Залишатися в професії під час війни — це виклик для всіх. Особливо важко це дається тим, хто опинився за кордоном. Редакція ProUkrainu.cz знає сотні історій українок, які мали вдома власний бізнес або займали відповідальні посади головних бухгалтерок або керівниць, а в Чехії їм довилось працевлаштуватися прибиральницями або на інші низькооплачувані посади. І це життєвий виклик, який важко пережити психологічно та морально.
Для журналістів цей виклик теж великий, адже опанувати мови нових країн проживання за короткий час надзвичайно складно. “Проте втрата роботи – це актуальне питання не тільки для тих, хто за кордоном, але і всередині України”, – наголошує Наталя Кузьменко, голова Запорізької обласної організації Національної спілки журналістів України. Саме на базі цієї спільноти створено мережу Центрів журналістської солідарності. Наша редакція ProUkrainu.cz з радістю доєдналась до цієї мережі. Практика підтверджує, що люди із зацікавленістю читають про свої проблеми, але не дуже цікавляться проблемами тих, хто пише для них. Але медійники такі ж переселенці й біженці, як і сотні тисяч українців.
Журналісти відверто “про своє”
Запоріжжя стало домом для десятків тисяч людей, які рятувалися з територій, де тривають інтенсивні бойові дії. Серед тих, хто тікав від окупації та постійних обстрілів, було й чимало медійників. “Журналісти, які опинилися в нових, незнайомих умовах, були роз’єднані та розгублені, але наш Центр допоміг їм знайти себе на новому місці”, — розповідає Наталя Кузьменко.
“Через наш центр пройшли понад 60 медійників із Мелітополя, Бердянська, Гуляйполя, Оріхова, Степногірська, Дніпрорудного, Енергодару, Якимівки, а також з Лисичанська, Донецька, Краматорська, Херсону, Маріуполя, тощо. Дехто потім виїхав із Запоріжжя, але близько 30 журналістів і зараз перебувають під постійним патронатом Центру журналіствської солідарності”.
Початок великої справи
Ще з перших днів війни Національна спілка журналістів України за підтримки Міжнародної та Європейської Федерації журналістів при ЮНЕСКО створила мережу Центрів журналістської солідарності. Вони працюють у різних містах України, спочатку у Львові, Івано-Франківську та Чернівцях. А згодом відкрили й в прифронтовому Запоріжжі — на базі обласної організації НСЖУ. Співкоординаторками Центру стали: голова спілки Наталія Кузьменко та відповідальний секретар Валентина Манжура.
За їх словами, Центр надає різнопланову допомогу — від грошової підтримки і продуктових наборів до допомоги в пошуку роботи. За перші півроку існування Центру роздано понад три тисячі продуктових наборів, і кілька журналістів знайшли роботу в місцевих ЗМІ.
Цікаво, що спочатку Центр допомагав лише журналістам-переселенцям, але згодом до нього долучилися й місцеві медійники, які працюють у прифронтовій зоні. Центр створив журналістський коворкінг, де можна працювати, користуючись усіма необхідними ресурсами — від техніки до комфортного робочого місця. “Завжди є світло (на випадок форс-мажору в наявності потужний генератор), тепло та зв’язок (старлінк). І, звичайно ж, затишок, кава, чай, смаколики. Журналісти в разі необхідності охоче працюють в коворкінгу”, — розповідає Валентина Манжура.
Безпека та психологічне виснаження
Журналістська робота в умовах війни вимагає особливої уваги до безпеки. Центр забезпечує журналістів, які виїжджають у зону бойових дій, бронежилетами, касками, аптечками та навіть фотоапаратами і ноутбуками. До речі, це надається не тільки запорізьким, а й за потреби — й всеукраїнським виданням, іноземним кореспондентам.
Бернхард Классен, журналіст німецької газети “TAZ”
Кожного разу я просто в захваті від того, як приймають мене в Запоріжжі. Я працюю і в Києві, і в Харкові, але увага та допомога, яку надають мені в Запорізькому Центрі журналістської солідарності, просто вражає. Я одержую все, що треба — від бронежилета до потрібної актуальної інформації, —
Але робота Центру не обмежується тільки наданням всебічної допомоги журналістам чи облаштуванням робочих місць. Тут двічі-тричі на тиждень проводяться заходи з 4 напрямків:
- професійне навчання — тренінги і майстер-класи, бо журналісти повинні весь час вчитися.
- багато уваги приділяється безпековій складовій: навчання з тактичної медицини, надання першої допомоги, з мінної небезпеки, з правил поведінки на прифронтових територіях та в гарячих точках, з радіаційної та хімічної небезпеки. Адже журналіст працює всюди — і повинен в разі виникнення екстремальної ситуації вміти себе убезпечити і захистити та надати необхідну допомогу собі і колегам.
- психологічна підтримка. Журналісти щодня стикаються зі стресовими ситуаціями, тому в Центрі проводять тренінги з психологічної стійкості, тактичної медицини та мінної безпеки. Спеціалісти програми “Ти як?” проводять заняття, що допомагають журналістам впоратися з психологічними труднощами.
- юридична допомога. При НСЖУ працює безкоштовна гаряча юридична лінія, на яку може звернутися кожен журналіст і одержати необхідну консультацію чи роз’яснення. Окрім того, щомісяця в Центрі журналістської солідарності проводяться індивідуальні юридичні консультації для медійників.
Повернення до життя
Центр не лише підтримує окремих журналістів, але й допомагає відновлювати роботу медіа, що працювали на територіях, які тепер в окупації або зруйновані. Наприклад, завдяки допомозі Центру та міжнародних партнерів у Запоріжжі знову почали виходити газети “Трудова слава” та “Голос Гуляйпілля”, які зупинили свою роботу на початку війни.
Також молоді журналісти за підтримки Центру запустили нове Інтернет-видання “Soda”, яке швидко набуло популярності серед читачів. Центр надає їм технічну та організаційну допомогу, що дозволяє розвиватися та створювати цікавий контент.
Міжнародна співпраця і підтримка
Центр журналістської солідарності також створив мережу позаштатних кореспондентів за кордоном. Журналісти, які опинилися в Європі та Америці, співпрацюють із Центром, розповідаючи про життя українців за кордоном та підтримку України з боку інших країн. В цьому переліку українські журналісти, які працюють, в Німеччині (Дрезден), Австрії (Відень), Литві (Вільнюс), Ізраїлі (Хайфа), США (Сакраменто), Польщі (Варшава), Ірландії (Каслбар). А також наша україномовна редакція в Чехії – ProUkrainu.cz.
Така взаємодія допомагає зміцнювати міжнародну підтримку України у боротьбі з ворогом.
Журналісти важливі! Це гасло стає реальністю завдяки спільним зусиллям, —
Наталя Кузьменко
Запорізький Центр журналістської солідарності прагне допомагати іншим залишатися в професії і боротися за правду.
Як залишаються в професії українки в Чехії – читайте в серії матеріалів:
Робота в Чехії: історії успіху працевлаштування українок у Тепліце. Частина 3
Вони вивчили мову та знайшли роботу за спеціальністю: історії українських жінок. Частина 2
Як адаптуватися в Чехії: історії українських жінок, яким вдалося. Частина 1
