Три місяці триває війна в Укрїні. Дуже жорстока і руйнівна. Ніхто не очікував такого масштабу звірств, які коїть сьогодні на українській землі російський загарбник. Ми зібрали професійні поради психологів, які радять українцям жити!
По-новому живемо, по-новому ниви оремо
Люди вчаться жити по-новому. Часто українцям важко прийняти ту реальність, в якій доводиться перебувати. Хтось залишається в укриттях окупованих міст; хтось виїхав на більш безпечні, але чужі території; інші тимчасово виїхали з України, рятуючи себе і дітей. За кожним таким рішенням і вибором стоїть сум, біль, невизначеність, почуття безпорадності. Але всіх об’єднує одне – очікування, всі чекають, коли пройде війна і потім…. Потім знов буде життя, потім вернемось додому, потім буде краще.
Глибоке відчуття втрати, розлучення з близькими, депресивний стан не дають людині знов відчути радість від життя і налаштуватися на позитивні емоції. Ми чуємо звідусіль, що нічого не може порадувати. Навіть коли люди вже в безпеці немає ні радості, ні енергії на подальше нове невідоме життя.
Редакція ProUrraїnu присвятила цілий цикл програм “Поради психолога” з професійною психологинею Ольгою Гриценко, яка відповідала на найпоширеніші питання наших читачів. Найбільше, що турбує українців, це розлучення родин, де знайти сили і енергію знов жити, як навчитися знов радіти і відчувати життя.
Сьогодні чимало порад і консультацій психологи України і всього світу погодились проводити безкоштовно, щоб допомогти українцям відчути рівновагу, вивести людей з шокового стану і підтримати після великих втрат.
Психологи радять зрозуміти, що поставивши життя на паузу, ви не врятуєтесь.
Життя на паузі: час вмикатися
В інтерв’ю LIGA.Life Олег Романчук, лікар-психотерапевт центру “Коло сім’ї”, директор Інституту психічного здоров’я Українського католицького університету та Українського інституту когнітивно-поведінкової терапії розповідає, що варто припинити робити, коли ти в режимі очікування.
“Філософія життя на війні полягає в балансі – жити сьогодні, але з думкою про завтра“
Олег Романчук радить планувати життя не коли закінчиться війна, а вже зараз.
“Слід припинити себе мучити питанням: “Коли закінчиться війна?”. Бо відповідь очевидна: “Тоді, коли буде наша перемога”. Деколи наша психіка хоче себе чимось потішити, хоче завірення, і не проти себе обдурити. Тому хтось читає астрологічні прогнози, слухає екстрасенсів, які пророкують близьку смерть Путіна. Але нам треба бути дорослими”.
Не треба ставити життя на паузу і казати: “Закінчиться війна – будемо жити”. Так ми втрачаємо сьогоднішній день, а в житті не можна ні дня втрачати, воно безцінне. Завтра ще немає, учора – вже немає. Сьогодні – єдина сцена, на якій відбувається життя. Тому важливо не згаяти цей день. Щодня потрібно думати: “Так, є виклики, але як прожити цей день найсвітліше, як вкласти у нього найбільше любові, доброї праці та стосунків?”.
Але якщо ми живемо сьогодні і нічого не робимо з думкою про завтра – це інша крайність. Коли ми, наприклад, не будемо садити город, вчитися, а раптом ЗНО скасують. Це помилково. Майбутнє теж народжується сьогодні. Мене зворушила історія, як на блокпості в Бучу перевіряли багажник в авто, а там було повно саджанців. Це хороший символ: дерева потрібно садити весною.
Філософія життя на війні полягає в балансі – жити сьогодні, але з думкою про завтра. Прийняти, що завтра невідоме, але ми робимо все, що в наших силах. Маємо не тільки план А, але й план Б. А за потреби ми й В придумаємо. Ми не відмовляємось планувати і будувати майбутнє, зокрема довготермінові плани.
“Дозволити собі прості, але приємні речі“
У програмі “Поради психолога” професійна психологиня, фахівчиня з кризової допомоги Ольга Гриценко радить встановити ритуали, поспілкуватися і відчути зв’язки.
Психологиня наголошує на тому, що “чекати перемоги треба, але і жити треба”.
СПОЧАТКУ ЗРОЗУМІТИ, ЩО ТИ ПРАВДА В БЕЗПЕЦІ І ВІД ТОГО ВЖЕ ПОТРОХУ ДАТИ СОБІ ЧАС, ЩОБ НАДАЛІ ВИЙТИ НА ВСІ МОЖЛИВІ ВІДЧУТТЯ, ЯКІ БУДУТЬ. В ТОМУ ЧИСЛІ І НА ВІДЧУТТЯ РАДОСТІ
“Треба поступово виходити зі стану очікування і рухатись в сторону відновлення своїх опор“
Київська психотерапевтиня Марія Іванова дає рекомендації щодо того, як поводити себе
“Я відчуваю, наче моє життя на паузі” – цей запит я чую дуже часто на консультаціях.
Люди наче зависли, старого життя вже нема, нове ще незрозуміло як будувати, сил немає, невизначеність дратує і лякає. Здавалося, ще трохи і все скінчиться, але ось вже третій місяць війни і чекати стає дедалі складніше.
“Небезпека такого собі відкладеного життя на “після перемоги” в тому, що зазвичай ми маємо якісь ресурси – матеріальні, грошові, психічні, ресурси здоров’я, тощо і добре розуміємо їх вичерпність, тому піклуємось про іх поповнення. А ось в такому замороженому стані ми лише витрачаємо свої ресурси і чекаємо, що ось все повернеться до звичного стану і ми все відновимо. Але ніхто не знає, коли війна скінчиться. І може так статись, що скінчиться вона пізніше, ніж наші ресурси.
Треба поступово виходити з стану очікування і рухатись в сторону відновлення своїх опор. Почати я дуже рекомендую з піклування про себе – про своє фізичне здоров’я і про ментальне.
Запитайте себе:
Як ви спите?
Чи регулярно і достатньо їсте?
Чи вживаєте достатньо води?
Який ваш рівень фізичної активності протягом дня?
Лише людина з достатнім рівнем забезпечення базових потреб може знайти в собі сили рухатись вперед!
Щодо ментального здоров’я, краще не використовувати своїх близьких для зливання тревоги, страху, відчаю та інших емоцій. У всіх зараз непростий період, тому краще звертатись до спеціалістів – вони зможуть стати контейнером для вашого стану та залишитись стабільними, бо мають достатню підтримку.
Тому не соромтеся дбати про себе на всіх рівнях! Звертайтеся по допомогу і починайте жити своє нове життя вже зараз!” – радить психологиня.
