Текст: Мартіна Вацлавічова, "Рефлекс"
З Великодніми святами у Чехії пов’язана низка традицій і звичаїв, які відображені не лише в народній літературі, а й у чеській мові та її діалектах. Цікаво, що колядки у Чехії можна почути не лише на Різдво, а й на Великдень. Окремі вирази особливо змінюються від регіону до регіону.
Наприклад, сама чеська назва цього свята звучить як “велика ніч”: Velikonoce скажуть у Чехії, а от вже у східній Моравії та Сілезії відокремлюють слова: Veliká noc nebo Velká noc. На іншому боці республіки, в Західній Чехії, ці свята іноді називають Червоними.
Помлазка
Слово pomlázka асоціюється з трьома різними значеннями. Це не лише може бути плетений пучок прутів, переважно вербових, яким б’ють дівчат у Великодній понеділок, щоб вони залишалися молодими. Інше значення – звичай колядувати на Великдень. І, нарешті, це також може означати винагороду за колядування. Традиційно це були фарбовані яйця, але зараз це можуть бути також солодощі чи навіть алкоголь.
“Помлазка” як вираз для колядування у Великодній понеділок використовується в більшості Чехії. В Моравії та Сілезії це поняття набагато різноманітніше. В центральній і південній частинах Моравії поширені такі назви, як мрскут (mrskút), мрскачка (mrskačka) і шлагачка (šlahačka). Вони походять від того, що під час колядок дівчат б’ють плетеними палицями. Для Північної Моравії та Сілезії характерні різні варіанти слова шмекустр (šmekústr), що походить від німецького Schmeckostern (із тим самим значенням). Найчастіше зустрічаємо форми шміґруст, шмеґруст, шмекустр і шмеркуст. Інде є й інші вирази, такі як кодеда (koleda — на схід від Градця Кралового), колада (kolada — західне Подкрконоші), диновані (dynování — Наход та польське Клодзько), маловна (malovna — Телч та околиці), роуцачка (roucačka — Мікулов та околиці) або кичковані (kyčkování — Опава та околиці). Вираз купачка (kupačka — Френштат та околиці) відноситься до іншого звичаю Великоднього понеділка – окроплення водою.
Татар, годовачка і памігода
Для назви плетених прутів використовуються три основних терміни: чеська “помлазка”, східноморавський та сілезький “татар” і західноморавська “жила”. Її варіант — “жилку” — можна знайти в околицях Високого Мита, потім на схід від Плзеня. У Чехії подекуди використовували спеціальні назви “памігода” (pamihoda — Раковник та околиці) і “памігод” (pamihod — долина річки Огрже) або “дутки” (důtky — Пелгржімов та околиці). У Сілезії, окрім назви “татар”, є також “кичка” і “карабач”. Його варіант — “корбач” — використовувався на східній околиці східноморавських діалектів, а форма карабіна була винятково в чеських землях. Також були задокументовані такі вирази, як “годовачка”, “прут” і “коцар” (діалектний термін для батога).
Традиційна пасхальна випічка округлої форми, часто з хрестом нагорі, має загальновживану основну назву “мазанец” (mazanec), але в західній частині Чехії і сьогодні використовується назва “боханек” або “бохнічек” (bochánek, bochníček).
Чому чехи колядують “допроводи”?
Колядники рецитують дещо магічний текст колядки “Годи, годи допроводи” на Великдень. Однак пояснення значення досить просте. Першу неділю після Великодня називали Весільною (Provodní). Спочатку Великдень святкувався вісім днів, від свята Божої Пасхи (Великодня неділя) до наступної Страсної неділі. Цей звичай зберігався до 1094 року, коли Констанцький синод скоротив кількість великодніх свят до трьох днів. Початок колядки, таким чином, називає первісний восьмиденний великодній бенкет, який тривав до весільної неділі. Тому точнішим є варіант provoda замість звичайного doprovody, але обидва варіанти допустимі. Багато великодніх колядок починаються цими словами. Окрім відомих “Годи, годи допроводи — дайте яйце мальоване” та “Годі, годи допроводи — я маленький зайчик”, чехи вживають і різні творчі обробки, такі як “Годи, годи допроводи — я п’ю все, крім води”.
Авторка працює в Інституті Чеського народного корпусу Філософського Факультету Карлового університету
Читайте також: Чеські смаколики на Великдень: “мазанець” та “беранек” – готуємо разом Mazanec
