Сплата податків за кордоном – треба сплачувати чи ні, це питання не з очевидних. За роки української незалежності ще не було прецеденту масової міграції українців у інші країни. Тим паче, від 24 лютого 2022 року вже пройшло більше ніж півроку, а резидентство в більшості країн Європи визначається проживанням більше ніж 183 днів на території держави. Деякі українці повернулися до своїх домівок менше ніж за півроку, проте мільйони продовжують постійно проживати за кордоном.
Редакція ProUkraїnu підготувала для вас FAQ – питання та відповіді на тему податкового резидентства, подвійного оподаткування та як його уникнути. Інформація надана юристами компанії Legal House та виданням FINBALANCE.
Як визначити країну резидентства?
Для визначення країни резидентства згідно з Конвенціями необхідно аналізувати обставини кожної особи, а саме центр життєвих інтересів (зокрема чи планує вона повертатись до України, чи має вона в Україні та за кордоном доступне для її проживання власне чи орендоване житло, де проживають члени її сім’ї, в якій країні вона отримує доходи).
Особа має сплачувати податок на свій дохід у країні, податковим резидентом якої вона визнається. Після закінчення 183 днів перебування в іншій країні, всі біженці автоматично набувають статусу податкових резидентів і зобов’язані сплачувати податки з усіх доходів, які вони отримують. Навіть, якщо ці прибутки отримані вдома, в Україні. Тим не менш, якщо особа вважається резидентом двох країн, то застосовуються положення Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів для визначення країни податкової резиденції особи. Такі Конвенції підписані між Україною та урядами 74 країн. Конвенція між Урядом України і Урядом Чеської Республіки – за посиланням.
Живу в Чехії та працюю на українську компанію дистанційно, чи треба подавати декларацію про доходи?
Якщо працюєте за наймом на українську компанію, отримуєте зарплату на банківський рахунок в українському банку та проживаєте в Чехії менше 183 днів – податки платяться в бюджет України. У такому випадку сплата податків за кордоном не потрібна.
Якщо людина проживає більше 183 днів у календарному році в іншій країні – вона автоматично стає податковим резидентом. Тому українські біженці в Чехії (а також Німеччині, Польщі та інших країнах) зобов’язані задекларувати свої доходи. Причому декларація подається, незважаючи на те, що податки було сплачено в Україні і було подано аналогічний документ. Це – обов’язкова процедура, оскільки після закінчення 183 днів перебування в країні іноземець отримує статус податкового резидента. Тому зобов’язаний звітувати перед фіскальними органами цієї країни за всі свої доходи, за якими раніше не було сплачено податків.
Українці, які сплатили податки у себе на батьківщині, отримують довідку про сплату податку з доходів. Однак у країні свого тимчасового перебування вони мають заповнити декларацію про доходи. У ній буде започатковано спеціальну ставку податку, передбачену договором.
Оскільки український працедавець буде продовжувати утримувати українські податки, буде виникати подвійне оподаткування. Для його уникнення, особа-резидент України має подати в Україні до 1 травня наступного року річну декларацію про її доходи. Це робиться з вимогою до української податкової служби про повернення надлишково сплаченого ПДФО, додавши до неї довідку (від податкового органу іншої країни про суму сплаченого податку та збору). Інформацію про дану довідку читайте нижче в статті.
Слід зауважити, що податкова служба Ірландії видала роз’яснення, згідно з яким не обкладається ірландським податком і внеском на соціальне страхування заробітна плата від українських працедавців резидентів України, які приїхали до Ірландії через війну. Можливо, податкові органи інших країн наслідують цей приклад. Або погодяться з аргументом, що перебування в іншій країні з 24.02.2022 до закінчення воєнних дій було вимушеним і тому ці дні не мають враховуватись до складу 183 днів.
Що буде, якщо не подати декларації про доходи?
У цьому випадку настане адміністративна відповідальність за законами тієї країни, де перебуває біженець. Тобто це можуть бути передбачені законом штрафи, пеня та інші фінансові стягнення.
Планую залишатися в іншій країні на постійне проживання, чи будуть наслідки, якщо не задекларую дохід?
У Чехії та інших країнах Європи порушення податкової політики передбачає адміністративну відповідальність, у деяких країнах навіть кримінальну. Проте настає ця відповідальність не відразу, а за два-три роки, коли не чекаєш.
У випадку еміграції сплата податків за кордоном є обов’язковою. Для комфортного постійного проживання в іншій державі необхідно дотримуватися місцевих законів.
Я працюю офіційно в країні перебування (у нашому випадку в Чехії), чи треба мені подавати декларацію про доходи?
Українські біженці, які знайшли собі роботу в Чехії (Німеччині, Польщі та інших країнах свого тимчасового перебування) сплачуть податки зі своїх зарплат. Це робить роботодавець. До офіційно працевлаштованих українських біженців місцева влада не має питань. Це якщо особа проживає в країні більше 183 днів.
Що робити ФОПам за кордоном?
Більшість ІТ фахівців, що виїхали з України, продовжують працювати як зареєстрований в Україні ФОП, який надає послуги українським чи закордонним замовникам за договором підряду і отримує винагороду на рахунок в українському банку (або через платіжні системи типу Payoneer). При цьому здебільшого вони працюють дистанційно з житла, у якому вони проживають за кордоном. Іноді з коворкінгу – в обох випадках може розглядатись як наявність «постійної бази» в іншій країні. Здебільшого така база може вважатись «регулярно доступною» у разі перебування в іншій країні понад 183 днів у 12-місячному періоді.
Адвокатка Оксана Різак, яка проживає та працює надала редакції ProUkraїnu наступну інформацію:
“Ми декларуємо дохід в Україні, а у Чехії подаємо податкову декларацію та вказуємо: так, у нас був дохід за кордоном, і з нього вже було оплачено податок. Для цього ми повинні надати довідки про факт сплачення податку та його розмір. Далі податкова інспекція Чеської Республіки зробить так зване вимірювання податкового обов’язку (чеською platební výměr – ред.). Податкова може сказати: “Добре, в Україні ви заплатили як ФОП 3% податок на прибуток фізичної особи та інформували нас про те, що ви вже провели оподаткування. Але у Чеській Республіці податок становить 15%”.
Може настати настати ситуація, коли податкова інспекція Чеської Республіки становить обов’язок доплатити цих 12% податку. Для того, щоби не було масового стресу, я би порадила все одно звертатися до податкових порадників. Кожна ситуація має свої особливості.”
Відповідно, сплата податків за кордоном для фізичної особи-підприємця є обов’язковою. Після 183 днів перебування така особа підлягає оподаткуванню в країні перебування щодо доходів, отриманих як незалежний виконавець з дати приїзду (навіть якщо вона не визнається податковим резидентом цієї країни) – якщо іноземний податковий орган не погодиться з аргументом, що перебування в іншій країні з 24.02.2022 до закінчення воєнних дій було вимушеним і тому ці дні не мають враховуватись до складу 183 днів.
Слід зауважити, що в такому випадку виникає подвійне оподаткування без можливості його усунення (з огляду на чинну форму декларації платника єдиного податку – яка не передбачає можливості зарахування іноземного податку в рахунок сплати єдиного податку), а саме:
– сплата в Україні єдиного податку за ставкою 2% чи 5%;
– сплата податку в країні перебування.
Чи треба сплачувати податок на гуманітарну допомогу, отриману в Чехії та інших країнах? Чи треба зберігати документальні свідчення про отриману благодійну допомогу?
Відповідно до закону 170.7 ст. 170 ПКУ та Змін до ПКУ від 15.08.22 соціальні виплати та благодійна допомога від інших держав не оподатковуються в Україні.
Що це за довідка від податкового органу іншої країни про суму сплаченого податку та збору
Важливо зазначити, що для отримання права на зарахування податків і зборів, сплачених за межами України, особа зобов`язана отримати від податкового органу іншої країни довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу і/або об`єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, наприклад шляхом проставлення апостилю. На практиці, більшість громадян України не матимуть змоги чи бажання отримувати вказані довідки (як це мало місце із заробітчанами в минулих роках) – що створює ризик подвійного оподаткування таких доходів в Україні.
Також виникає запитання – наскільки активно українська податкова служба буде намагатись виявляти іноземні доходи за 2022 рік у разі їхнього недекларування. У довоєнні роки більшість заробітчан не декларували свої закордонні доходи (при цьому за 2021 рік трудові мігранти переказали в Україну рекордні 15 млрд доларів, при цьому їхні фактичні доходи були навіть вищі). Озвучення наміру посилити контроль за оподаткуванням доходів заробітчан викликало різко негативну реакцію в суспільстві. Можна припустити, що українська податкова служба не займалась цим питанням, зокрема через відносно невелику суму потенційних податкових надходжень (оскільки у багатьох країнах ставки податку вищі за українські) і відсутність дієвого механізму виявлення таких іноземних незадекларованих доходів. Навіть у разі отримання інформації згідно з CRS Standard щодо банківських рахунків резидентів України в інших країнах (що планувалось зробити у вересні 2023 року за 2022 рік) більшість таких рахунків, найімовірніше, матиме незначні обороти і залишки, і тому інформація щодо них не буде передаватись.
Вищенаведені коментарі виходять з аналізу застосовного законодавства, без надання оцінки практичної ймовірності виявлення податковими службами України та інших країн фактичних обставин особи.
Джерела: Today.ua, Legal House, FINBALANCE
