У Чехії лише 756 українців із тимчасовим захистом користуються безкоштовним екстреним житлом. Всередині липня їх було понад 12 тисяч, але з вересня діють вже нові умови. Цим видом гуманітарного житла можуть користуватися лише особи, яким надано тимчасовий захист не більше, ніж 90 днів тому.
До початку вересня діяв виняток для соціально незахищених верств населення. Йшлося переважно про жінок із маленькими дітьми, які могли користуватися безкоштовним житлом необмежений час. «Загальна кількість людей, які перебувають у системі HUMPO, тобто людей, які відповідають встановленим законом умовам безкоштовного розміщення, становить 756 осіб», — заявила для “Новинок” Гана Мала, речниця Міністерства внутрішніх справ. HUMPO – це інформаційна система, куди, серед іншого, вноситься інформація про вільні для розміщення біженців місця.
Більш-менш без проблем…
Різке зменшення пов’язане з тим, що і незахищені верстви населення також повинні оплачувати житло або знайти собі інше помешкання. Держава і надалі, утім, виділяє певні кошти на таке житло.
«Найбільш незахищені — люди похилого віку, люди з інвалідністю та одинокі матері з маленькими дітьми. Тобто люди, які з певних причин не можуть бути економічно активними», – каже Алена Вахова із організації “Людина в скруті”. У Мінпраці зазначають, що незахищеними особами є люди похилого віку, особи, які доглядають за дитиною до 6 років, діти до 18 років, люди з інвалідністю та особи, які за ними доглядають, а також студенти до 26 років або вагітні жінки.
«Я запитувала колег у регіонах, чи помічали вони ускладнення при зміні умов безкоштовного проживання. Однак із ситуацією впоралися добре, більш-менш без проблем», – описала Вахова. Однією з причин стало збільшення фінансової допомоги від держави.
«Люди повинні бути мотивовані шукати власне житло на нормальному ринку. Зріс розмір виплат, які підлягають зарахуванню на житло», — описав ситуацію Якуб Августа, речник Міністерства праці та соціальних справ.
Подекуди гуртожиток був дорожчим за квартиру
З першого серпня держава вносить 6 тисяч крон для незахищеної особи на витрати на житло, 4860 для дорослого та 3490 для дитини та 4188 крон для дитини віком від 6 до 10 років. За словами Вахової, саме фінансові внески є однією з причин, чому нові умови розміщення біженців почали працювати без особливих проблем. Вона сама благала про ще більшу підтримку. «У деяких гуртожитках, де проживають клієнти, ціни вищі, ніж прийнятна вартість житла», — пояснила Вахова. Через це біженцям довелося негайно звернутися за допомогою до держави.
Усі зазначені внески оформляються у вигляді виплат так званої гуманітарної допомоги. Якщо людина працює, дохід вираховується з допомоги. В середньому держава виплачує понад 7300 крон на особу, включаючи згадані витрати на житло. Із загальної кількості отримувачів складають 44 відсотки жінок і 39 відсотків дітей. Однак кількість одержувачів гуманітарної допомоги: у серпні їх було 93 тисячі, у січні – приблизно 97 тисяч.
«Ми чітко бачимо з наших даних, що завдяки своїй участі на ринку праці українські біженці надсилають більше грошей, ніж вони отримують, наприклад, через ту ж гуманітарну допомогу», – заявляє міністр праці та соціальних справ Маріан Юречка (партія KDU-ČSL). Згідно з його статистикою, у другому кварталі біженці внесли до державного бюджету 5,9 мільярда крон, а витрати на них склали 3,5 мільярда крон.
Зараз, за даними МВС, тут легально працюють понад 122 тисячі осіб із тимчасовим захистом. За поточними даними Міністерства внутрішніх справ, у Чехії перебуває понад 379 тисяч біженців із тимчасовим захистом усіх вікових категорій, зокрема дітей та людей похилого віку.
Читайте також: Що таке система HUMPO, і чи потрібно з неї виписуватись? Помилка у заявці на допомогу
