На чому засновані трудові правовідносини у Чехії? Якими є основні принципи, права та обовʼязки у таких відносинах? На що звернути увагу, коли підписуєте трудовий договір?
Відповідає Яна Поспішилова, адвокатка компанії JŠK.
Головна форма трудових правовідносин – це основна зайнятість, чеською hlavní pracovní poměr. Такі відносини виникають на основі трудового договору.
Трудовий договір – це двостороння правова дія, учасниками якої є роботодавець і працівник. Трудовий договір, згідно правового кодексу, має лише три обовʼязкові реквізити:
- у трудовому договорі має бути вказаний тип роботи, яку будуть виконувати;
- місце виконання робіт;
- і день початку роботи.
Але, з точки зору працівника буде добре мати у договорі також наступну інформацію:
- чи договір укладається на певний обмежений термін, чи на термін необмежений;
- випробувальний термін: він може тривати максимально 3 місяці, тільки у працівників на керівних позиціях – до 6 місяців;
- розімір заробітної плати: він може бути вказаний безпосередньо в трудовому договорі, або прописаний у спеціальному окремому додатку про розмір зарплатні – чеською mzdový výměr;
- умови виплатни зарплатні: до якого терміну та яким чином має проходити виплата – на банківський рахунок, або готівкою.
Термін виплати не є обовʼязковою складовою трудового договору. Але Яна радить – на місці працівника, обовʼязково би вимагала, щоб термін виплати заробітної платні був вказаний.
Також важливо: трудовий договір би мало бути укладено у письмовій формі – цього вимагає трудовий кодекс. При цьому працівник завжди має отримати одну копію трудового договору.
Трудовий кодекс Чехії засновано на тому принципі, що працівник – це слабша сторона договору. Трудовий кодекс намагається, перш за все, оберігати працівника.
Кодекс визначає права працівника, зокрема:
- на справедливу винагороду за виконану роботу;
- на задовільні та безпечні умови роботи;
- на час відпочинку;
- на відпустку з відшкодуванням зарплатні;
- відвідати лікаря у робочий час, якщо захворів;
- на необхідні робочі інструменти або засоби захисту, має право на те, щоби роботодавець їх надав.
З тим, звісно, повʼязані і обовʼязки. Працівник зобовʼязаний:
- працювати згідно власних сил, знань та вмінь;
- слідувати інструкціям своїх керівників або роботодавця;
- дотримуватись робочих процесів;
- дотримуватись правил безпеки та умов захисту при виконанні робіт;
- використовувати засоби захисту, якщо такі були надані.
В рубриці “Запитайте у юристів” ми вже розповідали:
– чи обовʼязково мати скриньку даних? Чеською “datová schránka”