Словник склали: Олександра Сімочко, Олекса Лівінський Особлива подяка за співпрацю: Павло Гудивок
Кожен приїжджий до Чехії українець чи українка одразу почує ці чеські оманливі слова. Вони здаються знайомими, але звучать дивно, незвично та навіть смішно. І в одну мить радієш, що хоча б щось розумієш. Але насправді ці слова мають або інше значення, або зовсім протилежне, або взагалі означають щось незрозуміле. Науково їх називають міжмовними гомонімами та паронімами. Деякі з них є справжніми пастками.
Якщо звернутися до історії формування чеської мови, то у період 80-х років ХVIII ст. та до 40-х років ХІХ ст. чеська мова була на межі вимирання, адже на офіційному рівні імператор Йозеф ІІ впровадив німецьку. Чеською розмовляли тільки у селах, вона практично не розвивалася. Тоді чеські інтелектуали почали займатися відродженням мови, була написана нова граматика та виданий чесько-німецький словник. У той час були також спроби очистити чеську від справжніх чи нібито германізмів. Можливо, це якось повпливало на такі незвичайні слова у чеській мові.
Ми трохи попрацювали і зібрали ці незвичайні (для українського вуха) чеські слова. Звісно, ми дещо запозичили із уже раніше розроблених подібних словників, але багато додали і з власного досвіду. Та згадали ми далеко не все, тож періодично словничок поповнюємо. А якщо у ньому нема якогось чеського слова, яке здивувало вас або яке ви не так зрозуміли – то пишіть у коментарях (ну окрім найбанальніших або найвульгарніших прикладів). Ці слова часом справді незвичні або навіть смішні для українців, але у чеській мові звучать абсолютно нормально та природньо. Цікавою на цю тему є бакалаврська дипломна робота Дениси Навратілової, яка була захищена в Інституті славістики Філософського факультету Університету імені Масарика у Брно у 2011 році, з якою можна ознайомитись тут (завантажується файл у форматі .pdf).
P.S.: За кілька днів від опублікування цього оновленого словника читачі в коментарях та особистих повідомленнях нам підказали ще декілька додаткових оманливих слів, за що ми дуже дякуємо! Словник періодично актуалізуємо.
B
Balík (балік) – пакет, рулон, зв’язка, посилка (розмовно також: великі гроші; затурканий селюк) (а не балик як в’ялена чи вуджена риба)
Balon або balón (балон) – повітряна куля, аеростат, або м’ячик (а не, напр. газовий балон)
Barák (барак) – (розм.) будинок, дім (а не тільки дерев’яний гуртожиток для в’язнів)
Batoh (батог) – наплічник, ранець (а не батіг як знаряддя для тортур чи випасання худоби)
Buchta (бухта) – пиріг, пиріжок (а не морська затока)
Buran (буран) – некультурна, неосвічена людина, селюк, рагуль (а не степовий вітер)
Bydlo (бидло) – житло (а не худоба чи затуркана людина)
Č
Čárka (чарка) – кома, рисочка над буквами, які позначають довгий звук у чеській мові – á, é, ý тощо (а не маленька склянка, у яку наливають горілку)
Česat (чесат) – збирати урожай (не тільки розчісувати волосся)
Čerstvý (черстви) – свіжий (а не черствий, твердий (про хліб і т. п.)
Červenec (червенец) – липень (а не червонець або червень)
Čuchat (чухат) (розмовно від čichat) – нюхати, відчувати нюхом (а не чухати і не чхати)
Čumák (чумак) – морда, рило, (образливо) ніс (а не торгівці сіллю в минулому)
D
Daň (дань) – податок (а не щось давати або скорочення від Богдан)
Dávka (давка) – порція, соціальна допомога (а не, наприклад, натовп людей у переповненому трамваї)
Dělo (дєло) – гармата (а не справа)
Děvka (дєвка) – (образливо) повія (а не просто дівчина) (зрівн. dívka (дівка) – дівчинка, дівчина)
Divák (дівак) – глядач (у театрі, кіно, телебачення тощо) (а не дивна людина)
Dobrodruh (добродруг) – авантюрист, шукач пригод, любитель відважних, екстремальних подорожей (а не добрий друг)
Domovina (домовіна) – Батьківщина (а не гріб чи могила)
Dovolená (доволена) – відпустка (а не задоволення)
Dóza (доза) – лоток для продуктів (а не порція ліків чи наркотиків)
Drogerie (дроґеріе) – крамниця побутової хімії (і ніяк з дорогами чи з “дроґами”, тобто наркотиками, не пов’язана)
Drogy (дроґи) – наркотики (а не дороги)
Druh (друг) – вид (чогось), також життєвий партнер (а не товариш)
Družice (дружіце) – супутник Землі, сателіт (а не йти з кимсь подружитися тощо)
Družina (дружіна) – група продовженого дня у школі, також королівський супровід (а не заміжня жінка)
Dula (дула) – бабка-повивальниця, яка допомагає при пологах (а не “дуля”, у значенні “комбінація з трьох пальців”)
Dušička (душічка) – надувна камера для шини колеса; у множині (dušičky) – день пам’яті померлих 2 листопада; іноді – хризантема (лише зрідка – малодушна людина, слабкий характер)
F
Fronta (фронта) – черга (не тільки воєнний фронт)
H
Hádka (гадка) – сварка, суперечка (а не думка, вгадування)
Haluz (галуз) – гілка на дереві, також талан (не галузь як сфера економіки)
Harant (гарант) – нечемна мала дитина (дещо ескпресивне слово, може вживатися і в іронічному значенні) (але не гарант Конституції тощо)
Hejtman (гейтман) – від 2000 року – термін, яким називається голова крайової адміністрації у Чехії, розм. “губернатор” (а не тільки гетьман як історична постать України)
Herečka (геречка) – акторка (а не гречка)
Herna (герна) – зала гральних автоматів (а не розм. “херня”, непотріб)
Hluk (глук) – шум (а не розм. “комп’ютерні глюки”)
Holka (голка) – дівчина (а не голка для шиття)
Horko (горко) – спека, дуже тепло (а не горб чи невелика гірка, або нічого гіркого)
Hospoda (господа) – корчма, пивбар (а не звертання до Господа Бога)
Houba (гоуба) – гриб (а не губа)
Houska (гоуска) – булочка (а не гуска чи гусак)
Hrad (град) – фортеця, зáмок (а не явище природи – падіння кульок льоду під час грози)
Hroch (грох) – бегемот (а не горох)
Hroší (гроші) – бегемоти (а не гроші)
Ch
Chalupa (халупа) – хата, дача (а не напівзруйнований старий будинок)
Chápat (хапат) – розуміти (а не схоплювати когось за руку)
Chlopeň (хлопень) – клапан (а не плеск в долоні чи міфічна комаха)
Chodník (ходнік) – тротуар (а не той, хто ходить, чи “ходакі до Лєніна”)
Chovat (ховат) – гойдати, доглядати, няньчити (дитину), або розводити тварин (а не сховати щось)
Сhovat se (ховат се) – поводитися, ставити (а не ховатися)
Сhudoba (худоба) – бідність (а не господарські тварини)
Chudý (худи) – бідний (а не худий)
Chvátat (хватат) – поспішати (а не схоплювати когось або щось)
Chytrý (хитри) – розумний (а не хитрий)
J
Jahoda (ягода) – полуниця (тільки у цьому значенні, ягоди загалом чеською — це bobule)
Jazyk – не лише язик як частина тіла, а й мова.
Jistota (їстота) – впевненість, переконаність, захищеність (а не щось, що можна їсти)
Jednání (єднані) – дія, діяння, поведінка (а не єднання, об’єднання, возз’єднання тощо)
K
Kabelka (кабелка) – дамська сумочка (а не кобила, кобилка)
Kaki (какі) – хурма (а не коли сходив по-великому до туалету)
Kalhotky (калготки) – трусики (дівоча нижня білизна) (а не колготки)
Kalhoty (калготи) – штани, у тому числі чоловічі (а не дамські колготи)
Kolébat, ukolébat (колебат, уколебат) – колисати, заколисати (а не розм. сильно набридати, “діставати” тощо)
Kochat se (кохат се) – милуватися, любуватися (краєвидом тощо) (а не займатися коханням, сексом і т. п.)
Kolečko (колечко) – будівельний візок з одним або двома колесами (не каблучка чи перстень)
Kolej (колей) – це може бути не тільки залізнична колія, а й студентський гуртожиток
Kolo (коло) – може бути не тільки у значенні круга, а й у значенні велосипеда або колеса
Koření (коржені) – спеції (пор. kořeny – коріння, також kořen у математиці – це нуль функції)
Kosa (коса) – (розм.) сильний холод, а не тільки сільськогосподарський інструмент (але не заплетене волосся дівчини)
Kotleta (котлета) – суцільне м’ясо на ребрі; бакенбарди (не смажена куля з м’ясного фаршу)
Kožní (кожні) – шкіряний, дерматологічний (про лікаря, відділення лікарні і т. п.) (а не кожний у значенні всіх без винятку тощо)
Krajina (країна) – пейзаж, ландшафт (не держава чи земля як адміністративна одиниця тощо)
Kroužek (кроужек) – гурток (не тільки коло, кільце)
Kůrka (курка) – скоринка, кора (а не курка як свійський птах)
Květen (квєтен) – травень (а не квітень)
L
Láska (ласка) – любов, кохання (а не просто привітне, доброзичливе ставлення, напр. “будь ласка”)
Lávka (лавка) – невеликий пішохідний місточок, напр., через річку (а не лавиця для сидіння і не сільська крамниця)
Lázně (лазнє) – курорт, санаторій (а не лазня у значенні сауни, парної тощо)
Lékárna (лекарна) – аптека (а не лікарня)
Ležák (лежак) – пиво типу лагер (а не лежень, тапчан чи повалені вітром дерева)
Líchy (ліхи) – непарний (зрідка – оманливий, необґрунтований) (а не погана людина, лиходій)
Líto (літо) – жаль, шкода (а не літо як пора року)
Lid (лід) – народ (а не замерзла вода)
Lis (ліс) – прес (а не ліс як сукупність дерев, гай, сад тощо)
М
Matka (матка) – мама, матір (не жіночий репродуктивний орган)
Místo (місто) – місце, посада (а не великий населений пункт)
Milovat se (міловат се) – любити один одного, кохатися (а не милуватися краєвидом)
Mzda (мзда) – зарплата (нормальне слово, а не у значенні хабаря, неправомірної винагороди…)
N
Nafta (нафта) – дизельне паливо, готове до використання у дизельних моторах (не сировина)
Náhrada (награда) – заміна (а не нагорода)
Náhlý (нагли) – раптовий (а не нахабний)
Námět (намєт) – сюжет, тема (а не туристичний намет)
Nápad (напад) – ідея (а не військове вторгнення чи наприклад, приступ безумства)
Nápadník (нападнік) – залицяльник (а не агресор)
Nástěnka (настєнка) – стінна газета, табличка (не ласкаве скорочення від Анастасії)
Nástroj (настрой) – інструмент (а не напр. сьогоднішній настрій людини)
Nerost (нерост) – мінерал, корисна копалина (а не, наприклад, карлик чи маленька людина)
Nevidomí (невідомі) – незрячі, сліпі (а не ті, кого не знають і т. п.)
Nevraživost (невражівост) – злість, ненависть, ворожнеча (а не навпаки – відсутність ворожнечі)
Nevěstka (невєстка) – повія (а не дівчина, яка виходить заміж або дружина сина) (відповідно Nevěstinec – будинок розпусти)
Novela (новела) – проект закону, поправки до закону (а не лише літературна новела)
O
Obchod (obchod) – крамниця, торгівля (не обхідний шлях, обхід сторожем підприємства тощо) (відповідно obchodník – трейдер, бізнесмен, торговець)
Objednávka (об’єднавка) — замовлення (а не об’єднання)
Obraz (образ) – картина (а не ікона і не образа)
Očkovat (очковат) – проводити щеплення від хвороб (а не щось на зразок розм. боятися, перебувати у туалеті або ставити клізму)
Okurka (окурка) – огірок (а не недопалок)
Opakovat (опаковат) – повторювати (а не запаковувати)
Oprava (оправа) – ремонт, полагодження, виправлення (а не оправа окулярів)
Ovoce (овоце) – фрукти (яблука, груші, банани, а не овочі – не картопля і не цибуля)
P
Pádlo (падло) – весло (а не погана людина або мертві тварини)
Páchnout (пахноут) – дуже сильно смердіти (а не пахнути)
Palec (палец) – тільки великий палець на руці (все інше чеською – prst)
Pálka (палка) – тенісна ракетка (іноді розмовно — багато грошей) (а не палиця)
Parohy (пароги) – роги – оленя, корови… (а не пороги на річці, біля дверей тощо)
Pečínka (печінка) – печеня (страва переважно зі свинини) (а не печінка у значенні органу тіла тварини чи людини)
Peníze (пенізе) – гроші (а не чоловічий статевий орган)
Pěchuj (пєхуй) – набий, утрамбуй (від слова pěchovat, йдеться, наприклад, про каву у кавоварці, а ніякий не вульгаризм)
Pitomec (пітомец) – ідіот (а не домашня тваринка)
Pižďuch (піждюх) – веселий, грайливий маленький хлопчик (слово походить від назви єдиної дитячої казки Вацлава Гавела, написаної у сімдесятих роках; нічого вульгарного у цьому слові нема)
Píle (піле) – працьовитість, старанність (не пильність і не пилорама)
Plast (пласт) – пластмаса (а не шар ґрунту чи гірської породи, і не пластівці)
Plot (plot) – огорожа (а не річковий чи озерний пліт)
Počítač (почітач) – комп’ютер (а не читач у бібліотеці)
Podle (подле) – відповідно до (а не коли хотів сказати “підла людина”)
Podvodník (подводнік) – шахрай (а не плавець чи водолаз)
Pohanka (поганка) – гречка (а не отруйний гриб)
Pohoda (погода) – спокій, благодать (а не погода (дощ, сніг, вітер…)
Pochodit (походіт) – досягти якогось результату, успіху (а не походити туди-сюди)
Pochovat (поховат) – погойдати, поняньчити (тільки зрідка – поховати мертвого в землю)
Popravit (поправіт) – стратити (злочинця і т. п.) (а не виправляти щось, або одужувати)
Pošuk (пошук) – (увага, дуже вульгарне слово!) погана, невихована, дуже цинічна людина; водночас блазень, псих; хуйло (а не процес пошуку, наприклад в google)
Potraviny (потравіни) – продукти (а не отрута чи зіпсована їжа)
Povaha (повага) – характер, вдача (а не повага до людини тощо)
Pozor! Pozornost (Позор! Позорност) – Обережно! Увага (а не ганьба)
Prapor (прапор) – батальйон (у війську) (переважно, застаріло – у значенні прапора)
Pro (про) – для (чогось), за (голосувати “за”) (а не говорити про щось)
Promiň (промінь) – вибач (а не, наприклад, сонячний промінь)
Propiska (пропіска) – кулькова ручка (а не реєстрація місця проживання)
Příprava (пржіправа) – підготовка, приготування (а не спеції до їжі)
Přistávat (пржістават) – приземлятися, причалюватися (а не чіплятися до когось тощо)
Překonat (пржеконат) – подолати, перевершити (труднощі, рекорди тощо) (а не переконувати когось у своїй думці)
Přísný (пржісни) – строгий, суворий (а не прісний, прісна вода тощо)
Puk (пук) – (переважно) хокейна шайба (але нічого спільного з випуском біологічних газів)
Puma (пума) – бомба (а не тільки хижак родини котових)
R
Rabovat (рабоват) – мародерити (а не робити, важко працювати, “як раб”, чи примушувати когось до рабства)
Rakovina (раковіна) – рак як онкологічне захворювання (не умивальник, мийка чи інша сантехніка)
Rakušan (ракушан) – австрієць (нічого з мушлями не пов’язано)
Rána (рана) – удар, постріл (також і – рідше – поранення, рана, травма)
Rodina (родіна) – сім’я з найближчих, тобто мама, тато, діти тощо (а не близькі й далекі родичі)
Rozkaz (розказ) – наказ (у армії), доручення, обов’язкове до виконання (а не оповідання, розповідь тощо)
Rozkoš (розкош) – найвищий рівень насолоди, блаженства, радості; часто – синонім оргазму (а не розкіш, пихате, надмірне багатство)
Rozpustná (розпустна) – розчинна (тут йдеться про каву, а не про розпусту, розбещення тощо)
Rudý (руди) – світло-червоний, “більшовицький” (а не рудий у значенні рудого кольору волосся)
Rvačka (рвачка) – бійка (а не рвати чи блювати)
Rychlost (рихлост) – швидкість (а не розпушуваність у кулінарії, землеробстві…)
Ř
Řepa (pжепа) – буряк (а не ріпак, не рапс)
S
Silnice (cілніце) – дорога (а не сільничка)
Sklep (склеп) – підвал (а не могила)
Skot (скот) – шотландець (а не стадо корів чи поросят)
Sladká voda (сладка вода) – прісна вода (річкова, з крану тощо, а не солона морська – слово sladká розуміється як “прісна” тільки у цьому словосполученні, разом з водою; в інших випадках це “солодка”, напр. sladký cukr – солодкий цукор)
Slanina (сланіна) – вуджене сало, бекон (не щось на зразок “м’ясо слона”)
Slepice (слепіце) – курка (у зн. свійський птах), а також вульг. – дурепа, некультурна, неосвічена жінка (а не незряча жінка, або щось зліплене клеєм докупи)
Sleva (слева) – знижка (а не щось, що зліва)
Směsný оdpad (смєсни одпад) – сміття, відходи (а не сміх до відпаду)
Smůla (смула) – невдача, біда (дуже рідко, застар. – у значенні “смола”)
Spilka (спілка) – бродильна камера у пивоварні (а не громадська організація)
Spisovatel (спісовател) – письменник (а не учень, який списує контрольні, домашні…)
Spočívat (спочіват) – полягати (напр. problém spočívá v tom… – ідея полягає у тому. А не відпочивати)
Spokojený (спокоєни) – задоволений (а не спокійний)
Sranda (сранда) – жарт, сміх (і нічого пов’язаного з туалетом)
Stan (стан) – намет (а не стан справ або дівоча фігура)
Starost (старост) – турбота, піклування; обов’язок (а не похилий вік, старість тощо)
Stolice (століце) – випорожнення, екскременти (а не столиця країни)
Stopa (стопа) – слід (а не ступня)
Stroj (строй) – механізм, верстат, апарат (не будівництво, не однострій/уніформа чи суспільний лад)
Stůl (стул) – стіл (а не стілець або медичне означення випорожень)
Sud (суд) – діжка (а не суд у значенні органу влади)
Sup (суп) – сип білоголовий родини яструбових або гриф чорний (хижі птахи) (а не перша страва, рідка їжа)
Svíčková (свічкова) – вирізка (яловиче м’ясo, а не страва, приготовлена зі свічок)
Svit (світ) – світло, блиск (а не світ як Земля, Всесвіт тощо) (див. місто Світ у Східній Словаччині)
Š
Školka (школка) – дитячий садочок (а не школа для невеликої кількості учнів)
Štětka (штєтка) – (вульгарно) повія (також і щітка, але щодо жінки – дуже образливе слово)
Šukat (шукат) – (увага, найнебезпечніша пастка для українців у чеській мові, дуже вульгарне слово!) – займатися сексом, трахати (а не шукати, наприклад, щось в інтернеті чи шукати вчорашній день)
T
Tisk (тіск) – друк, періодична преса (а не атмосферний тиск, артеріальний тиск тощо)
Tkaničky (тканічки) – шнурки (для черевиків) (а не тканини)
Točit (точіт) – крутити; знімати [кіно]; розливати [пиво чи інші напої] (а не гострити ніж, олівець тощо)
Trávit (травіт) – проводити (час), засвоювати (їжу) (але не отруювати)
Trouba (троуба) – сучасна домашня піч, духовка; недалека людина, придурок; (лише дуже рідко – труба)
Trup (труп) — тулуб, тіло (літака тощо) (а не мертве тіло)
Trus (трус) – гній, послід, фекалії (у значенні біологічного добрива тощо) (а не боягуз чи труси)
Třeba (тржеба) – наприклад (не тільки щось потрібно)
Tvar (твар) – форма, вигляд, фасон (а не тварина)
Tvář (тварж) – обличчя, характер (а не тварина)
Tuk (тук) – жир (а не стукіт)
U
Ukázka (указка) – зразок, уривок, демонстрація (чогось) (а не довга паличка, якою показує вчителька у школі)
Ú
Úkol (укол) – завдання (а не ін’єкція)
Úroda (урода) – урожай (а не негарна людина)
Úrok (урок) – процентна ставка (а не шкільна година)
Úřad (уржад) – установа, відомство (будь-який державний орган, а не тільки найвищий уряд з прем’єром та міністрами)
Ústav (устав) – інститут; лікарня для довготривалих пацієнтів; установа (а не – встав – і пішов)
Úvaha (увага) – твір-роздум, тези (а не увага, уважність)
Úžasný (ужасни) – вражаючий, надзвичайно красивий (а не страшний)
V
Válka (валка) – війна (а не група завантажених підвод, машин чи людей, які йдуть кудись (істор.))
Varovat (вароват) – попереджати (а не варити)
Veselka (веселка) – весілля, святкування дня укладення шлюбу (не райдуга)
Vedro (ведро) — спека (а не відро)
Vláda (влада) – уряд (прем’єр та міністри, а не вся влада, напр. сільрада, мер, поліція, суд тощо; пор. úřad vlády – адміністрація уряду)
Vojna (война) – строкова служба в армії (а не війна)
Voňavka (вонявка) — парфум (а не смердючка)
Vonět (вонєт) – гарно пахнути (а не смердіти)
Vor (вор) – пліт (переважно для сплавляння річкою деревини – в минулому) (а не злодій)
Vrah (враг) – вбивця (а не просто ворог)
Vražda (вражда) – вбивство (а не просто ворожнеча)
Vůz (вуз) – це не лише віз, запряжений кіньми, а й автомобіль та вагон (але нема тут нічого спільного зі скороченням “вищий учбовий заклад”)
Výbory (вибори) – комітети (а не вибори парламентські, президентські, місцеві тощо)
Vypadat (випадат) – виглядати (а не випадати, випасти напр., з вікна)
Výpadek (випадек) – непланована перерва, збій, перебій, аварія (на виробництві), відключення (електроенергії і т. п.) (а не випадкова зустріч тощо)
Výpověď (виповєдь) – звільнення з роботи (а не процес розповіді, висловлюватися, виговорюватися тощо)
Vypuknout (випукноут) – спалахнути (про війну) (а не випустити біологічні гази)
Výrok (вирок) – висловлювання, фраза (тільки рідше – вердикт присяжних, постанова суду) (але не судовий вирок у кримінальній справі в суді)
Výstava (вистава) – виставка (картин, світлин тощо) (а не театральна вистáва)
Z
Zabít (забіт) – вбити (а не забути)
Začátečník (зачатечнік) – початківець (а не запліднювач) (наклейка Z на автомобілі означає, що водій – початківець, а не прихильник російської військової агресії)
Zapomenout (запоменоут) – забути (а не запам’ятати)
Zahrada (заграда) – сад, город (не огорожа і не загороджувальні загони Сталіна)
Záchod (заход) – туалет (не захід як частина світу)
Zákaz (заказ) – заборона (а не замовлення)
Zákazník (заказнік) – замовник (а не природоохоронний об’єкт)
Zápach (запах) – сморід, дуже неприємний запах (а не просто запах чого-небудь)
Zápas (запас) – матч, поєдинок (а не заготівля чогось наперед про запас, у резерв)
Zapoj (запой) – увімкни, підключи (від слова zapojit – увімкнути, підключити) (нічого пов’язаного із регулярним вживанням алкоголю)
Zápor (запор) – заперечення, негативна відповідь (а не важка дефекація)
Zastávka (заставка) – зупинка громадського транспорту (а не картинка на екрані монітора, малюнок біля заголовку, музичне мотто тощо)
Závody (заводи) – змагання, перегони, гонки (переважно); фабрики, заводи (зрідка)
Zbytek (збитек) – решта, залишок (не якась шкода; збиткова, невигідна економічна операція тощо)
Zmrzlina (змрзліна) – морозиво (а не людина, яка боїться замерзнути)
Zpátky (зпатки) – назад (а не йти спати)
Zručný (зручни) – досвідчений, майстерний (а не комфортний тощо)
Ž
Žádný (жадни) – жоден, ніякий (а не жадібний)
Žaloba (жалоба) – судовий позов (а не смуток за померлим)
Žínka (жінка) — мачулка, губка (а не жінка)
Život (жівот) – життя (а не живіт)
Žralok (жралок) – акула (а не людина, яка багато їсть, тобто жре)
В Чехії розробили додаток Movaap для вивчення чеської та української мови.
Також можете почитати про Словники, переклади й перекладацькі агентства
Про те, де шукати курси чеської мови, можете почитати тут
Також читайте Кілька перших чеських слів мігранта
Вас здивували ще якісь чеські слова? Пишіть нам у коментарях або на нашому профілі у соцмережі Facebook.
