Українці в Чехії сьогодні — це не тільки працівники у сфері послуг чи на виробництві. Це власники салонів, виробники традиційної їжі, лікарі, водії автобусів і вчителі, яких відзначають професійними нагородами. Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну понад 46 тисяч українців у Чехії отримали ліцензію на підприємницьку діяльність (ФОП як звикли називати в Україні, в Чехії використовують термінами OSVČ, živnostník, IČAŘ).
Як відкрити ФОП (“живності”) у Чехії — ми розповідали покроково, а також, що таке “паушал”.
Українці сьогодні — найчисленніша група іноземців-підприємців у Чехії. Лише торік їх побільшало більш ніж на 15 тисяч. Для порівняння: словацькі ФОПи значно поступаються за кількістю, а російських підприємців — лише сотні, зазначає ČT24.
Чеське телебачення розповіло кілька історій українських біженців.
«Якщо хочеш — проблем не бачиш»
Альбіні Романюк було лише 18, коли війна змусила її залишити дім. У Чехії вона починала з роботи в кав’ярні, готелі, адміністраторкою. А згодом у Карлових Варах відкрила власний перукарський салон. «Хотіла щось своє, власне і насамперед стабільне», — розповідає вона.
Салон працює вже майже два роки. Албіна паралельно дистанційно завершує навчання (раніше планувала стати перекладачкою з англійської), а нині розвиває бізнес і дає роботу або підробіток восьми людям.
У регіонах для українців організовують курси з підприємництва та чеської мови. У Карловарському краї такими програмами скористалися сотні людей. Знання мови часто стає ключем до кращої роботи й фінансової незалежності.
Олександр Політюк виїхав із Харківщини через пів року після початку великої війни. У Брно він заснував компанію «Золота бабуся» (ZLATA BABIČKA), де виготовляють українські солодощі та традиційні страви за родинними рецептами. Вареники, пельмені, котлети — усе «як у бабусі». У компанії працює восьмеро людей, усі — українці.
Найбільшою перешкодою при відкритті бізнесу Олександр називає бюрократію. Але додає: «Якщо людина хоче, то проблем не бачить». Євросертифікат дозволяє йому продавати продукцію і в інші країни.
Його бабуся залишилася в Україні. «Для старшої людини важко поїхати», — розповів він журналістам.
Лікарі, водії, учителі
Владислав Солодин приїхав до Чехії влітку 2022 року. В Україні навчався на актора драматичного театру, у Брно вступив до Janáčkova akademie múzických umění v Brně (JAMU). Він почав працювати з дітьми, які не чують, займатися мистецьким перекладом на жестову мову, а згодом став лікарняним клоуном. Тепер відвідує лікарні в Брно й працює з дітьми. «Шукав спосіб поєднати мистецтво з тим, що може бути корисно іншим», — пояснює він.
Українці допомагають закривати прогалини на чеському ринку праці. Багато хто працює на менш кваліфікованих позиціях — у будівництві, сервісі, промисловості. Але дедалі більше історій — про повернення до своєї професії або старт нової кар’єри.
Неонатологиня Оксана Беспалова спочатку працювала під суворим наглядом, нині самостійно лікує дітей у Fakultní nemocnice v Motole. Вона підтвердила диплом і склала апробаційний іспит. Каже, що робота з немовлятами психологічно допомагає їй переживати розлуку з родиною, яка залишилася на окупованій території.
Михайло Вовчанський в Україні був охоронцем, а в Чехії здійснив дитячу мрію — став водієм автобуса. Сьогодні він працює в системі Pražská integrovaná doprava. Майже половина водіїв у цій компанії — іноземці, і більшість із них українці. «Тепер їжджу в білій сорочці й краватці», — жартує він.
Учителька Соломія Маковська отримала відзнаку «Учитель Височини». Вона евакуювалася з України з маленькою дитиною. У Чехії викладає англійську мову. За два з половиною роки здобула повагу учнів і батьків. Каже, що найбільше труднощів у чеській — відмінювання. Ще два роки тому вона планувала повернутися додому. Сьогодні не впевнена. «Чехія вже для мене дім», — говорить вона.
Станом на кінець 2025 року в Чехії проживало понад 600 тисяч громадян України — це близько 54% усіх іноземців у країні. Загальна кількість іноземців перевищила мільйон. Ці цифри, на жаль, часто стають предметом політичних дискусій.
Читайте також:
За день до смерті: півторарічну українку Юлю врятували чеські лікарі
Перша “воєнна” породілля у Чехії повернулася з малям до Житомира: дякує чехам
Запитайте у юристів: як закрити ФОП у Чехії?
Чеський кримінолог Петр Пойман: жахливо, що ми так мало знаємо про депортації дітей в росію
