“Родне чісло” — так називається ідентифікаційний номер, який видається у Чехії усім, хто проживає на території цієї країни — як новонародженим громадянам Чехії, так іноземцям, а також, за заявою — усім, хто перебуває у цій країні довше, ніж 90 днів.
Його мета та завдання дещо схожі на ті, з якими в Україні видається “Реєстраційний номер облікової картки платника податків” (з 1994 по 2012 роки — “індивідуальний ідентифікаційний номер”). В Україні його призначає Державна податкова служба – фізичним особам – як платникам податків, так і інших обов’язкових платежів, він зберігається за ними протягом усього їхнього життя. Однак цей номер можна використовувати лише в Україні. В Чехії український номер використовувати не можна. За необхідності, слід отримати чеський індивідуальний ідентифікаційний номер під назвою “родне чісло”. Отримати його можуть і іноземці, і це ніяк не суперечить міжнародним нормам, чи українському законодавству.
Для чого це “рідне число”?
“Родне чісло” використовується всюди для ідентифікації особи, наприклад, у страховій компанії, для відкриття рахунку у банку, для соціальних виплат, при сплаті податків, реєстрації рухомого чи нерухомого майна, підписуванні трудових або різноманітних інших угод тощо. Ці операції, звичайно, можуть проводитися і без “рідного числа”, однак тільки у обґрунтованих випадках, у тимчасовому, короткостроковому горизонті – наприклад, якщо іноземець проживає у Чехії ще недовгий час і ще не встиг отримати “рідне число”. Якщо іноземець збирається проживати у Чехії довший час, отримання чеського ідентифікаційного номера буде необхідним. Детально процес видачі чеського ідентифікаційного номера (“рідного числа”) описаний на сайті Міністерства внутрішніх справ ЧР. За законами Lex Ukrajina громадяни України, які отримали тимчасовий захист у Чехії у зв’язку з російською військовою інтервенцією, при прийнятті на роботу можуть і не отримувати “родне чісло” (про це ми писали тут)”, однак можуть значно полегшити формальності при працевлаштуванні, роботі, виплаті заробітної плати тощо.
Призначення чеських ідентифікаційних номерів регулюється Законом № 133/2000 Збірки «Про реєстрацію населення, ідентифікаційні номери та про внесення змін до деяких законів зі змінами (далі – «Закон про реєстрацію населення»). Ідентифікаційні номери призначають метричні органи, Міністерство внутрішніх справ та деякі інші чеські державні установи.
Ділиться на одинадцять
Йдеться про десятизначне число, яке без залишку ділиться на одинадцять. Перші дві цифри означають дві останні цифри року народження особи, дві другі цифри вказують на місяць народження, але для жінок вони збільшуються на 50, третя двозначна цифра вказує на день народження. Чотиризначне закінчення, яке іноді відділяється вертикально похилою рискою — це ознака, яка відрізняє фізичні особи, народжені в один календарний день. Діапазон присвоєних закінчень — від 0000 до 9999.
Чеські ідентифікаційні номери, присвоєні фізичним особам, які народилися до 1 січня 1954 року, мають таку саму структуру, але дев’ятизначні з тризначним закінченням і вони не відповідають умові подільності на одинадцять.
Ідентифікаційним номером у Чехії також визнається номер, присвоєний на території Словацької Республіки до 1 січня 1993 року. Однак цей номер має відповідати визначенню номера відповідно до закону, тобто структурі, яка дозволяє ідентифікувати дату народження та стать власника.
Десятизначні номери, присвоєні фізичним особам, народженим після 1 січня 1954 року, повинні задовольняти умову подільності одинадцяти без залишку. Словацький номер народження має бути унікальним, тобто він не може бути визнаний в Чеській Республіці, якщо він був присвоєний більше ніж одній фізичній особі.
Кому присвоюється ідентифікаційний номер (“рідне число”):
– фізичній особі при народженні або усиновленні неповнолітньої фізичної особи;
– громадянину Чехії, який ще не має номера народження;
– іноземцю з дозволом на проживання в Чехії;
– іноземцю, якому було надано міжнародний захист у формі статусу біженця або додатковий захист у Чеській Республіці;
– іноземцю, який звернувся із заявою про присвоєння ідентифікаційного номера, щоб відповідати умовам, передбаченим спеціальним правовим регулюванням, наприклад, для навчання в університеті, працевлаштування тощо;
– фізичній особі, для якої заявку на отримання ідентифікаційного номера подало управління соціального захисту — відповідно до спеціального правового положення.
Де його видають
Пунктом видачі (тобто організацією, яка присвоює ідентифікаційний номер) є:
– метрика (чеський відповідник українських органів реєстрації актів цивільного стану), яка присвоює номери народження фізичним особам, народженим на території Чеської Республіки,
– спеціальна метрика, яка присвоює ідентифікаційні номери громадянам Чехії, які народилися за кордоном (знаходиться у міській частині Брно-середина),
Департамент адміністративної діяльності Міністерства внутрішніх справ Чехії присвоює ідентифікаційні номери іншим жителям Чехії, зокрема:
– іноземцям, які не мають дозволу на проживання в Чеській Республіці або мають дозвіл на проживання менше ніж 90 днів, але подали заяву на отримання ідентифікаційного номера, наприклад, у зв’язку з навчанням або працевлаштуванням,
– фізичним особам, для яких заяву про присвоєння персонального ідентифікаційного номера відповідно до спеціального правового положення подає управління соціального захисту,
– для потреб поліції Чеської Республіки, митного управління та розвідувальних служб відповідно до спеціальних правових норм.
Міністерство внутрішніх справ, зокрема Департамент з питань притулку та міграційної політики, присвоює ідентифікаційні номери:
– іноземцям з посвідкою на проживання в Чеській Республіці на термін більше 90 днів;
– іноземцям, яким надано міжнародний захист у формі притулку або додаткового захисту в Чеській Республіці.
Іноземцям з дозволом на проживання в Чехії терміном понад 90 днів для присвоєння ідентифікаційного номера необхідно звернутися до найближчої до місця проживання приймальні Департаменту притулку та міграційної політики Міністерства внутрішніх справ (ОАМПу), яка подасть відповідний запит Департаменту адміністративної діяльності.
У разі присвоєння чеського ідентифікаційного номера іноземцям, Міністерство внутрішніх справ Чехії, зокрема Департамент адміністративної діяльності, передає заявку на видачу ідентифікаційного номера відповідному пункту видачі для подальшої обробки.
Як написати заяву, формуляр
Форма заяви може бути довільною, але написана вона має бути чеською мовою або додана разом із офіційно завіреним перекладом у присяжного (судового) перекладача. Утім, існують і формуляри заяви, наприклад цей, який можна завантажити тут — зі сторінок Міністерства закордонних справ, або цей – зі сторінок Міністерства внутрішніх справ ЧР.
Заява має містити ім’я та прізвище особи, імена та прізвища при народженні та всі імена та прізвища, які були раніше (наприклад, до одруження), день, місяць, рік народження, місце та державу народження, стать, громадянство, причину подання заяви на присвоєння ідентифікаційного номера (наприклад, працевлаштування), контактну адресу.
Підпис заяви має бути завірений, або підписати можна перед працівником органу, який приймає заяву. Додати слід документ про дату та місце народження, наприклад, свідоцтво про народження. Якщо такий документ іншою мовою, ніж чеською, слід додати переклад, завірений присяжним (судовим) перекладачем. Присвоєння ідентифікаційного коду іноземцю, за винятком громадянин країн Європейського Союзу, підлягає оплаті — 1000 крон чеських. Оплата проводиться у вигляді марки гербового збору (тзв. “колек”), який за готівку слід заздалегідь придбати на пошті, або — у деяких відділеннях — можна оплатити безготівково, або на рахунок МВС 3711-8920071/0710; у випадку платежів з-за кордону необхідно вказувати код IBAN: CZ47 0710 0037 1100 0892 0071 та SWIFT: CNBACZPP. Змінний символ слід вписувати у формі 1111…., а потім дата народження у шести числах, наприклад 1111200171, специфічний символ – 43300; у повідомлення для отримувача слід вказати ім’я та прізвище фізичної особи, для якої подається заявка на отримання ідентифікаційного номера.
Термін присвоєння ідентифікаційного номера різний — як правило, він триває 30 днів, але може бути присвоєний одразу, а може — і через рік — залежно від індивідуальних обставин, допущених помилок у заяві тощо.
Де подати заяву
Ідентифікаційний номер у Чехії присвоюється не завжди автоматично. У ОАМП можна з’ясувати, чи був він наданий, або про його надання слід звернутися з окремою заявою. Якщо “рідне число” ще не було надане, то чотири кінцеві цифри, наприклад, на карті медичного страхування, робітничій карті або на дозволі на довгострокове перебування будуть вказані у форматі однакових або довільних цифр, наприклад 806212/9999, 910229/0000 або 791231/1234. Після отримання ідентифікаційного номера слід, не зволікаючи, повідомити про цей факт насамперед медичну страхову компанію, банк, працедавця тощо, щоб вони внесли необхідні зміни й доповнення у свою документацію.
Заяву про присвоєння ідентифікаційного номера можна подати особисто, наприклад, під час реєстрації свого дозволу на перебування у ОАМП протягом триденного терміну після приїзду до Чехії. Також передбачена можливість подання заяви поштою на адресу МВС ЧР: Ministerstvo vnitra – odbor správních činností, oddělení rodných čísel, náměstí Hrdinů 1634/3, 140 21 Praha 4. Також, у випадку наявності електронної скриньки даних (“датова схранка”), можна надіслати заявку МВС на скриньку 6BNAAWP, або на електронну пошту osc@mvcr.cz (але тут необхідна наявність електронного підпису).
Документи про “рідне число”
Документом, який підтверджує присвоєння ідентифікаційного номера, є:
свідоцтво про народження, видане в Чеській Республіці; свідоцтво про шлюб або свідоцтво про зареєстроване партнерство, укладені у Чеській Республіці; свідоцтво про смерть, на якому вказаний ідентифікаційний номер особи;
окреме самостійне свідоцтво про присвоєння ідентифікаційного номера, видане та підтверджене відповідним пунктом видачі; свідоцтво про присвоєний ідентифікаційний номер, видане Чеським управлінням соціального захисту до 1 січня 2003 року; посвідчення особи, видане на території Чеської Республіки, на якому вказується ідентифікаційний номер; документ для виїзду за кордон, виданий на території Чеської Республіки, якщо в ньому вказано ідентифікаційний номер; документ, виданий відповідно до спеціального правового положення, якщо в ньому вказано ідентифікаційний номер (наприклад, посвідка на проживання іноземця).
Свідоцтво про ідентифікаційний номер, видане Чеським статистичним управлінням, не вважається повноправним документом.
Міністерство внутрішніх справ Чехії адмініструє, а також з метою створення, визначення, передавання, призначення, перевірки, засвідчення, впровадження та підтвердження змін в ідентифікаційних номерах – обробляє їхню реєстраційну базу даних. Вона містить ідентифікаційні номери, призначені відповідно до Закону про реєстрацію населення та раніше чинні правові норми.
Законодавство про “рідне число”
Ідентифікаційний номер належить до особистої інформації, а тому розпоряджатися з ним слід у суворій відповідності із GDPR. Догляд за цим здійснює Державний орган охорони особистої інформації.
Також варто ознайомитися із відповідними законами, які регулюють ідентифікаційні номери:
Указ № 296/2004 Збірки, яким запроваджується Закон про реєстрацію населення зі змінами.
Читайте також про те, Де іноземцеві шукати роботу в Чехії
Також можна почитати про те, як відкрити підприємницьку діяльність у Чехїі
