Християни західного і східного обрядів святкують Великдень в різні дні. Так склалось через використання різних календарів: православна церква послуговується юліанським, римо-католицька – григоріанським. Які відмінності між цими святами, розповідає 24 Канал.
Передісторія свята
На Вселенському Соборі – зібранні усіх представників Помісних церков у 325 році прийняли рішення відзначати Воскресіння Господнє у першу неділю після весняного повного місяця. Втім, не раніше 21 березня – дня весняного рівнодення. Важливо, що Великдень треба святкувати вже після закінчення іудейського Песаха.
Але в XVI столітті календар змінили з юліанського на григоріанський. Відтоді зазнала змін і пасхалія – спосіб розрахунку дати святкування Великодня. Римо-католицька церква вирішила використовувати григоріанський календар, котрий папа Григорій XIII запровадив в 1583 році.
А православна церква залишилась на старому юліанському календарі.
Ми вже розповідали про традиції святкування Великодня у Чехії
Різниця між православними й католиками
Як і православні, так й католики, повинні постити 40 днів. Але у православних набагато більше заборон. Зокрема, забороняється їсти молочні продукти, яйця, м’ясо та рибу, тоді як католикам не можна їсти тільки м’ясні продукти. Щодо суворого посту, то католики повинні його дотримуватись тільки в Попільну середу, Страсну п’ятницю та Велику суботу.
Католики починають відзначати Великдень ще в Страсну суботу. У цей день в церквах відбувається особливе богослужіння – Надвечір’я Великодня. Перед службою запалюють особливу великодню свічку – Пасхал. Пізніше її запалюють на всіх службах.
Головним символом Великодня у православних вважається яйце, а у католиків – великодній кролик. Православні християни розмальовують яйця в різні кольори. Діти полюбляють стукатись яйцями, перевіряючи шкарлупу на міцність. А у католиків є легенда, що саме кролик приносить шоколадні яйця і ховає їх по будинку. Зранку діти починають їх шукати. Католики часто прикрашають свої оселі фігурками кроликів.
Кролики – надзвичайно плодючі тварини, а тому вони є символом родючості і добробуту. Традиція дарувати фігурки кроликів на Великдень з’явилася в Німеччині в XVI столітті та з часом поширилася в інші країни Європи. Зараз існує цікава дитяча великодня гра – потрібно залишити в таємному місці гніздечко з різнобарвними яйцями для кролика і очікувати подарунків.
Православні святкують Вербну неділю: Вхід Господній в Єрусалим
Вербна неділя — одне з важливих релігійних свят, яке відзначається за тиждень до Великодня. У цей день Ісус Христос увійшов у Єрусалим, іудеї вітали його пальмовими гілочками. Саме тому Вербна неділя має ще й іншу назву — Пальмова неділя, нагадують Vikna.tv
Верба — перша рослина, яка розквітає весною. Тому в країнах, де немає пальм, саме ця рослина стала символом свята. На Вербну неділю заведено ходити до церкви на богослужіння та святити гілочки цього дерева.
Вважається, що освячені гілочки верби можуть оберігати оселю та приносити здоров’я. Саме тому їх треба зберігати у будинку увесь наступний рік.
У цей день діти гралися в гру — казали: “Не я б’ю, верба б’є за тиждень Великдень!”
Ця фраза настільки укорінилася у суспільстві, що її знають усі, навіть ті, хто рідко ходить до церкви. На Вербну неділю заведено вітати своїх друзів та рідних, зичити їм міцного здоров’я.
