4.4 C
Czech Republic
додомуНовиниІсторії українцівУкраїнка хотіла працювати в Празі легально і за професією. Та довелось іти...

Українка хотіла працювати в Празі легально і за професією. Та довелось іти на склад, прибирати – на посередників і фіктивну фірму

Професійна кранівниця приїхала із Запоріжжя з 15-річною донькою, рятуючись від війни. Хотіла працевлаштуватися у Празі, однак "налетіла" на стару, укорінену "клієнтську систему", де посередники екплуатують іноземців, а роботодавці - не хочуть "марудитися" із формальностями, податками і страховками.

reklama/реклама
Авторка: Крістіна Вейнбендер

Від березня цього року, тобто від початку війни, чеська держава разом із неприбутковими організаціями намагається створити умови для легальної роботи біженців. Так, новоприбулим українським громадянам із тимчасовим захистом дозволили працювати безпосередньо на чеських роботодавців, без необхідності оформляти дозвіл на роботу у Центрі Зайнятості та інших формальностей.

Таким чином, держава намагалася допомогти їм не потрапити в “сіру” економіку. Але це далеко не завжди вдається. Про це свідчить історія української кранівниці Олени Васильцевої, з якою редакція чеського економічного щоденника Е15 перебуває у контакті з моменту прибуття до Чехії два місяці тому. Наразі вона набула досвіду роботи на двох складах транснаціональних корпорацій – і у обох випадках це було опосередковано, а вдруге — навіть без чинного договору.

Запорізька кранівниця Олена Васильцева марно хотіла достойно працювати у Празі, зіштовхнулася із обманом та незаконними умовами. Фото: Міхал Іван, E15.

Кранівниця із Запоріжжя була змушена із 15-річною донькою рятуватися у Чехії. Одразу після приїзду до Чехії вона почала шукати роботу. Та за її професією не було вільних місць. У будівельних компаніях «Сканска» та «Метростав» кранівниць не шукали. Крім того, більшість робочої сили у цих будівельних компаніях складають працівники агенцій, тому прямим набором працівників компанії часто не займаються.

Кранівниця на складі

Наприкінці березня Олена почала працювати комірницею на центральному складі Kaufland у селі Модлетіце біля Праги. Незважаючи на те, що мережа рекламує на своєму веб-сайті прямий набір комірників, біженка повинна була підписати контракт із агенцією працевлаштування Good Worker. «Отримати трудовий договір безпосередньо від роботодавця важко, по суті неможливо. Крім того, роботодавці надають перевагу іноземцям, які вже мають тут дозвіл на постійне місце проживання», – розповідає вона.

За словами прес-секретарки Kaufland Ренати Майерл, співпраця з кадровими агентствами є звичайною практикою. Вони можуть знайти відповідний персонал з інших джерел і груп людей. “Однак працівники кадрового агентства повинні мати такі самі умови роботи, і оплату таку саму, як і прямі працівники. З фінансової точки зору це виглядає так, наче вони працюють безпосередньо на Kaufland”, – каже вона. Правда Олені прямий контракт так ніхто й не пропонував.

Після перших відпрацьованих змін вона була неприємно здивована розміром винагороди: якщо на сайті супермаркету працівникам складу пропонують зарплату від 27 500 до 40 000 крон, то за чотири десятигодинні зміни наприкінці місяця вона отримала лише трохи більше трьох тисяч крон. Вона навіть не знала наперед, скільки їй заплатять за роботу.

«Я не мала нібито належного робочого темпу. Не отримала жодної квитанції про зарплату чи іншого документа, що підтверджує спосіб нарахування винагороди. Крім того, для оплати мені довелося приїхати особисто, на рахунок відмовилися пересилати», – описує Олена свій досвід.

Відповідь у загальних рисах

Після відпрацьованого квітня українка вирішила залишити роботу. Жінка, яка провела багато років на будівництві, ця робота здавалася занадто фізично важкою. «Керівник пояснив нам, що нас багато, і тому для нас це досить важка робота, яку інакше мали б робити чоловіки», — пригадує вона. За квітень їй заплатили 23 тисячі крон – а зарплату побачила в останній день травня.

Редакція щоденника E15.cz зв’язалася з агентством GoodWorker, але воно відмовилося коментувати справу Олени. Прокоментувало всю ситуацію лише в загальному контексті. У цьому кадровому агентстві заперечували будь-які порушення прав своїх працівників. «Ми на ринку з 2008 року, і якби щось подібне сталося, ми б не змогли функціонувати в довгостроковій перспективі. Співробітник у будь-який час може запросити свою квитанцію про зарплату у бухгалтерії в роздрукованому вигляді», – розповіла представниця агентства Наталія Йовна, яка повідомила, що постачає до “Кауфланду” біля десяти співробітників.

У самій мережі супермаркетів цю інформацію спростували. «На сьогоднішній день ми маємо лише одного призначеного працівника від Good Worker», – сказала Майерл. За словами прес-секретарки, мережа лише поодиноко співпрацює з агентствами, постійних співробітників з України – сотня.

Підписання договору на стоянці

Одразу після завершення роботи на складі Олена почала шукати нову роботу. Вона не могла дозволити собі відпочити й опинитися без доходу. Тим часом донька успішно склала іспити до чеської середньої школи, а це означає нові витрати в майбутньому. Олена знайшла, де працювати, завдяки соцмережам. З приходом великої кількості біженців реклама робочих місць у Facebook-групах для біженців стала досить поширеною. «Більшість пропозицій надходять від посередників – так званих “клієнтів”. Часто це самі українці, які тривалий час живуть у Чехії», – пояснює біженка.

Невдовзі Олена почала працювати прибиральницею у міжнародній фірмі M2C, яка надає клінінгові послуги для транснаціональної логістичної компанії FM Logistic. Вона не була впевнена, який її кінцевий роботодавець — FM Logistic чи M2C. Її основна робота полягала у нічному очищенні великих промислових холодильників.

Договір про виконання роботи, запропонований посередником, не містив ні місця роботи, ні кількості запланованих годин, ні обсягу роботи. «Вже під час підписання договору все це мені здалося підозрілим. Сама процедура підписання договору на роботу відбулася в автомобілі, на парковці перед офісом підприємства», – розповіла Олена. Однак вона підписала угоду. Утім, як стверджують у Міністерстві праці та соціальних питань, такий договір не має юридичної сили. «Посередництво в працевлаштуванні агентством неможливе, якщо агентство з фізичною особою уклало договір про виконання робіт, і ця фізична особа закріплена за користувачем», – коментує речниця міністерства Єва Давидова.

Підписана угода була завірена печаткою фірми Megauklid. Однак ні згаданої компанії, ні веб-сайту, зазначеного на печатці, не існує. Єдине, що реальне на печатці — це дані підприємця із міста Кладно Мартіна Плашка, який серед затверджених видів діяльності має “виробництво одягу, ремонт і технічне обслуговування автотранспорту, роздрібну торгівлю в неспеціалізованих магазинах, автомобільний вантажний транспорт та діяльність рекламного агентства”. Про прибирання чи послуги агентства з працевлаштування немає жодного слова.

Ти ж знаєш, як все це відбувається…

Клінінгова компанія, для якої Плашка надає прибиральників, підтвердила співпрацю. «Наша компанія має контракт з паном Мартіном Плашкою з 1 квітня, і ми співпрацюємо з ним у дуже обмежених рамках, в одиницях співробітників. Зараз ми перевіряємо вашу ситуацію, і якщо виявимо порушення зобов’язань, ми негайно припинимо співпрацю з постачальником», – каже Тереза Рипарова, директорка з маркетингу M2C. Тим часом Олені, з якою редакція постійно підтримувала зв’язок, зателефонувала Надєжда, помічниця Плашки. «Вона запитала мене, чи показую я комусь свій контракт, і що я повинна знати, як все це відбувається», — каже вона.

Помічниці сказала, що так не буде працювати

Редакції вдалося зв’язатися з Мартіном Плашкою по телефону. «Ви замість мене мали би розслідувати українську мафію, яка експлуатує своїх співгромадян, і завдяки цьому їздить на дорогих автомобілях за три мільйони», – одразу повідомив бізнесмен на початку інтерв’ю.

На запитання, чи знає він, що в договорі, який він уклав з іноземкою, відсутній ряд необхідних вимог законодавства, він відповів, що не знає. «Моя бухгалтерка не звертала мою увагу на це. Я дізнався про помилку завдяки M2C, яка попередила мене про це. Напевно, після того, як про це попередили їх ви. Я відразу хотів виправити цю помилку і укласти новий звичайний контракт, але пані вже це не зацікавило», – відповів він. Він не дотримав навіть зобов’язання повідомляти Центр Зайнятості про те, що працевлаштував біженку. «Я завершив співпрацю з M2C, а також бізнес у сфері працевлаштування», – підсумував він.

Припинення їхньої співпраці також підтвердили в M2C. «З’ясувавши недоліки з боку постачальника робочої сили, ми негайно припинили співпрацю з ним», – повідомила Рипарова редакції.

Кранівниця Олена бачить всюди синьо-жовті прапори, підтримку України Чехією, однак чеські роботодавці дозволити їй працювати на належних умовах не бажають. Фото: Міхал Іван.

Того ж дня в Олени був останній робочий день. «Цікаво, я сьогодні на роботі навчала літню жінку, яка теж прийшла через нього», – розповіла Олена, додавши, що хвилюється за отримання зарплати за місяць роботи. Олена і надалі шукає роботу зі звичайним трудовим договором.

Нові люди, стара система

Описана історія вже тривалий час є типовою не лише для біженки, а й загалом для іноземців, які працюють у Чеській Республіці вже тривалий час. «Ми довго ставилися до українців як до дешевої робочої сили. І зараз це певною мірою відображається на біженцях, переважно жінках», – коментує всю цю історію про кваліфіковану кранівницю Зузана Шрайберова, директорка Мультикультурного центру в Празі. За її словами, чеські компанії просто не хочуть укладати прямі, належні трудові договори та нести відповідальність за працівників, сплачувати за них страховки й податки, оскільки звикли, що агентства зайнятості зроблять або не зроблять цього замість них.

«Із 35 тисяч працевлаштованих біженців 32 тисячі займають найнижче оплачувані, некваліфіковані посади, що говорить про те, що новоприбулі українці впали в усталену систему. І знову відроджується імідж українців як дешевої робочої сили», – вважає вона.

Ситуація ускладнюється також тим, що біженці звертаються по допомогу з пошуком роботи до власної громади, а не до Центру Зайнятості. Шукають вакансії в українських групах у соцмережах, і одразу ж їх “підхоплюють” ті ж українські посередники. Всередині 2019 року, згідно з дослідженням консалтингової компанії Trexima, в Чехії було видано 3706 дійсних дозволів на посередництво при працевлаштуванні.

«У результаті створюється так зване фрагментарне робоче місце, де зустрічаються працівники різних агенцій та влаштовані через різних посередників, і там ніхто не несе відповідальності за безпеку праці. Наслідком може стати трагічна подія, подібна до тієї, що сталася в 2017 році, коли українського робітника роздавив прес», – попереджає Шрайберова.

Згідно зі статистикою Центру зайнятості, у Чехії змогли працювати вже майже 36 тисяч належним чином зареєстрованих біженців, у тому числі тих, які мають підписану угоду про виконання роботи. Невідомо, про працевлаштування якої кількості біженців не повідомляється до Центру Зайнятості.

Біженці і заробітчани: чи є різниця?

«Відповідно до Закону про зайнятість, роботодавці, які працевлаштовують громадянина України з тимчасовим захистом, у тому числі на різні типи договорів — DPP чи DPČ, повинні повідомити про цей факт Центр Зайнятості Чеської Республіки», – зазначає речниця установи Катержіна Беранкова, додаючи, що це відбувається не завжди. Роботодавці порушують чинне законодавство, і їм загрожує штраф до ста тисяч крон чеських, застерігає вона.

Керівниця юридичного відділу Асоціації з інтеграції та міграції (SIMI) Клара Голікова пояснює високу частоту використання договорів про виконання робіт тим, що ці документи надають працівникам слабший правовий захист, ніж трудовий договір.

«Якщо це не обумовлено прямо в договорі, то законного права на відпустку немає, і угоду можна розірвати без пояснення причин протягом п’ятнадцяти днів. У більшості випадків роботодавці таким чином уникають зобов’язань сплачувати податки за працівників», – додає вона.

Проблема може виникнути, якщо працівниця не отримала за роботу взагалі або в недостатньому розмірі. «Оскільки кількість узгоджених годин роботи не вказана в договорі, то важко довести, що вона справді виконувала роботу, а також її обсяг роботи», – додає Шрайберова. Крім того, відсутність конкретної інформації про обсяг і місце, де вона має працювати, може означати, що вона не була належним чином повідомлена до Центру Зайнятості.

Обидві експертки рекомендують подати запит на перевірку ситуації до Державної інспекції з охорони праці. За перші три місяці цього року він отримав 140 зареєстрованих скарг про розслідування незаконної роботи іноземців з неєвропейських країн. «Однак із прибуттям біженців їхня кількість значно не зросла», – сказав речник установи Ріхард Колібач.

Тенденції свідчать про те, що іноземців влаштовують приховані посередники, а не справжні агентства з працевлаштування, які мають усі необхідні дозволи та ліцензії. «Велика ймовірність, що основним мотивом тих, хто користується перевагами вразливих груп, є фінансові стимули», – додає на завершення Ева Давідова, речниця Міністерства праці та соціальних справ.

Читайте також: Як уникнути шахраїв?

Також читайте: До новоприбулих український працівників чіпляється посередницька “мафія”

Приєднуйтесь до нас у соцмережах

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ
reklama/реклама