Ялинка, прикрашена яскравими фарбами, запах солодощів на кухні та подарунки. Смажений чи печений короп та картопляний салат. Це — типовий вигляд Святої (Щедрої) вечері чеських домогосподарств. Вони супроводжують і сьогоднішнє Рiздво.
А як тут святкували Різдво у давні часи? Багатьох може здивувати, що в Середньовіччі не було ялинки, розповідає “Блеск”. А звідки взявся картопляний салат, якщо картоплі в Європі у середні віки не було?
Середньовічне Рiздво
Перші свідчення про святкування Різдва в Чехії, тоді Богемії, датуються кінцем XIV століття. Його привів монах-бенедиктинець Ян з Голешова у трактаті «Про сім звичаїв Святвечора». «У ньому йдеться про те, що на Різдво пекли “ваночку” (білий солодкий хліб). А також дотримувалися посту, дарували один одному подарунки, щедрували, колядували. Але дехто також напивався, грав у кості (доміно) або навіть приносили жертви богам», — розповідає Павел Горак з Інституту етнології Академії наук Чеської Республіки.
Рiздво в замку
Люди святкували Різдво разом, і вже тоді зі святами були пов’язані різні звичаї. Звичайно, Різдво виглядало по-різному в замку та на території замку. «Тоді хати прикрашали осикою, яка подекуди десь збереглася. Вона нібито мала магічну дію, не даючи злим силам увійти в дім», – розповідає Ян Махачек, каштелян замку Кост. Замок був побудований у 14 столітті, тож християнське Різдво там святкували вже тоді.
«Різдво в замку було жваве. Всюди прибирали. Треба було потерти головний обідній стіл, який ще коптили ялівцем, щоб він пахнув. Потім на нього клали скатертину з білого домотканого полотна, а навколо столу розстеляли солому. Святвечірня вечеря була різноманітною, складалася з усього, що пропонувала садиба», – додав каштелян. На столі неодмінно була оленина, свинина, баранина, яловичина та прісноводна риба.
Проте тоді короп не був символом Різдва. На столі мало бути від дев’яти до дванадцяти страв! Але вони тільки куштувалися. Те, що залишалося, відносилося бідним. У Середньовіччі поширеними стравами були вафлі, які подавали з медом, шипшиною або часником. Їли також грибну юшку або градовий чорний кубик. Їли також горохову, манну або пшоняну кашу, сухофрукти та пили пиво.
Звідки взялися пряники?
Виробництво пряників (“пернічків”) у Чехії, Моравії та Сілезії бере початок у першій половині XIV століття. Однак у той час це все ще була розкішна випічка, яку міг дозволити собі лише вищий соціальний клас, головним чином через високі ціни на екзотичні спеції. Пряники тоді ще не випікали вдома. Їх виготовляли переважно майстри-пекарі.
Нині пряники є невіддільною частиною різдвяних свят. Ця традиція прийшла із німецьких країн. Тоді біблійних персонажів для вертепів виготовляли з різних матеріалів, зокрема з пряників. Саме біблійні постаті у вертепі могли з часом стати різдвяним печивом. Проте випікання пряників як різдвяного печива повністю поширилося в нашій країні лише після Другої світової війни.
Вертепи
Біблійних персонажів для вертепів виготовляли, в тому числі, і з пряників. Але звідки взялися вертепи? Нині скульптурні вертепи встановлюються наприкінці Адвенту. Але раніше такого не було. Перший вертеп можна було побачити в римській базиліці Санта-Марія-Маджоре, де в 5. столітті була створена копія Різдвяної печери. У Чехії перший вертеп був споруджений у середині 16-того століття в празькому Тинському храмі.
Різдвяні колядки
Саме слово “колядка” походить від латинського calendae і перекладається як «перший день місяця». У перший день місяця християнські священники ходили по домівках і обмінювали хрест або благословення на подарунки. Виникнення колядок сягає 13 століття. За переказами, автором першої з них був святий Франциск Ассізький. Перша колядка в Богемії входила до трактату Про сім святвечірніх звичаїв ченця Яна з Голешова і називалася “Веле, веле, стоїть дубок посеред двору”.
Колядки почали масово поширюватися лише з 16-того століття. Тоді ж і почали створюватися перші пісенники. У 17-тому столітті колядку “Бажала йому спати” написав Адам Вацлав Міхна з Отрадовиць. Відома різдвяна пісня “Тиха ніч” була створена лише на початку 19 століття в Німеччині. Композитором її став австрієць Франц Ксав’єр Ґрубер, а текст для неї написав парафіяльний священик Йозеф Мор з Оберндорфа.
Різдвяна ялинка
Так само, як і святкування Різдва, ялинка бере свій початок з язичницьких часів. У давнину язичники пов’язували культ Сонця з культом зелених дерев. Під час святкування на них вішали фрукти, частування, вогні та різні прикраси. У 19 столітті багаті чеські родини середнього класу перейняли цю традицію від німців. Цей звичай зберігся і почав поширюватися Європою.
Різдвяна листівка
Надсилання різдвяних листівок — популярна традиція, яка бере свій початок також із середини 19 століття. Надсилання листівок все ще дуже поширене. В останні роки на заміну паперовим листівкам приходять різні електронні повідомлення, однак писані особисто рукою і доставлені класичною поштою листівки справляють набагато кращі враження. Найперше різдвяне привітання в Богемії належало празькому бурґграфу Карелу Хотеку з Хоткова та Войніна, відправлене ще в 1827 році. Він замовив виготовлення такої вітальної листівки у Йозефа Берґлера, тодішнього першого директора Празької Академії малювання. «Хотек приніс цю ідею з французького середовища, з яким він мав добрі аристократичні контакти», — розповідає Томаш Кавка з Поштового музею.
У другій половині 19 століття листівки почали масово друкувати. Тоді вони набули популярності. За словами Кавки, один британський бізнесмен не захотів писати різдвяні листівки, тож він надрукував картинку. «Це стало хітом», — додав Кавка. На першій різдвяній листівці зображено щасливу родину, яка п’є вино. Датується 1843 роком.
Короп і картопляний салат
Традиційною старовинною чеською їжею на Рiздво були чорний куба і гороховий або грибний суп. Короп на різдвяному столі з’явився у 19 столітті у заможних родин, і лише після Другої світової війни він поширився разом із картопляним салатом.
“До того часу чехи короп подавався з кнедликами або просто з картоплею. Коли з’явився салат, це був простий рецепт віденського типу без майонезу”, – розповів історик гастрономії Мартін Франк. А чому картопляний салат з майонезом так нагадує типовий новорічний радянський “олів’є”? Він дійсно прийшов на чеські столи… з Радянського Союзу. «Тоді було популярно черпати натхнення зі Сходу. І прямо пропонувалися виготовляти салати майонезного типу», – додав він. Щоправда, цей салат вже дуже віддалено нагадує оригінальний салат французького шеф-кухаря Люсьєна Олів’є, який працював у московському ресторані.
Читайте також: Цікаві традиції Різдва у Чехії: ми зібрали посилання на наші найпопулярніші матеріали
