Коли держава ускладнює правила, цифровізує послуги без альтернатив і карає за помилки, які сама ж створила, людина легко губиться. Саме цю проблему неодноразово описував омбудсман Чехії Станіслав Кржечек, чий мандат завершується 19 лютого. В інтерв’ю ЧТК він розповів, що теза «незнання закону не звільняє від відповідальності» давно перестала бути справедливою.
На його думку, відповідальність за зрозумілість правил має нести держава. Люди не зобов’язані знати точні формулювання законів, постанов і внутрішніх інструкцій. Обов’язок влади — пояснювати, а не лише карати. За роки своєї роботи Кржечек бачив, як легко людина залишається сам на сам із системою. Особливо це стосується тих, хто не встигає за цифровізацією або не має змоги користуватися онлайн-сервісами. Йдеться не лише про людей з інвалідністю чи тих, хто перебуває під опікою держави. За словами омбудсмана, найпоширенішою формою дискримінації в Чехії залишається вікова.
Сайти без альтернатив, електронні заяви без паперових варіантів, фізичні бар’єри в установах — усе це поступово робить державу менш доступною для частини суспільства. Кржечек наголошує: публічні інституції мають бути доступними і офлайн. При цьому він підкреслює, що омбудсман не повинен мати виконавчих повноважень. Його сила — в авторитеті та правовій аргументації. І вона працює: у 97% випадків установи виправляли свої помилки після втручання офісу омбудсмана.
Нагадаємо кілька гучних моментів, які пов’язані з українцями в Чехії.
Держава не слухає суди
Однією з найгостріших тем останніх років стала ситуація з українськими біженцями, які спершу отримали тимчасовий захист в одній країні ЄС, а згодом — через роботу чи сімейні обставини — подали заяву в Чехії. Міністерство внутрішніх справ відмовлялося такі заяви розглядати.
Позиція судів і омбудсмана була однозначною: людина має право змінити країну тимчасового захисту, за умови, що цей статус вона має лише в одній державі ЄС. Це підтвердив і Найвищий адміністративний суд. Тоді заступник омбудсмана Віт Александр Шорм заявив, що ігнорування судових рішень є порушенням принципів правової держави. Органи влади не можуть самі вирішувати, які рішення виконувати, а які — ні. Особливо якщо йдеться про рішення найвищої судової інстанції.
Шорм застерігає: сьогодні це проблема українців, завтра — будь-якого громадянина Чехії. Крім того, така позиція чиновників створює нові ризики — від нелегального перебування людей у країні до експлуатації на ринку праці та втрат для бюджету через судові позови.
Освіта і ризик відчуження українських дітей
Омбудсман також різко виступив проти змін у законі Lex Ukrajina 7, які знову дозволили окремі терміни запису українських дітей до перших класів. Він підтримав позицію Сенату, який вважає таку практику необґрунтованою. На думку Кржечека, спеціальні дати запису були тимчасовим рішенням у перші роки після початку війни. Сьогодні вони несуть більше шкоди, ніж користі: відокремлення українських дітей може обмежити доступ до якісної освіти і створювати сегреговані класи.
Важливо, що цю зміну не підтримали навіть Міністерство внутрішніх справ і Міністерство освіти. Нагадаємо, Конституційний суд Чехії 17 грудня 2025 року скасував відповідну норму закону.
Дискримінація «через прізвище»
Ще один показовий випадок стосувався чеського громадянина з українським ім’ям. Власник ставка відмовив йому в риболовлі, хоча всі документи були в порядку. Єдиною причиною стала форма імені. Після втручання омбудсмана справа завершилася мировою угодою. Власник ставка вибачився і навіть запропонував порибалити разом. Омбудсман чітко кваліфікував ситуацію як пряму дискримінацію за національною ознакою у доступі до послуг.
Окрему увагу Кржечек приділяв тому, що українці часто просто не знають про існування омбудсмана і його повноваження. Саме тому офіс у Брно випустив інформаційні листівки українською з поясненням, у яких ситуаціях можна звертатися по допомогу. Кржечек наголошує: індивідуальні звернення важливі не лише для вирішення конкретної проблеми. Коли таких випадків стає більше, омбудсман може довести, що йдеться про системну помилку, і тиснути на законодавців.
Що далі
Станіславу Кржечеку 87 років, і він залишається на посаді до моменту, поки новий омбудсман не складе присягу. За цей час роль інституції помітно змінилася: від реагування на скарги — до активного учасника суспільної дискусії, який говорить про системні проблеми. Його головний меседж: права існують для всіх. І держава має не лише вимагати їх дотримання, а й робити все, щоб люди розуміли, як ці права реалізувати.
Майбутнього омбудсмена, який замінить пана Кржечека, обиратиме Палата депутатів на шестирічний термін.
Читайте також:
Робота у Чехії “начорно”, тобто нелегально, без договору: якими є невигоди та ризики
Подкаст: робота лікаря в Чехії – хто може допомогти
