Через російське вторгнення в Україну, чимало українців приїхали до Чехії. Часто люди виїжджали без нічого і опинялися в чужій країні. Місцем допомоги та підтримки ставали різні громадські центри та організації. ProUkraїnu дізнавалося про одне з таких місць, а саме громадський центр “Світло” у Празі. Ми поспілкувалися з керівницею центру Ольгою Череп’юк.
Які напрями допомоги ви обрали і з чим можете допомогти біженцям у Чехії?
Громадський центр “Світло” допомагає з адаптацією та інтеграцією українців у Чеській Республіці. У вересні минулого року ми запустили проєкт у співпраці з міською радою Праги – це Infopoint, який слугує як навігаційна система.
Великим попитом користуються напрями соціального, юридичного та психологічного консультування. У нас працює штатний психолог. Також ми співпрацюємо з різними організаціями, як Alivio та Amigo.
Ми також надаємо безкоштовні курси чеської мови. Також зараз у нас є група вивчення англійської мови. Щопонеділка та щосереди у нас відбуваються розмовні клуб чеської та англійської мов.
Ми проводимо кар’єрне консультування, а також різноманітні бізнес-клуби та жіночі клуби.
У вільному доступі в нас завжди є бібліотека й навчальна кімната, тобто люди мають можливість взяти у нас ноутбуки, є доступ до Інтернету, можуть працювати та вчитися. Крім того, можуть взяти українські книжки. З понеділка до п’ятниці у нас працює дитячий куточок, де є няня, і батьки мають можливість із 16:00 до 20:00 залишити дитину.
Останнім часом також популярності користуються курси фінансової грамотності, курси онлайн-професій та інші. Наступного місяця плануємо запускати адаптаційні групи для діток від трьох років. Паралельно до цього розпочнеться ще один курс розвитку для мам, де вони будуть вчити мову та опановувати онлайн-професії.
На постійній основі є гуртки з малювання, тобто різноманітні творчі майстерні, арттерапії та ігротерапії. Є співи для діток, є уроки шахів, а зараз встановлюємо фортепіано. Також для мам і діток відбуваються різноманітні театральні майстер-класи. У нас є кіногурток. Також кожного дня ми проводимо різні заняття, як зумба, йога, фітнес, бачата, гімнастика.
Чи проводите ви курси чеської мови і для дітей?
До Нового року були курси також і для дітей, але зараз все ж таки більшість дітей навчаються у чеських садках та школах. Тож тепер працюємо тільки з дорослими, тому що вони потребують знайти роботу та хочуть себе вільніше почувати у суспільстві.
Кожного тижня ви викладаєте в соцмережі календар подій, чи потрібно реєструватися, чи можна просто прийти?
Усі активності, які люди можуть побачити у цьому тижневому розкладі, є у вільному доступі, тобто попередня реєстрація не потрібна. Тобто йога, зумба, фітнес, бачата, розмовні клуби чеської та англійської мов є повністю у відкритому доступі – люди можуть просто прийти та долучитися.
Як з вами комунікувати? Чи достатньо просто прийти у центр?
Звичайно, можна просто прийти. Ми працюємо з понеділка до п’ятниці з 11:00 до 19:00. З десятої ранку на місці вже є наш працівник Infopoint.
Також ми дуже активно працює в нашому телеграм-каналі. Наразі намагаємося розвивати наш Інстаграм, який ведемо чеською мовою. Крім того, у нас є фейсбук-спільнота. Але за найсвіжішими новинами я б рекомендувала стежити у телеграм-каналі.
Якщо людині потрібно вирішити якесь дуже особисте питання рекомендуємо зателефонувати і записатися на візит.
Ви співпрацюєте з багатьма центрам та організаціями. Як вдалося налагодити співпрацю з всіма?
Ми співпрацюємо з близько тридцятьма організаціями, зараз скоріше за все і більше. Також зараз налагоджуємо співпрацю щодо психологічного консультування з IOM (Міжнародна організація з міграції).
Скажу вам відверто, я напевно жодного разу не робила крик допомоги. Не знаю завдяки чому: чи це збіг обставин, чи це, можливо, якісь комунікаційні навички. Абсолютно кожна організація, з якою ми співпрацюємо, звернулася щодо співпраці сама. І це стосуються також волонтерів. Тобто вони приходили, розповідали, чим займаються і відповідно ми завжди даємо можливість людям реалізуватися в нас.
Як вдалося створити громадський центр “Світло”?
З 24 лютого Скаутський інститут почав дуже активно допомагати Україні. Я дуже вдячна їм за цю ініціативу, тому що проводилося дуже багато зборів ліків, продуктів та іншого. Потім відповідно з’явилося ідея, напевно відчували, що потрібно робити щось більше. Ми дуже вдячні міській раді Праги, яка дала нам на початку приміщення близько тисячі метрів квадратних у центрі Праги, де ми мали можливість відповідно створити цей простір. Узагалі метою було створити безпечний простір, який буде людей об’єднувати та куди вони будуть мати можливість просто прийти, познайомитися і поспілкуватися.
Ми прийшли, були абсолютного голі стіни, тобто ми не мали абсолютно нічого. Своїми силами там прибирали. Якщо ви прийдете, то помітите, що у нас немає ідеальних класів з ідеально однаковими партами. Тобто хтось приносив вазони, дитячі іграшки, килим, диван, крісло і відповідно по малесенькій крапельці будувалося “Світло”. Потім ми вже отримали якісь меблі від IKEA, допомагала нам Alza з технічним забезпеченням, співпрацювали з Seznam. Відповідно вже почали намагатися шукати якийсь ґранти. Але як такого фінансування, особливо минулого року, абсолютно не було. Тому більшість всього, що відбувалося у “Світло” – відбувалося завдяки нашим волонтерам, нашим українцям і це було надзвичайно приємно відчувати, що такі ж люди, які приїхали через війну які шукають, теж готові долучатися та допомагати.
Скільком людям ви допомогли від 24 лютого?
“Світло” – це напевно зараз така дуже велика родини і дуже приємно помічати знайомі обличчя. Однозначно є певна кількість людей, які приходять до нас щодня і це надзвичайно приємно. Я думаю, що за минулий рік, за тих декілька місяців роботи, близько десяти тисяч людей пройшло стінами Громадського центру “Світло”. Тепер це орієнтовно від 100 до 250 людей на день, які приходять або просто познайомитися з нами, або люди, які приходять за консультаціями, по допомогу або люди, які приходять і відвідують заходи з програми у “Світлі”.
З вашого досвіду, які п’ять проблем найбільше турбують українців у Чехії?
Першої проблеми буде житло. Тобто абсолютно кожного дня хтось приходить у “Світло” з питаннями і проханням по допомогу житлом. А друга – це робота. Як знайти, як почуватися безпечно у стосунках із роботодавцем та інше. Потім напевно медична система, тобто як знайти лікаря, як звернутися. Тут це працює по-іншому, ніж в Україні. Також школи й садочки. Незважаючи на те, що все ж таки більшість дітей вже зараз відвідують заклади освіти, я знаю, що ще існує дуже велика категорія тих, хто не потрапив досі до шкіл. І мова, мовний бар’єр. Ми всі соціальні, потребуємо спілкуватися потребуємо соціалізації і напевно цей аспект не дає людям почуватися повністю вільно і спокійно в цій країні.
Читайте також:
Інтерв’ю з психологом: поради українцям, які тікають від війни
