У чеському парламенті 20 листопада 2024 року обговорюють поправку до пакету законів Lex Ukrajina. Вона передбачає продовження тимчасового захисту біженців, які рятуються від війни росії проти України. «70 відсотків із них працює», – захищає допомогу біженцям міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка із партії KDU-ČSL. «Тоді скажіть, скільки грошей ви віддали українцям з власної кишені», – заперечував йому голова ANO Андрей Бабіш.
Він стверджує, що чеський уряд Петра Фіали “більше піклується про Україну, ніж про громадян Чехії”. «Тому, коли ми говоримо про українців, то питання в тому, чому вони не повинні йти в „естекачко” (станція техогляду автомобілів – прим. ред.), а чому наші люди повинні йти в “естекачко”? Чому вони не повинні показувати виписку з банківського рахунку в Центрі зайнятості? Чому наші люди мають показувати виписку з банківського рахунку? А ми тільки чуємо, що відбувається в нашій країні», – спекулював далі лідер ANO.
Бабіш заперечував, що він проти допомоги і “якийсь нелюд”. Він розповідав, скільки він особисто дав на допомогу Україні та українцям. “Моя фірма їх працевлаштовує сотні, можливо тисячі. Я сам їздив на кордон до Великих Капушан. Ми туди посилали фури гуманітарної допомоги. Я особисто зі своєї кишені заплатив 62 тисяч євро готівкою для водіїв українських, бо вони боялися їхати до Житомиру, де падали бомби. Рух ANO дав 10 мільйонів крон. Але в Устецькому краї організований злочин возить автобуси [з України – ред.] суто по соціальну допомогу”, – казав Бабіш, вимагаючи пояснити дані Міністерства праці про стан працевлаштування та сплати податків українськими біженцями. При цьому він та кілька інших речників від ANO наголосили, що вони не є ніякими проросійськими.
Порахувати витрати та переваги
Депутат від руху ANO Їржі Машек запитав, які «витрати та переваги» має Чехія від допомоги біженцям з України. «Ми не знаємо точно, скільки їх тут. Яка верхня межа того, скільки ми можемо прийняти?» — запитував депутат Губерт Ланґ. “Ми не хочемо будувати тут ніяких наметових містечок”, – сказав він, маючи на увазі наступну хвилю міграції, яка ще може прийти з України.
«Якщо ви візьмете 150 тисяч людей, які працюють на чеському ринку праці, то якби я навіть проігнорував податки, відведені ними, то якби ці люди встали і сказали: “Все, ми їдемо додому”, то велика кількість компаній у Чехії мали б фундаментальну проблему, як взагалі продовжувати функціонувати. Крім того, у нас ще є близько 200 тисяч людей, які були тут до початку війни», – описав міністр Юречка теоретичний вплив вихідців з України на чеську економіку.
Автоматичне продовження на рівні ЄС
У майбутньому пакет законів Lex Ukrajina не мав би змінюватися щороку. Тимчасовий захист продовжувався б автоматично відповідно до рішень на рівні всього Європейського Союзу. Економічно самодостатні біженці зможуть отримати спеціальний дозвіл на довгострокове проживання в Чехії. «Однією з умов буде економічна самоокупність, робота, незалежність від системи державної підтримки. Такі люди обов’язково отримають якийсь тип довгострокового дозволу на проживання», – заявив раніше міністр внутрішніх справ та голова STAN Віт Ракушан.
Біженці, які проживають довгостроково, зможуть подати заяву на постійне проживання через п’ять років. Так само, як і зараз це можуть зробити іноземці, які проживають довгостроково, наприклад, на основі дозволу на роботу.
Від цього терміну будуть звільнені люди, які старші 60 років, або люди з інвалідністю. При цьому однією з умов є перебування малозабезпеченої особи на обліку як претендента в реєстрі Центру зайнятості протягом визначеного терміну.
Потім законопроект ще має обговорити Сенат, і підписати президент Петр Павел.
Відведення податків біженцями зростає
Біженці з України за перші три квартали цього року заплатили чеській державі зборів і податків на 5,7 мільярда крон більше, ніж отримали на підтримку. Відведення податків зростає щоквартально, заявив дням речник Міністерства праці та соціальних справ Якуб Августа. За його словами, урядовці реєструють майже 150 тисяч трудово-правових відносин, тобто який вид трудових договорів осіб із тимчасовим захистом із роботодавцями.
Російське вторгнення в Україну триває понад тисячу днів. За даними Міністерства внутрішніх справ, в Чехії перебуває 383 300 осіб із тимчасовим захистом. З них 165,2 тисяч жінок і 106,5 тисяч чоловіків — у працездатному віці.
З початку російського вторгнення у 2022 році Чехія надала Україні гуманітарну та стабілізаційну допомогу на суму 1,42 мільярда крон. Про це заявила Анета Коваржова з Департаменту комунікації Міністерства закордонних справ.
У 2022 році Чехія видала 420 мільйонів крон, а минулого і цього року – півмільярда. З 2023 року Чехія надає допомогу в рамках трирічної програми, яка має гуманітарну, стабілізаційну, розвиток та економічну частину. Щорічно на це виділяється 500 мільйонів крон.
Чеські компанії також беруть активну участь у післявоєнній відбудові країни. Минулого року обсяг чеського експорту в Україну зріс майже на 41 відсоток порівняно з минулим роком і склав понад 35 мільярдів крон. Цього року він продовжує зростати, збільшившись ще на 15 відсотків у річному обчисленні за перші п’ять місяців.
