Найбільше українців проживає у Празі — майже 100 тисяч. Це тільки ті, хто має тимчасовий захист. Така кількість дорівнює приблизно 7% від загальної кількості мешканців столиці. Далі регіональний розподіл українців із тимчасовим захистом у Чехії варіюється.
Для порівняння: розподіл біженців по регіонах
Велика концентрація українських біженців зареєстрована у Плзенському краї. Станом на вересень 2024 року тут проживає 31 128 осіб з тимчасовим захистом, найбільше — у місті Плзень та районі міста Тахов. Там перебуває понад 8% всіх українських біженців у Чехії, а співвідношення українців до загальної кількості місцевого населення становить понад 5,4% (що значно перевищує загальнонаціональний середній показник у 3,6%).
Серед проблем, які є в регіоні — це збільшення кількості неповнолітніх без супроводу, віком 16-17 років, що створює додаткові виклики для соціальних служб.
В Ліберецькому краї в одному об’єкті для тимчасового розміщення українських біженців проживає лише 31 людина, це вразливі категорії населення, яким надається державна підтримка. Але більшість українців самостійно фінансують своє житло. Загалом, в регіоні проживає 15 120 українців з тимчасовим захистом.
В Устецькому краї станом на вересень 2024 року проживало 17 987 осіб.
Багато українців працює, але переважно – це низькооплачувана робота
На початок осені у Чехії зареєстровано понад 136 тисяч трудових відносин з українцями, що мають візу тимчасового захисту. Це свідчить про те, що більшість біженців активно залучені до ринку праці, що знижує навантаження на державу.
Важливим показником є те, що багато українців працюють на низькооплачуваних посадах. Найбільший попит спостерігається у таких сферах, як будівництво, виробництво та сфера послуг. Ці сектори зазнавали дефіциту робочої сили ще до війни росій проти України, і біженці допомогли заповнити ці вакансії.
На наступному графіку від Міністерства праці та соціальних справ ЧР позначено, як українські фахівці залучені у різних сферах у Чехії. Синім кольором — чоловіки, жовтим — жінки.
Так, 34-39% українців працюють на допоміжних і некваліфікованих роботах. Найбільша категорія зайнятих — 40-44% становлять працівники, що обслуговують машини та обладнання, а також монтажники.
У сфері послуг та продажу працюють 3-10%, а технічні та спеціалізовані робітники становлять лише 1%. Більш помітне працевлаштування на кваліфікованих посадах спостерігається лише в Празі.
Попри низьку оплату праці, українські біженці допомагають підтримувати економіку Чехії, а також зменшують тиск на державні ресурси. Важливо підкреслити, що жінки становлять значну частину працівників – приблизно 62% з усіх зайнятих.
Чеська влада продовжує наголошувати, частка біженців, які продовжують користуватися державною допомогою, зменшується. Українські біженці у Чехії не є економічним тягарем для країни. Навпаки, їхня активна участь у ринку праці допомагає зміцнити чеську економіку, особливо в секторах з дефіцитом робочої сили.
Читайте також:
Допомога та соціальний захист: що насправді отримують українські біженці у Чехії?
Доступ до медичних послуг: які труднощі мають українські біженці?
