Чеська ініціатива забезпечити Україну боєприпасами в країнах за межами Європейського Союзу отримала велику повагу в Польщі. Про це розповів ЧТК посол Чехії у Варшаві Бржетислав Данчак. Прем’єр-міністр Петр Фіала (партія ODS) минулого тижня оголосив, що до закупівлі приєдналося наразі 18 країн, зокрема Канада, Нідерланди, Польща, нещодавно приєдналися Греція та Португалія. Найбільший внесок зробила Німеччина.
Він також заявив, що, окрім обов’язкової підтвердженої закупівлі 300 тисяч одиниць боєприпасів, чеський план містить необов’язкову обіцянку приблизно ще 200 тисяч одиниць набоїв. Всього план включає постання 800 тисяч одиниць.
Може бути і більше, ніж 800 тисяч
Представники чеського уряду представили план у Брюсселі на початку лютого. Після цього на Мюнхенській конференції з безпеки в середині місяця президент Петр Павел повідомив, що Чеська Республіка виявила півмільйона одиниць артилерійських боєприпасів стандартного калібру НАТО та ще 300 тисяч одиниць радянського калібру в країнах, що не входять до ЄС. Британська газета Financial Times писала, що покупка має коштувати 1,5 мільярда доларів (близько 35 мільярдів чеських крон).
За даними американського видання The Wall Street Journal (WSJ), Чехія ідентифікувала ще 700 тисяч одиниць боєприпасів, які можна було б замовити з додатковим фінансуванням. “Чеська Республіка використовує контакти часів холодної війни. Чехія успадкувала значну збройну промисловість із замовниками по всьому світу та добрі стосунки із багатьма країнами Глобального Півдня, які мають великі запаси зброї радянських часів і здатні виробляти інші. Прага не говорить про те, звідки надходять патрони. Але серед постачальників є навіть деякі союзники росії. Поставки транспортуватимуться через територію Чехії або третіх країн, щоб перервати будь-який прямий зв’язок між країнами походження та Україною, щоб не наражати постачальника на гнів москви”, – пише видання. «Конфіденційність тут є ключовою: ми розмовляємо і будемо розмовляти з усіма, незалежно від їх лояльності чи політичної позиції — за кількома винятками, такими як Північна Корея», — сказав газеті радник прем’єр-міністра Чехії з національної безпеки Томаш Пояр.
“Коли ви приїжджаєте з пакетом грошей, вони стають зацікавленими”, – сказав газеті Якуб Янда, керівник празького аналітичного центру “Європейські цінності”. Чехія сприймається як “нейтральна” порівняно зі США, чиї подібні ініціативи були відхилені постачальники в Африці, Азії та Латинській Америці.
Зерно стає проблемою у відносинах
Чехія та Польща є суттєвими прихильниками атакованої росією країни, в тому числі й у військовій техніці. При цьому найбільше українських біженців прийняла Польща, а найбільше українців на населення прибуло до Чехії. Однак ця ініціатива підривається в останні місяці, особливо в Польщі, де відбуваються масові демонстрації проти імпорту дешевшої сільськогосподарської продукції з України.
«Наразі на польському ринку є величезний надлишок дешевих українських товарів, чи то зерно, чи інші товари. Уряд має дуже інтенсивно зосередитися на цій проблемі», – вважає Данчак. За його словами, кабінет Дональда Туска не сприймає це легковажно.
«З одного боку, є досвід Польщі та Чехії приблизно десятирічного періоду, після якого ми вийшли на відкритий ринок ЄС. Ми пам’ятаємо семирічні мораторії на ринок праці Німеччини та Австрії, коли робітники та ремісники з Чехії та Польщі не могли вільно працювати в ЄС. З іншого боку, тут спостерігаємо негайне відкриття ринку ЄС для українського виробництва. Це створює величезну напругу, яку, звичайно, потрібно вирішувати», – зазначив посол.
На думку польського уряду, це питання має вирішуватися на рівні ЄС. «На найближчі держави не може бути такий вплив, як на Польщу. Тому що ця підтримка може зникнути, і це буде справжньою катастрофою», – сказав Данчак. Поставки зброї, оборонного та медичного обладнання в Україну тривають попри протести та блокування кордонів. Водночас кілька тижнів тому уряд Польщі вирішив, що прикордонні переходи з Україною будуть включені до критичної інфраструктури.
«Я вважаю, що це чіткий сигнал Україні та іншим партнерам з ЄС, що те, що позначено як критична інфраструктура, не може постраждати від протестів», — каже посол. «Найчастіше говорять про те, що нехай українське зерно або кукурудза потрапляють на світовий ринок, але не потрапляють на ринок ЄС. Тому що це знищує місцевих виробників цінами і кількістю», – сказав Данчак.
Закриття кордону та вибори
Під час зустрічі з колегами з країн Вишеградської четвірки в Празі минулого тижня Туск сказав, що його країна обговорює з українською стороною можливість розширення ембарго на інші товари, окрім імпорту зерна. Якщо ЄС цього не зробить, то немає іншого способу захистити європейський і польський ринки. Тоді він також заявив, що Варшава веде переговори з Києвом про тимчасове закриття спільного кордону для торгівлі. Проте українська сторона заперечує, що обговорюється закриття кордону.
«Польща запровадила одностороннє ембарго, тому що вона має захистити власних виробників, фермерів. Напевно, на цей час вона не може діяти інакше, враховуючи те, що уряд представляє інтереси своїх громадян», – зазначив Данчак. У цьому плані, за його словами, необхідно також сприймати внутрішньополітичний контекст – майбутні місцеві вибори та вибори до Європарламенту.
Для обговорення комплексу проблем до Праги у середу, 20 березня, прибуде міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. За день до зустрічі глав дипломатичних відомств країн Вишеградської групи (Чехія, Словаччина, Польща, Угорщина) він проведе переговори зі своїм колегою Яном Ліпавським (Піратська партія).
Читайте також: Польща та Чехія: тепер “двоюрідні брати” завдяки Україні – чеський посол у Варшаві Якуб Дюрр († 16.02.2023)
