радіо, а також читайте детальніше на сайті “Ліга”.
Як виглядає її служба? Вона розповідає на відео окремої механізованої 63-тьої бригади.
Читайте також: Із затишних Пардубиць – на фронт під Лиман
