8.2 C
Czech Republic
додомуВідеоВІДЕО. Як подолати почуття провини? Спецпроєкт: Поради психолога

ВІДЕО. Як подолати почуття провини? Спецпроєкт: Поради психолога

Почуття провини, синдром вцілілого, сором за те, що жива та здорова. Як позбутися цих відчуттів і що робити тим, хто евакуювався і врятувався?

Виникає почуття провини за те що хтось там страждає і перебуває в епіцентрі війни, а ти – врятована і в той же час безпорадна – перебуваєш під захистом.

Здається, що ти не маєш права бути в безпеці, коли там – в рідних місцях – відбуваються жахи.

Сьогодні у випуску торкнулися теми, яка особливо болить тим, хто врятувався від війни в Україні і знаходиться далеко. Ми вже говорили про те, що важко відчути радість і насолоджуватись життям, коли вдома залишились рідні, друзі, будинок і все це в зоні ризику щодня.

Синдром провини вцілілого – виникає у тих, хто пережив або був свідком травматичних подій (війни, катастрофи, насилля, стихійного лиха та ін.) та вижив на відміну від інших”

Поради від професійної психологині Ольги Гриценко в нашій традиційній щотижневій рубриці “Поради психолога.”

  • Багато людей відчувать провину за те, що вони ніби втекли. Люди, які евакуювалися, відчувають від своїх земляків іноді ніби докір за те, що вони взяли і втекли від війни.
  • А хтось залишився і допомагає армії. А хтось залишився, бо любить свою землю. А хтось залишився, бо не може взяти і залишити чоловіка, батьків, друзів, тварин. В суспільстві йде поділ на «своїх» і тих, хто «втік». Проблема когось торкнулась, хтось спокійно ставиться до цього рішення. Але «синдром того, хто вижив», очевидно, присутній в людей, які опинились за кордоном, рятуючись від війни.
  • Як подолати почуття провини? Чи варто щось із ним робити?

Що стосується людей, які могли виїхати, але не виїхали і вирішили лишатися там, то в цьому випадку можна казати, давати якісь аргументи, але важливо дати людям право обирати.

Поради психолога: почуття провини

Ці дорослі люди відповідають за себе і мають свої якісь аргументи. І навіть якщо боляче, якщо страшно на це дивитись, але, коли ти розумієшь, що це їх вибір, то стає трошки легше. Якщо я можу навести якісь аргументи, чому я тут, я це роблю. Але я розумію, що людина може обрати інший шлях. В неї можуть бути свої думки з цього приводу, свої відчуття, своє ставлення до цього. І навіть, якщо це боляче і неприємно – це допомогає якось впоратися.

Люди часто говорять про почуття провини, коли вони тікають з доволі безпечних міст: з Дніпра, наприклад, Івано-Франківська, із західної України… І стає якось ніяково про це казати.

Поради психолога: почуття провини. Ольга Герасименко

Врятувати себе,

врятувати своїх близьких,

врятувати свою дитину –

це те, що ти можеш

зробити для перемоги.

Це твій внесок і просто будь в цому. І це нормально – хотіти врятуватися. Далі нам буде чим зайнятися. Відновлювати все, що було поруйновано.

Дозволити собі спілкування і каву

І це важливо зараз: врятувати себе, врятувати дитину і транслювати цей можливий рівень спокою, на який ти здатана зараз.

Важливо дозволити собі піти випити гонятко кави або чаю. Зробити щось дуже просте, але приємне.

Поради психолога: почуття провини. Ольга Герасименко

Піти на каву, встановити ритуали, поспілкуватися і відчути зв’язки.

Ворог у нас один. Поїхав ти чи не поїхав – досить один з одним сперечатись. Це не на користь перемозі! Ви робите в Україні, що можете. Ті, хто вряувався роблять там, де вони є, все можливе. Кожен справляється, як може. І це наше завдання зараз – оговтатись, сприйняти ту реальність, в якій ми опинилися, тими способами, які в кожного є. Не спрямовувати погане і агресію один на одного. Є на кого це направити. Краще туди…

Цикл програм “Поради психолога” на різні теми:

Дивіться у попередніх серіях:

Цикл програм “Поради психолога” – власний проєкт сайту ProUkrainu

Випуск 1. Інтерв’ю з психологом: поради українцям, які тікають від війни

В цьому випуску про те, що перетинаючи кордони, українці везуть з собою війну. Війну, яка залишається в спогадах, в асоціаціях, у відчуттях. Неможливо позбутися важких думок, стану хронічного стресу, депресії. Адже розлучаються родини, які жили разом все життя, страшно за будинок, якщо він ще цілий, незрозуміло, що і як робити далі. Як вчитися жити далі?

Випуск 2. Як говорити з дітьми про війну? Спецпроєкт: “Поради психолога”

Психологиня Ольга Гриценко дає поради, як говорити про війну і виводити із шокового стану дітей і підлітків. 

Випуск 3. Як відновити почуття радості і смак життя після евакуації: повертаємося в реальність

Психологиня Ольга Гриценко радить, як відчувати знов смак життя після евакуації, навчитися радіти, повернутися в реальність.

Випуск 4.  Як пережити роз’єднання родини під час війни?

Рятуючись від війни родини розлучаються. Це біль, тривога, страх. Жінці важко усвідомлювати, що ця розлука на невизначений термін, що рідні та близькі зараз у небезпеці, що вона не може допомогти в цій ситуації. Як пережити цю нестерпну розлуку? 

ПОВ'ЯЗАНІ СТАТТІ