Продовження. Початок читайте у першій частині тут. У Чехії Щедрим вечором називають те, що в Україні – Святим вечором напередодні Різдва. Адже в Україні Щедрий вечір настає пізніше – аж на Маланки 31 грудня за новим, Григоріанським календарем (чи й навіть 13 січня за попереднім, Юліанським календарем).
Традиційна чеська Щедро- чи то Святвечірня вечеря дещо простіша за українську. 12 страв тут не знайдете. Кутю трохи нагадує страва під назвою куба. Куба, на відміну від куті — не солодкий (тут немає помилки – куба саме чоловічого роду). Він також готується із крупи та грибів, із додаванням часнику, цибулі, кмину, солі та трохи жиру чи олії.
Куба, короп та картопляний салат
Основними стравами є рибна юшка, смажений короп із картопляним (“брамборовим”) салатом і кілька шматочків різдвяного печива. Деякі батьки бояться подавати дітям кістлявого коропа, адже його ребра можуть легко застрягти у горлі. Тому їм з міркувань безпеки обирають менш кістляву рибу, наприклад, лосося. Але й останнім часом святково накритий стіл змінюється — з’являються різні шніцелі, сьомга чи винна ковбаса.
Років двісті тому чеський різдвяний стіл був іншим. Все залежало від рівня достатку. Наприклад, рибу могли подати лише мешканці сіл навколо ставків. Для інших вона була надто дорогою. Це необов’язково був короп, вживали і іншу рибу, яка була доступнішою. Якщо вже й готували коропа, то його рідко подавали смаженим в потрійній фользі, як сьогодні. Бідняки були задоволені, наприклад, лише грибним кубою. Відомі й рецепти різдвяних равликів чи жаб’ячих лапок.
Лише наприкінці ХІХ століття та під час Першої Республіки — у 20-30-х роках ХХ століття — більшість людей вже могла собі дозволити приготувати коропа, тому що була встановлена його цінова регуляція. На чеський Щедрий вечір раніше їли не лише вже згаданого кубу, а також сочевицю або горохову кашу чи суп, яблучні штруделі, печені вафлі з медом, оладки чи кнедлики зі сливами. Апельсини, мандарини, фініки, інжир, грейпфрут або навіть банани з’являлися на столах лише заможних — як символи розкоші.
Але сьогодні з різними екологічними, вегетаріанськими та веганськими тенденціями деякі сім’ї відмовляються від коропа на Різдво або зовсім відмовляються від риби та смаженого.
“Цукрові”
Популярним на Різдво у Чехії є солодке печиво – “цукрові”. Це – ванільні тістечка, оздоблені горіхами, присолоджені медом, корицею, родзинками і сушеними фруктами… Тому напередодні Різдва чеські господині щось печуть, а потім пригощають “цукровім” мало не кожного зустрічного.
Іноземці вражені різноманітністю, оформленням і смаком чеської різдвяної випічки. Починають пекти задовго до свят — після першої неділі Адвенту, а то вже й наприкінці листопада. Вечори, наповнені замішуванням, нарізанням, випіканням і начинкою, закінчуються тим, що печиво розкладається в ящики, де воно у сухості та холоді лежатиме до свят. І — подалі від малолітніх ласунів, бо хто передчасно скуштує — до того не прийде маленький Ісусик – “Єжішек”, і не принесе подарунків.
Сім видів печива
За традицією, яка з’явилася десь у 13 столітті, печива має бути сім видів. Але в одних сім’ях їх випікають лише кілька улюблених видів, в інших і двадцяти не вистачає.
Найпопулярнішими видами є ванільні рогалики, плюшеві ведмедики, горіхові тістечка, горішки з кремом, кекси, різноманітні сирні кульки, осині гнізда чи пряники. Вони мають різноманітні форми – шоколадні квіточки, “картопелька”, лінцьке пісочне, кільця, шоколадні кульки, “вулики”, сніжинки, медові трубочки, їжачки і таке інше. А хто випікати не міг або не хотів, міг купити на празькій вулиці Целетній. Там працювали пекарі, які випікали булочки, різдвяні пироги й печиво. А зараз купити “цукрові” — не проблема на будь-якому різдвяному ярмарку або замовити в інтернет-крамниці.
Та найголовнішим солодким символом “Ваноц” є випечений м’який пряник у формі барана. Звісно, він походить із класичної різдвяної легенди про чотирьох пастухів, які прийшли до Вифлеєма поклонитися новонародженому бідному Ісусику, а на подарунок принесли йому ягнятко. Його печуть також і на Великдень. Він є символом благодійності – несе подарунки сиротам.
Чеський Єжішек
Щедрий вечір триває і після вечері – приходить час подарунків. Грає різдвяна музика, горять свічки, а біля прикрашеної ялинки відбувається диво: дзвінок. Діти радіють, бо прийшов… ні, не Дід Мороз, не Санта Клаус і навіть не Святий Миколай. У Чехії з подарунками приходить маленький Ісусик — Єжішек. У чеській традиції він з’явився у 17 столітті, і вже у 19 столітті він став зовсім дитячим домашнім улюбленцем. Єжішек з’являється із повністю засвіченою ялинкою.
Але Єжішкові було нелегко і у ХХ столітті. Після першої світової війни у Чехословаччині популярним був принцип “геть від Риму”, великий вплив мали протестантські церкви. Єжішек як домашня сімейна традиція залишався лише серед католиків. Різдво святкувалося у колективах серед молоді — “Соколів”, за присутності колишніх воїнів — легіонерів, із загальною касою у національних барвах. Дружні подарунки на Різдво також отримали назву “ваночні наділка”. Єжішек, таким чином, став синонімом носія подарунків (“Що ти отримав від Єжішка?” стало класичним післярізвяним питанням).
Через передріздвяну купівельну гарячку подарунків Різдво набувало дедалі більш комерційного характеру і втрачало родинне, християнське значення. Комуністи, хоч і не наважилися забороняти святкування Різдва, були противниками Єжішка насамперед через його релігійний характер. Люди за комуністичного тоталітаризму не були надто заможними. Та й планова економіка не виробляла масової та різноманітної продукції, яку б можна було пропонувати дітям та дорослим у якості подарунків. Зрештою, відродження Єжішка відбулося лише після падіння комунізму.
Кіносупровід: від “Попелюшки” до Bambini di Praga…
Якщо ми вже говоримо про сучасні чеські Щедрий вечір та Різдво, про цю суміш традицій та комерції, то як не згадати телевізійний чи радіосупровід? Без сумніву, окрім всесвітньовідомих “Один удома” чи “Міцний горішок”, у Чехії також чимало своїх різдвяних стрічок. Ці фільми практично всі без винятку чехи бачили, знають кінофрази з них і наспівують пісні. Такі стрічки нікому не набридають, тому їх показують регулярно. Саме такі фільми мріють зняти режисери.
Є відомі старші різдвяні фільми, та нові. Зокрема, це найвідоміша казка “Три горішки для попелюшки” за Боженою Нємцовою. Це — чехословацько-німецький фільм 1973 року режисера Вацлава Ворлічека. Зіграла у ньому нині покійна, а тоді зовсім юна та прекрасна Лібуша Шафранкова. Також обов’язково у телепрограмі натрапите на фільми про різноманітних принцес, наприклад на казку “Принцеса із золотою зіркою” 1959 року або на комедію “Три ветерани” 1983 року — це певна сатира на південні народи із незабутньою фразою короля “Вітаємо, іноземці! Що ви мені привезли?”. Також побачите “Мій світ з тобою веселий” 1982 року — комедія про батьків, які з дітьми виїхали в гори на лижі. Із сучасної різдвяної кінокласики — це, безсумнівно, “Пелішки” 1999 року (українська назва “Затишні нірки”) режисера Яна Гржебейка. Фільм описує співжиття кількох сімей під час надій “Празької весни”, напередодні вторгнення радянських військ у ЧССР у 1968 році. Також побачите дві серії “Ангел Пане” 2005 та 2016 років, мюзикл “Лотрандо та Зубейда” 1997 року та ряд інших стрічок.
Загальновідомі колядки
Але чимало чехів вже відмовляються від телевізора. На заміну приходить аудіосупровід. Це, звісно ж, як і в Україні — колядки. Їхня традиція сягає XIII століття. А найвідоміша чеська колядка „Narodil se Kristus Pán“ (“Народився Христос Пан”) походить із ХV століття, від епохи Яна Гуса. Також дуже відомими чеськими колядками є “Štědrej večer nastal” (“Щедрий вечір настав”), “Půjdem spolu do Betléma” (“Підемо разом до Вифлеєєма”), “Vánoce, Vánoce přicházejí” (“Різдво, Різдво приходить”), переклад німецької колядки „Stille Nacht, heilige Nacht” – “Tichá noc, svatá noc” (“Тиха ніч, свята ніч”), американської “Jingle Bells” — “Rolničky, rolničky” (“Дзвіночки, дзвіночки”) та інші.
Дівочий хор Bambini di Praga
Колядки виконують дуже багато виконавців. Але найчастіше на різдвяних ярмарках можна почути їх у виконанні свого часу славного дівочого хору Bambini di Praga, який існував від 1973 до 2011 року під керівництвом родини Кулінських. А від 1943 року той самий хор, тільки з попередньою ґенерацією хористок, називався “Кулінчата”. Перший їхній альбом колядок вийшов у 1982 році та багато разів перевидавався та переспівувався молодшою ґенерацією хористок. Вони неодноразово виступали і за кордоном, співали разом із зіркою чеської естради Карелом Ґоттом і дотепер є неперевершеними у своєму жанрі. До речі, у той час вони оригінально переспівали і українську щедрівку “Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я”. Славний хор припинив існування десять років тому — після того, як їхнього, нині покійного, художнього керівника було засуджено за розбещення неповнолітніх хористок, але це вже інша історія.
“Бетлеми” — вертепи живі, скульптурні, мальовані…
Що ближче до Різдва та після нього на більшості площ чеських міст, де проводяться різдвяні ярмарки, у самісіньких центрах поруч із Маріїнськими (“Моровими”) стовпами або у костьолах можна зустріти затишні вертепи. Це — не лише живі вуличні театральні дійства. Передусім це виставки різноманітних, переважно саморобних фігурок, картинок, скульптурок тощо. Деякі “бетлеми” експонуються постійно, а деякі, переважно вуличні — виставляються тільки на Різдво. Часто йдеться про справжнє скульптурне, декоративне і навіть ювелірне мистецтво місцевих майстрів. Завжди у “бетлемі” побачите традиційну сцену народження Ісуса Христа — маленького Ісусика в яслах на сіні, Панну Марію, Святого Йозефа, Ангеликів, Вифлеємську зірку, потім трьох королів з подарунками, кількох тварин.
Про різдвяне богослужіння, саме Різдво, що роблять і куди їдуть чехи між Різдвом та Новим Роком, хто такий Силвестр і все навколо цього читайте у третій частині цього матеріалу тут.
Читайте також: Чеські різдвяні традиції – у період Адвенту ліхтарник власноруч запалює світло на Карловому мосту
