У нашому спецпроєкті: “Поради психолога” сьогодні тема, що стосується майже кожної людини, яка перетнула кордон, рятуючись від війни в Україні. Сум, біль, глибоке відчуття втрати не дають людині знов відчути радість від життя і налаштуватися на позитивні емоції. Ми чуємо звідусіль, що нічого не може порадувати. Навіть коли люди вже в безпеці немає ні радості, ні енергії на подальше нове невідоме життя.
Як відчувати знов радість? Де черпати енергію виснаженій емоційно і фізично людині, яка має продовжувати жити сама і ще відповідати за безпеку дитини?
На всі ці запитання відповідає у наступному випуску циклу програм “Поради психолога” професійна психологиня, фахівчиня з кризової допомоги Ольга Гриценко.
Поради психолога: “Як відчути знов радість і смак життя?”
- “Не відчуваю радість ні від чого. Не можу насолоджуватись нічим” – це фрази, які ми останнім часом чуємо від людей, які опинилися за кордоном і не можуть радіти життю. Зрозуміло, що сталося найстрашніше, що може статися: люди втрачають житло, близьких людей. Як навчити себе знов радіти і звідки черпати енергію? Ваші поради?
Почнемо з того, що для радості ще час не прийшов. Для такої, щоб радості-радості, щоб скакати і щось таке робити. Не кожна людина на це здатна. По-перше – це певний процес психічний: як психіка переробляє травму, як вона переробляє той жах, в якому вона опинилася. Якщо ми дійшли до того момента, коли ти відчуваєш втрату і це – досить важкий період горювання, то для радості тут немає місця.
Виходимо на відчуття: не чекати і не карати себе
Почуття провини те саме: як я можу радіти, коли там люди гинуть? Я не можу цього робити. Ідея в тому, і що може допомогти – не чекати і не карати себе за це.
Важливо всі ці речі помічати і нагадувати собі:
- я зараз жива,
- я зараз в безпеці,
- починати помічати якісь красиві речі, наприклад, природу.
Важлива порада!
Спочатку зрозуміти, що ти правда в безпеці і від того вже потроху дати собі час, щоб надалі вийти на всі можливі відчуття, які будуть. В тому числі і на відчуття радості.
Тут, напевно, є така штука, що у період травми, у період стресу людина вилітає з тіла – це про енергію. Вона не відчуває себе в тілі. Вона в стрічці новин, вона десь думками вдома, вона переварює, як вони їхали і як то було жахливо. Людина не розуміє, як буде надалі, де вона знайде роботу, коли закінчаться гроші, чи будуть виплати?
Навчитися бути “тут і зараз” важливо!
Ми не є “тут і зараз”. А “тут і зараз” – це про тіло. І тут основна маса звичайних таких кризових інтервенцій і кризової допомоги пов’язана з тим, що ми повертаємо людину в момент і людина повертається до тіла.
Наприклад: ми з вами зараз стоїмо, можна відчути як холодно, ми зараз змерзли, але під нами, під ногами є почва і її можна відчути, постукати, постояти, відчути, що вона безпечна.
Основна техніка: заземлення
Коли ми починаємо уповільнюватись, заземлюватись, відчувати тіло (основні практики пов’язані із заземленням, з тим, що ми відчуваємо нижню частину тіла), коли йдемо, коли сидимо – це допомогає.
Коли ви розумієте, що немає радості, немає енергії, потрібно хочаб нагадати собі -“я в безпеці, я жива, все в порядку”.
І знайти, наприклад, де двері, де вікна, де якісь предмети, пооглядатися наверх, вниз, куди можна. Людина, коли стресує, в неї зір стає як тунель. І коли ви оглядаєтесь навколо, ви розумієте, що все в порядку. Можна відчути запахи, тілесні відчуття: як ви відчуваєте одяг на тілі, як ноги стоять, як серце б’ється.
Повертаємось в момент
Це те, що вас повертає потихеньку в момент, і ви можете відчувати. Потихеньку, обережно, наскільки ви можете дозволити собі саме зараз. Далі буде більше. Якщо можете розслабитись і поспати – це краще зробити. Або поїсти, якщо з’являється апетит. Це така дорога до цього.
Поради психолога з Ольгою Гриценко
Цикл програм “Поради психолога” – власний проєкт сайту ProUkrainu
Випуск 1. Інтерв’ю з психологом: поради українцям, які тікають від війни
В цьому випуску про те, що перетинаючи кордони, українці везуть з собою війну. Війну, яка залишається в спогадах, в асоціаціях, у відчуттях. Неможливо позбутися важких думок, стану хронічного стресу, депресії. Адже розлучаються родини, які жили разом все життя, страшно за будинок, якщо він ще цілий, незрозуміло, що і як робити далі. Як вчитися жити далі?
Випуск 2. Як говорити з дітьми про війну? Спецпроєкт: “Поради психолога”
Психологиня Ольга Гриценко дає поради, як говорити про війну і виводити із шокового стану дітей і підлітків.
Цей проєкт існує і у форматі подкстів:
