У більшості регіонів чиновники не очікують значних ускладнень через зміну житлової підтримки українців з 1 липня. Однак ситуація в деяких населених пунктах незрозуміла. Деякі міста підготувалися до кризового сценарію та готують альтернативне житло на випадок, якщо біженцям доведеться негайно виселятися, з’ясувала інформагенція ЧТК.
Університети, до яких звернулося Міністерство освіти з проханням про можливе надання житла, зазвичай мають лише обмежені можливості для розміщення біженців, а деякі взагалі не мають.
Раніше міністр внутрішніх справ Віт Ракушан (партія STAN) заявив, що приблизно 10 тисяч людей, які покинули Україну у зв’язку з війною та окупацією частини територій, можуть залишитися без житла через зміни 1 липня. Станом на 18 червня 344,8 тисяч українських громадян мали візи для захисту в Чехії. Згідно з даними Міністерства праці, від 38 000 до 50 тисяч людей можуть втратити тимчасове житло.
Карловарський край: більшість платитиме
За словами гетьмана Карловарського краю Петра Кулганека (від партії STAN), більшість власників або операторів житла в Карловарському краї вже уклали нові угоди з біженцями про оплачуване житло. «Ми знаємо, які надавачі житла залишаються на місці і після 1 липня, можливостей начебто достатньо. У нас достатньо потужностей для “вразливих категорій” біженців у системі HUMPO (гуманітарна допомога), яка виділяє житло», – сказав гетьман. У виняткових випадках регіон також може запропонувати тимчасовий екстрений притулок, який користувався попитом на початку хвилі міграції з України. Таке житло може бути доступним протягом кількох днів, поки відповідна особа не знайде нове помешкання. За словами гетьмана, на критичні заклади для тимчасового розміщення, наприклад, фізкультурні зали чи колишні гуртожитки, край вже не розраховує.
Ліберецький край: майже 6 тисяч крон за ліжко у гуртожитку
Кількість українців, розміщених у гуртожитках Ліберця, зі зміною допомоги суттєво не зменшилася. Виїжджають одиниці. Навпаки, люди із тимчасовим житлом на вулиці Зеєрова в Ліберці переїжджають до студентських гуртожитків, повідомив речник університету Радек Піркл. Зараз у гуртожитках вишу перебуває близько 170 біженців, їхня кількість має збільшитися ще приблизно на 20 осіб. Приблизно чверть із них потрапляють до вразливої групи, інші з липня повинні будуть платити університету за проживання, але їх ніхто не виселить. «Якщо вони платять лише за ліжко, а не за всю кімнату, то їхнє проживання в Гарцові за липень коштуватиме 5735 крон», — додав він.
Найбільша кількість біженців проживала в гуртожитках Ліберецького університету рік тому, коли їх було 325. Згодом їхня кількість поступово зменшилася приблизно до 180. За потреби, за словами Піркла, школа може запропонувати житло для кількох сотень людей на літо, оскільки значна частина гуртожитків буде вільна. «З новим навчальним роком ми знову можемо запропонувати до 300 місць для біженців. Ми працювали в такому ж режимі торік і змогли закрити 100 відсотків потреб студентів у житлі», – додав він.
Є інтерес до нового житла
Згідно зі статистичними даними, Ліберецький край надав екстрене житло 4950 українським біженцям війни, понад чверть з яких проживає в крайовому центрі. У розрахунку на душу населення Ліберецький край прийняв найбільше біженців після Карловарського регіону. Однак зі зміною умов кількість українців, які шукають житло, зростає. Банк меблів у Ліберці також помітив підвищений інтерес до вживаних меблів та обладнання спеціально для біженців у останні тижні, з’ясувало інформагентство ЧТК.
За словами гетьмана Ліберецького краю Мартіна Пути (коаліція “Старости за Ліберецький край”), звернень по допомогу з розміщенням від українських біженців не зареєстровано.
«На початку червня ми вже закликали всіх, хто надає житло, залишати тих, хто не матиме права на відшкодування проживання з липня, з рештою сімей. Особливо якщо йдеться про ситуації, де є маленькі діти, які матимуть право на відшкодування проживання. Поки що є лише одиниці тих, хто заявив, що хоче скасувати розміщення біженців. Тому я не очікую серйозних проблем в регіоні після 1 липня”, – заявив гетьман.
Ліберецький край зараз переміщує біженців із колишньої школи-інтернату на вулиці Зеєрова в Ліберці. Але це, за словами Пути, це не пов’язано зі зміною виплат. «Головна причина в тому, що ми хочемо восени розпочати там будівництво нової спеціальної загальноосвітньої школи для дітей із комбінованими вадами. У нас є дозвіл на будівництво, ми подаємо заявку на дотацію та хочемо почати конкурувати за постачальників. Будівля була призначена для розміщення біженців лише на тимчасовий період», – конкретизував гетьман Ліберецького краю.
Середньочеський край: готові 2 тисячі місць
Середньочеський край також не очікує значних ускладнень від липня. За словами гетьманки Петри Пецкової (партія STAN), адміністрація краю перевіряла у великих надавачів житла, чи планують вони виселяти біженців. “У більшості випадків нас запевняли, що це не так. Вони наче домовилися із мешканцями про оплату оренди або можливість проживати і надалі, доки їм не вдасться знайти нове житло. Я твердо вірю, що з 1 липня проблем не виникне”, – переконана очільниця краю. З липня регіон продовжить надавати безкоштовне житло для незахищених верств населення та для біженців, які отримали тимчасовий захист менше 150 днів тому. “Для цього ми виділили достатню кількість місць для розміщення до 2275 осіб. Однак загалом люди, які не матимуть права на житло, самі відповідають за пошук іншого типу житла”, – додала Пецкова.
Пардубицький край: розірвали майже дві сотні угод
У Пардубицькому краї кількість екстрених місць буде скорочена до 1500 осіб, повідомив Домінік Бартак, речник канцелярії гетьмана краю. За словами гетьмана Мартіна Нетоліцького (коаліція 3PK/ČSSD), держава повинна нести повну відповідальність, а не перекладати її на регіони. “У зв’язку зі зміною законодавства та зміною умов проживання нам довелося надіслати загалом 192 повідомлення про розрив угоди в односторонньому порядку всім діючим надавачам екстреного проживання. Але до 30 червня ми укладемо до 80 нових угод на загальну місткість близько 1500 місць у гуртожитках, пансіонатах, готелях, спортивних спорудах, студентських містечках і подібних об’єктах. Йдеться про зменшення місткості для екстреного розміщення у квартирах і багатоквартирних будинках, що у нашому регіоні становить приблизно 50 відсотків від поточної потужності”, – сказав Нетоліцки.
Південноморавський край і Край Височина проблем не очікують
Гетьман краю Височина Вітєзслав Шрек (коаліція ODS і STO) не припускає, що в регіоні будуть особливі труднощі з розміщенням біженців. “Поки що ми не маємо жодних драматичних новин про принципові проблеми, як через Крайовий центр допомоги Україні (KACPU), так і через інші компоненти”, – сказав він. За словами очільника краю, можливо, цьому сприяє і літній сезон, коли можна краще знайти житло. За його словами, на Височині в попередні місяці вже докладалися зусилля, щоб залучити якомога більше людей на звичайний ринок житла. Проте регіон продовжить стежити за ситуацією.
Південноморавський край не реєструє українських біженців, яким загрожує відсутність житла з 1 липня. Устецький край має 292 договори про надання житла для біженців з України, з яких 143 буде продовжено, а 149 договорів буде розірвано, повідомила речниця крайової адміністрації Маґдалена Франкова.
Плзень встановить намет, в Оломоуці чекають проблем
Наприклад, Плзень підготувався до кризового сценарію, якби з дня на день на вулиці опиниться велика група українських біженців. Місто встановить намет біля Крайового центру допомоги Україні (KACPU), посилить роботу поліцейських і готове забезпечити екстрене розміщення до 50 осіб.
В Оломоуці вважають, що кілька десятків людей можуть опинитися в житловій кризі. Тому мерія підготувала альтернативні та резервні приміщення для розміщення, повідомив мер міста Мірослав Жбанек (партія ANO). В Оломоуці проживає у різних закладах розміщення близько п’ятисот біженців з України. Місто матиме готові до активації резервні приміщення для розміщення на Тереровій площі, які були доступні для біженців з України минулого року. Там могли знайти тимчасовий притулок до 150 осіб. «Ми зареєстрували деякі раніше визначені квартири, щоб вирішити проблему нестачі житла для вразливих груп, зокрема сімей з дітьми, щоб забезпечити їм дах над головою», — сказав Жбанек. Кризовий план мерії також передбачає, у разі необхідності, використання потужностей будинків притулку, які в літні місяці малозаповнені, для екстреного розміщення вразливих груп українських біженців.
За словами мера, значній частині біженців з України вже вдалося економічно та соціально стабілізуватися в Чехії. “Однак ми не знаємо, чи не буде хвиля внутрішньої міграції”, – сказав мер. За його словами, існує ризик переміщення біженців, наприклад, з периферійних частин регіону або між окремими великими містами. «Ми намагатимемося бути готовими до цього, хоча ми попереджали про цю проблему заздалегідь. Сподіваємося, що державні органи також впораються з ситуацією. Працюватиме і стандартна система, яка сьогодні вже налагоджена в окремих державних установах, Центрах зайнятості, пунктах реєстрації тощо», – додав Жбанек.
Місць в університетських гуртожитках вкрай мало
Приватний перевізник RegioJet налічує близько 50 українців і поки не чув про жодні можливі проблеми, пов’язані із припиненням пільг на житло. «Ми не реєструємо зростання кількості можливих виселень. Працевлаштовані українці також не зверталися до нас з цього приводу», – сказала речниця мерії Александра Яноушек Костржицова.
У зв’язку зі зміною форми оплати за проживання Міністерство освіти звернулося до вищих шкіл та університетів з проханням з’ясувати, чи можуть вони забезпечити проживання для біженців. Технологічний університет в Остраві міг би тимчасово звільнити частину ліжко-місць. Але студентам довелося б поступитися комфортом — було б обмеження окремого проживання або збільшення кількості студентів у кімнатах.
Університети у місті Брно могли б прийняти лише мінімальну кількість біженців. Університет імені Масарика зазначає 90 місць, Університет Менделя — лише кілька ліжок. Причина – планові ремонти і заповненість гуртожитків. За словами прес-секретаря Остравського університету Їтрженки Навратілової, тут зараз в основному займаються розміщенням власних студентів. Поки що невідомо, наскільки заповненими будуть гуртожитки. Першокурсники можуть подавати документи на проживання у гуртожитках до кінця липня. “У разі наявності вільних потужностей ми співпрацюватимемо з антикризовим управлінням крайової адміністрації”, – сказала речниця. Проте у Сілезькому університеті у місті Опава немає вільних місць. Схожа ситуація зі Злінським університетом, Університетом Пардубіце та Політехнічним університетом у Їглаві.
Якими будуть зміни?
Для біженців, які можуть працювати, держава оплачуватиме екстрене проживання протягом п’яти місяців. Після цього вони повинні платити самі або повинні переїхати. Безкоштовним залишаться лише діти, люди похилого віку та інваліди, тобто незахищені верстви населення. Солідарний внесок особам, які поселили біженців вдома або у своїй вільній квартирі, не виплачуватимуть з липня. Лише домогосподарства біженців із доходом нижче прожиткового мінімуму та витратами на житло, які уряд встановив на рівні 3000 крон на місяць на особу в зареєстрованій квартирі та 2400 крон в інших місцях, тепер матимуть право на гуманітарну допомогу.
Читайте також: Якщо ви не маєте права на безкоштовне житло від 1 липня у Чехії – що робити?
