З наближенням літніх канікул велика кількість українських мам, які перебувають у Чехії, забажають поїхати на деякий час із дітьми в Україну, щоб відвідати “невиїзних” татусів, батьків, родичів чи знайомих. Та обставини бувають різними — іноді діти повертаються в країну тимчасового проживання тільки з одним із батьків, або повнолітньою сестрою чи братом, бабусею чи дідусем, чи мачухою, або навіть у супроводі інших осіб, які не є родичами. У цих випадках може виникнути необхідність показати документ, що батьки довіряють даній людині вивезти дитину за кордон, так зване “доручення”.
Насамперед зазначимо, що такий документ у “довоєнний час” завжди вимагався тільки на українському кордоні під час виїзду з України. Прикордонних поліцейських інших країн він не цікавив – достатньо було паспорта або проїзного документа дитини. З початком широкомасштабного вторгнення навесні минулого року від вимог багатьох документів відступили. Однак нині знову вимагається дотримуватися багатьох довоєнних правил.
Офіційно ДПСУ не вимагає “доручення”, однак…
Формально на період дії воєнного стану дитина може перетинати український кордон у супроводі мами без нотаріальної згоди тата або навпаки. Про це сказано на сайті Держприкордонслужби в роз’яснювальній інформації від 2 лютого цього року.
Однак за фактом на кордоні іноді вимагається згода на вивезення дитини від іншого з батьків. “На сайті Державної прикордонної служби чітко написано, що не потрібно ніякого дозволу одного з батьків. Але в кінці квітня їхала з дитиною, то на українській границі просили показати або дозвіл від батька, або свідоцтво про народження. Тому, кому як”, – зазначає, наприклад, Світлана Гуренко в групі “Українці у Фінляндії”. Тому багато мам вважають за краще оформити “про всяк випадок” дозвіл на виїзд за кордон для дитини від батька. Також такий документ може стати у пригоді у разі поїздки дитини з родичем або навіть подругою. У такому разі супроводжуючій особі може знадобитися при собі нотаріально завірена згода обох батьків на супровід їхньої дитини при перетині державного кордону.
Звернутися в консульство
І тоді постає завдання — як цей документ оформити, перебуваючи у Чехії?
У цьому випадку є дві можливості. Перша з них передбачає звернутися до консульського відділу Посольства України у Чеській Республіці в Празі або до Генерального консульства України в місті Брно. Найбільш надійним для визнання на кордоні є оформлення так званої заяви-згоди на поїздки дитини за кордон (цей документ називають довіреністю або дорученням на вивезення дитини за кордон неформально), або двох і більше дітей. Вона належить до основних нотаріальних дій консула. Необхідно заповнити відповідну заяву, яку можна знайти та завантажити на веб-сайті дипломатичної установи тут, та надати консулу закордонний/внутрішній український паспорт присутнього з батьків, копії закордонних паспортів дитини, присутнього з батьків та майбутньої супроводжуючої особи. Необхідно також оплатити консульський збір у сумі, еквівалентній 30 доларам США (671 чеська крона).
Чи можливо у Чехії “знайти українського нотаріуса”?
Однак Прага і Брно — не вся Чеська Республіка, не завжди є можливість їхати з інших регіонів задля оформлення документа. Крім того, не є таємницею, що до консульств є великі черги, записатися в електронну чергу непросто. Тому батьки шукають другу можливість. У соцмережах часто запитують про “українського нотаріуса у Чехії”. Однак, за Законом України про нотаріат (стаття 1), “вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України”, тому українські нотаріуси – державні або приватні – не мають права провадити діяльність за кордоном.
За чеським законодавством (Закон 358/1992 Збірки, про нотаріусів та їхню діяльність, § 7), У Чеській Республіці “нотаріусом може стати громадянин держави, яка є членом Європейського Союзу, іншої держави Європейського економічного простору або Швейцарської Конфедерації”. Україна наразі не є членом ЄС/ЄЕП. Отже, українського нотаріуса у Чехії знайти, по суті неможливо. Але можна звернутися до нотаріуса чеського або до присяжного (у Чехії їх називають “судовими” – soudní překladatel, soudní tlumočník) перекладача, які можуть зарадити у даній ситуації (як його знайти, ми детально розповідаємо тут).
Дійсність документів
Як відомо, відповідно до Статті 18 Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах, дійсність документів, складених або засвідчених компетентним органом однієї Договірної Сторони та підтверджені підписом уповноваженої особи й офіційною печаткою, є дійсними на території другої Договірної Сторони без подальшого засвідчення. Те ж саме стосується і засвідчення підпису громадянина, копій і перекладів документів, засвідчених компетентним органом. Дані документи мають однакову доказову силу на територіях обох Договірних Сторін. Це означає, що чеські офіційні акти повинні визнаватися в Україні без подальшого підтвердження, апостилю чи суперлегалізації.
Підтвердження “на Чеській пошті” можуть не визнати
Звісно, кожен згадає, що засвідчити підпис у Чехії можна легко “на пошті”. Дещо інформованіша людина знає, що це — не зовсім “пошта”, а контактне місце Чеського Реєстраційного Засвідчувального Інформаційного Національного Терміналу, скорочено Czech Point. Йдеться про державний орган, який дає можливість доступу до різноманітних реєстрів, а його співробітники мають право, у тому числі, і завіряти підписи. Czech Point можна знайти як на пошті, так і при державних установах або органах місцевого самоврядування, і серед тих же нотаріусів. Чеська пошта має найбільшу кількість контактних місць Czech Point, тому іноді люди помилково вважають, що завірили документ “на пошті”. Тут можна засвідчити підпис батька або матері дитини і на заяві-згоді.
Але якщо на запитання українського прикордонника “Де був засвідчений цей підпис?” відповісти: “На пошті у Чехії”, то реакцію можна очікувати різну, переважно заперечливу — адже в Україні пошта не має таких повноважень. І досвід багатьох подорожуючих свідчить, що такого завірення дійсно може виявитися недостатньо.
“Якщо довіреність оформляється з метою пред’явлення за кордоном, раджу завіряти обов’язково в нотаріуса. Бо тієї обставини, що в Чехії такі повноваження мають також пошта або CzechPoint, в Україні можуть не знати, а нотаріус – він і в Африці нотаріус”, – пояснив нашому виданню чеський присяжний перекладач української мови Сватослав Щиголь.
Одразу двомовний документ
Але ж нотаріальні документи у Чехії нотаріус може видати тільки державною — чеською мовою. Хіба що б якби чеський нотаріус розумів українську мову і водночас мав статус судового перекладача, міг би затвердити такий документ. Але на сайті Нотаріальної палати ЧР, у формі пошуку нотаріусів за критерієм іноземної мови, якою нотаріус володіє, українська відсутня. Значить, у Чехії немає і нотаріусів, котрі б володіли українською.
Утім, чеськомовний документ можна перекласти далі — у присяжного (“судового”) перекладача, зареєстрованого Міністерством юстиції Чехії. Тоді такий документ мав вже мав би бути дійсним на українському кордоні. Але це — зайва паперова тяганина. “Рішення, яке найкраще показало себе та яке я завжди раджу клієнтам: оформити документ вже початково як двомовний, тобто з паралельними чеським та українським текстами в два стовпчики, – пояснює Щиголь. – При цьому в тексті обумовити, що обидві версії є оригінальними. На випадок виявлення суперечностей прописати, яка з версій є вирішальною. При цьому відпадає потреба завіряти переклад у присяжного перекладача.
Призначається положення про згоду між обома мовними редакціями. Це дозволяє зняти відповідальність за вірність перекладу з нотаріуса і перекладача та покласти її на того, хто документ укладає та підписує”. Пан Щиголь надав зразок такого загального доручення (завантажити можна тут) із ключовим положенням про наявність двох оригінальних версій.
Що стосується двомовного “Доручення на перевезення дітей через кордон”, то, зрештою, його формуляр розміщений безпосередньо на сторінках Нотаріальної палати Чеської Республіки. Це та сама заява-згода законного представника на виїзд дитини за кордон, тільки написана чеською та українською мовами у паралельній формі — формуляр “Згоди законного представника на виїзд дитини за кордон” (завантажити можна тут). Його можна заповнити та надати для затвердження будь-якому нотаріусу в Чехії. На сторінках української Нотаріальної палати можна ознайомитися із детальною інформацією щодо оформлення такого документа.
Читайте також: “Дія по-чеськи”: що таке “скринька даних” або “датова схранка”
