Під час Другої світової війни чеські роми пройшли концтаборами Годонінек та Лети. Багато їхніх родичів загинули в Освенцімі на території нинішньої Польщі або на “маршах смерті”. Свідчення чеських і словацьких ромів і синті, чиє життя було відзначене війною та нацистськими репресіями, збирає нова онлайн-база даних “Свідчення ромів”. Веб-сайт був запущений Празьким форумом історії ромів у День пам’яті жертв Голокосту ромів, який відзначається 2 серпня.
«Батько розповідав, що прийшов з футболу, а вдома нікого немає. Обід готується, але ніде нікого нема. Побіг до села, питає: “Чи не бачили наших?” А йому кажуть: “Рудо, щойно їх жандарми повели на вокзал”. Він побіг за ними на вокзал. А коли прибіг, вони долучили його до них. І ось у березні 1943 року він поїхав з ними транспортом до Освенцима», – описує історію своєї родини Рудольф Мурка.
Сам він народився після Другої світової війни. Але він багато разів чув розповіді своїх батьків з дитинства. Його батько був моравським ромом. Сім’я Мурків проживала в будинку в селі Весела неподалік Зліна. Його батькові було 17 років, коли нацисти відправили їх до Освенцима.
«Що він розповідав, коли приїхали… Це просто жах, коли розривали сім’ї і як діти кричали, плюс гавкіт собак, і постійні побої. Ні їжі, ні води, ні взагалі нічого два дні. Маленькі діти плакали від голоду та спраги», – розповідає Рудольф Мурка.
Про ромів і синті
Синті — це позначення ромського населення Центральної Європи. Їх також називають німецькими ромами. Традиційно вони були кочівниками. Мова, якою вони розмовляють, має сильний вплив німецької мови. Термін “роми” стосується всієї етнічної групи, яка далі поділяється на інші групи.
З родини батька не вижили 56 чоловік. «Повернувся тільки мій батько. Усі інші загинули в Освенцимі. Ніхто не повернувся», – каже він. Мати Рудольфа Мурки походила з синтів. Разом з батьками, братами та сестрами після березня 1939 року виїхала до Словаччини, де їм вдалося дожити до кінця війни. «Але решта родини залишилася тут. І всі вони поїхали до Годонінека, а звідти — до Освенцима. Вони всі загинули. Ніхто з тієї родини не вижив», – описує Мурка.
Сайт зі свідченнями ромів і синті
Долі вцілілих ромів і синті тепер оживають завдяки новому веб-сайту svedectviromu.cz, над яким вчені з Академії наук працювали останні чотири роки. «Нам здалося дуже дивним, що порівняно зі свідченнями євреїв, в Інтернеті немає місця, де б зібрано свідчення ромів. Це також пов’язано з тим, що не існує глобальної центральної дослідницької організації ромів», – пояснює Чеському радіо історикиня Катержина Чапкова з Інституту сучасної історії Академії наук.
Більше тисячі ромів і синті було перевезено до Аушвіца 80 років тому. Їхали діти, вагітні жінки та люди похилого віку, розповідає історикиня. На даний момент база містить понад 100 історій. В найближчі два роки має бути додано ще сотня свідчень. «Ми спираємося на вже оприлюднені джерела, літературу, в якій є ці свідчення. І ми обробляємо дуже детальні анотації – переказ цих свідчень у базу даних», – пояснює романістка Рената Берки.
Саме обробка історій була найскладнішою в усьому процесі. «З часом ми виявили, що дуже важливо, щоб ці конспекти опрацьовували люди з ромською освітою — через контекст і використання деяких термінів з ромської мови, яку використовують свідки», – пояснює історикиня Чапкова. «Наступним етапом було історичне читання. Я намагалася додати контекст до подій, які є частиною історії Другої світової війни або познайомити з невідомими історичними акторами», – додає вона.
Окрім самих свідчень, веб-сайт пропонує глосарій, який пояснює терміни та події зі спогадів тих, хто вижив.
Знищили “циганський табір” у Освєнцимі
2 серпня світ відзначає День пам’яті жертв Голокосту ромів. Це нагода вшанувати трагічну ніч з 2 на 3 серпня 1944 року, коли нацисти знищили так званий «циганський табір» у концентраційному таборі Аушвіц-Біркенау. За одну ніч у газових камерах загинуло близько 4300 людей похилого віку, хворих, дітей-сиріт і матерів з дітьми. На території сучасної Чехії було два концтабори для ромів – у Годоніні у Кунштата та в Летах біля Пісека.
Музей ромської культури розташовується на місці колишнього табору біля південноморавського міста Бланско. Тут постійно відбуваються пам’ятні заходи з 1995 року. У 2009 році держава викупила тодішній кампус Жалова. Спочатку територія перебувала у віданні Національного педагогічного музею, який розпочав будівництво меморіалу з експозицією. У 2015 році пам’ятник був переданий Музею ромської культури. У 2019 році тут відкрилася постійна експозиція. До речі, для громадян України вхід до музею є безкоштовним.
Складніша доля колишнього концтабору в Летах. Після 1970 року на місці, де у 1942-1943 роках розміщувався так званий циганський табір протекторату, була побудована потужна свиноферма компанії Agpi, яка вирощувала там 13 тисяч свиней. Після довгих років політичних дебатів і офіційних суперечок державі вдалося її викупити у 2018 році за 450 мільйонів чеських крон. Демонтаж свинарника закінчився наприкінці минулого року. На його місці буде створено Меморіал Голокосту ромів і синті, подібний до того, що на півдні Моравії. Музей ромської культури хоче відкрити його в першій половині наступного року.
Ромський геноцид
Голокост ромів і синті забрав до півмільйона життів. За підрахунками істориків, з серпня 1942 до травня 1943 року понад 1300 ромів – чоловіків, жінок і дітей – пройшли через Летицький табір. Через жахливі гігієнічні умови, хвороби та погане поводження 327 із них загинули, понад п’ятсот потрапили до Освенцима.
Після війни з концентраційних таборів повернулося менше 600 ув’язнених ромів і синті, тобто менше десяти відсотків первісного населення. Загальна кількість ромів, які стали жертвами Голокосту, оцінюється від 300 000 до 500 000 осіб. Чотири роки тому археологи виявили, що найбільша частина табору в Летах розташована в районі колишнього свинарника. Територія займає понад 100 000 квадратних метрів. Експозицію місцевої пам’ятки створить товариство Muzea Servis за понад десять мільйонів крон.
«Виставка всередині меморіалу буде мультимедійною. Буде зосереджена на довоєнному житті ромів і синті в Чехії, інтернуванні в таборі в Лети біля Пісеку і Голокості ромів і синті загалом. Розповість і про післявоєнний період та (не)вшанування у той час воєнних доль ромів і синті. Звичайно, це також відображатиме боротьбу за гідне місце для вшанування пам’яті Голокосту», – зазначила Кароліна Шпілманнова, речниця музею ромської культури. Експозиція на відкритому повітрі охоплюватиме той самий період часу, що й у приміщенні. «Це стосуватиметься точки зору свідків та їхніх історій. «Відвідувачі побачать сімейні фотографії, записи спогадів свідків або навіть частину археологічних знахідок», – додала вона.
Читайте також: Петр Павел у Терезіні: росія має зазнати поразки у війні проти України
