Європейська Комісія офіційно оприлюднила пропозицію подовжити дію Директиви про тимчасовий захист для біженців з України ще на один рік, до 4 березня 2028 року. Про це під час брифінгу в Брюсселі заявив єврокомісар з питань внутрішніх справ та міграції Магнус Бруннер. Головна зміна в оновленому документі — це врахування оборонних потреб України. Новоприбулим військовозобов’язаним пропонують обмежити надання статусу тимчасового захисту.
Як ми писали раніше, на зустрічі міністрів внутрішніх справ на початку червня лише обговорювали подальшу долю Директиви. Тепер же Єврокомісія представила офіційну пропозицію з конкретними правилами та обмеженнями. У супровідній Пояснювальній записці (Explanatory Memorandum) Брюссель прямо посилається на дані ООН та МОМ. Зазначають, що безпечне повернення людей наразі неможливе через ескалацію війни. Зокрема, у травні 2026 року кількість жертв серед цивільного населення в Україні зросла на 93% порівняно з травнем 2025-го. Систематичні атаки РФ на енергетику залишили мільйони людей без світла й тепла.
Мета пропозиції, яку офіційно оприлюднила 26 червня 2026 року Європейська комісія на розгляд Ради ЄС:
По-перше, дати людям юридичну визначеність і стабільність. Оскільки потреба в безпеці для тих, хто втік від війни, досі очевидна, Європа гарантує їм передбачуваність і автоматично продовжує статус захисту ще на один рік, до 4 березня 2028 року. Наразі в ЄС перебуває майже 4,4 мільйона українців. Статистика Брюсселя показує, що 58% із них це жінки, а близько 30% – неповнолітні. Основними приймаючими країнами залишаються Німеччина (1,28 млн), Польща (970 тис.) та Чехія(понад 380 тис.). Комісія наголошує, що ці люди вже кілька років інтегруються в європейське суспільство, вчать мови та працюють. Отже вони мають зберегти свій статус і всі права.
По-друге, збалансувати допомогу біженцям із обороноздатністю України. ЄС прагне, щоб його міграційні правила не заважали Україні захищатися від російської агресії. Саме тому запроваджується жорстке обмеження: новоприбулі українці, які виїхали без офіційного дозволу від держави та всупереч своїм військовим зобов’язанням, тимчасовий захист у Європі більше не отримають. У документі зазначається, що це рішення стало результатом регулярних консультацій із Києвом. Технічно перевіряти право на виїзд планують швидко та без зайвої бюрократії. Наприклад, через перевірку документів у державному додатку «Резерв+».
Що буде з чоловіками, хто вже отримав статус тимчасового захисту раніше? Кого не торкнуться зміни
Важливий юридичний нюанс: пропозиція не передбачає жодних примусових депортацій чи позбавлення статусу чоловіків, які вже перебувають на території ЄС. Натомість Комісія оголосила про запуск пілотного проєкту «Програми добровільного повернення та відновлення» (Voluntary Return and Recovery Programme Pilot), що надаватиме практичну підтримку (житло, працевлаштування) тим, хто вирішить повернутися в Україну самостійно.
Важливий нюанс щодо таймінгу. Сам загальний захист продовжується з березня 2027 року. Проте обмеження для нових військовозобов’язаних (Стаття 2) починає діяти ОДРАЗУ наступного дня після того, як Рада ЄС проголосує та опублікує цей документ. Тобто «вікна» для виїзду після ухвалення закону не буде.
Водночас право подати заяву на притулок формально збережеться, але це вже інша процедура і вона не дає такого автоматичного статусу. Обмеження стосується лише автоматичного отримання тимчасового захисту. Комісія наголошує: «Перевірка такої вимоги не впливає на повноваження органів влади ухвалювати рішення щодо конкретної справи та не впливає на право будь-якої особи шукати міжнародний захист (азиль) в Союзі». (Стор. 7) На практиці це означає, що навіть якщо людині відмовлять у тимчасовому захисті через відсутність дозволу на виїзд, це не скасовує її базового права попросити про класичний політичний притулок (азиль). Місцева міграційна служба країни ЄС все одно буде зобов’язана прийняти її заяву та розглянути її в індивідуальному порядку, оцінюючи всі гуманітарні обставини конкретної справи.
Проте у положенні зазначено: “Хоча право осіб, які прибувають з України, шукати притулок як таке залишається недоторканним, сама по собі відмова від служби не є достатньою підставою для надання міжнародного захисту щодо політичних переконань”.
Пропозицію ще має затвердити Рада ЄС, голосування очікується найближчим часом.
Позиція Ради Європи: правозахисники закликають не поспішати з обмеженнями
Нові правила від Єврокомісії з’являються у складний період, коли мільйони українців за кордоном і без того живуть у постійній тривозі та невідомості. Люди не знають, чого чекати від майбутнього, адже в багатьох країнах Європи дедалі частіше говорять про урізання виплат та скасування соціальних програм для біженців.
При цьому парадокс полягає в тому, що більшість українців уже давно адаптувалися, вчать мови та активно працюють, а європейський ринок праці критично потребує цих рук. Наприклад, у Чехії не вистачає майже 100 тисяч працівників і українці фактично рятують цілі сектори економіки, сплачуючи податки та закриваючи дефіцитні вакансії.
Саме на тлі цих гострих дебатів Комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті опублікував офіційні зауваження. Він рішуче застеріг європейські уряди від передчасного згортання допомоги.
«Щоб уникнути прогалин у захисті для мільйонів переміщених українців по всьому континенту, європейська гостинність у 2022 році має бути підкріплена сьогодні оновленими зобов’язаннями. Зараз час для більшої солідарності, а не меншої», – сказав комісар О’Флаерті.
Комісар стурбований тим, що на уряди тиснуть, вимагаючи передчасно скасувати захист. Зокрема, йдеться про спроби обмежити допомогу для чоловіків призовного віку та людей із регіонів, які хтось вважає «безпечними». Інші тривожні тенденції в Європі включають скорочення соціальної підтримки, політику, що сприяє передчасному поверненню, та зростання антиукраїнських настроїв у країнах, що приймають українців.
«Поточні реалії на місцях в Україні не відповідають умовам для безпечного та гідного повернення. Перехід осіб з колективного тимчасового захисту без надійної системи соціального захисту ризикує призвести до того, що мільйони людей опиняться у юридичній невизначеності, бідності та небезпечному недобровільному поверненні», – додав комісар О’Флаерті.
Питання, пов’язані з військовою службою, також можуть бути приводом для звернення за захистом. Тому держави зобов’язані забезпечити людям доступ до індивідуальних оцінок їхніх справ.
У своїх зауваженнях Комісар дав європейським урядам чітку інструкцію, як діяти далі, спираючись на міжнародні зобов’язання з прав людини.
Що саме мають зробити європейські держави, аби зберегти підтримку українців?
Не згортати захист завчасно. Гарантувати людям безпеку та легальний статус стільки, скільки потрібно, поки ситуація в Україні не дозволить повернутися додому без ризику для життя.
Припинити прихований тиск. Утриматися від урізання виплат чи інших жорстких обмежень, які штучно створюють нестерпні умови та не залишають біженцям іншого вибору, окрім як повертатися під обстріли від безвиході.
Допомагати без дискримінації. Надавати підтримку всім, не ділячи людей за статтю, наявністю роботи чи тривалістю перебування. Особливу увагу слід приділити найвразливішим – літнім людям, мамам-одиначкам із дітьми, особам з інвалідністю та тим, хто приїхав із тимчасово окупованих територій.
Зберегти доступ до національних систем надання притулку. Якщо колективні схеми (наприклад,Тимчасовий захист) змінюються або обмежуються, держави зобов’язані забезпечити українцям повний доступ до індивідуальних процедур отримання класичного статусу біженця (азилю).
Планувати майбутнє повернення розумно. Будь-який виїзд додому має бути виключно добровільним, безпечним та обґрунтованим. Уже зараз європейські країни мають кооперуватися для планування довгострокової відбудови України, компенсацій за втрачене майно біженців та їхньої подальшої реінтеграції.
Поки Рада Європи лише формулює свої правозахисні рекомендації, уряди окремих європейських країн уже роблять перші практичні кроки у цьому напрямку, розробляючи власні юридичні механізми.
Зокрема, одна з перших країн у ЄС вже офіційно оприлюднила законопроєкт. У Данії Міністерство імміграції подало до парламенту законопроєкт, який обмежує спрощений захист для українських чоловіків віком від 23 до 60 років, котрі підпадають під мобілізацію. Отримати посвідку на проживання вони зможуть лише за умови документального підтвердження звільнення від військової служби. Для чоловіків до 23 років захист діятиме лише до досягнення цього віку. У разі ухвалення закону, правила діятимуть для заявок, поданих з 25 червня 2026 року.
Нагадаємо, що в Чехії також наполягають на зміні правил, і першою в чергу на зміни стала саме категорія чоловіків. Міністр внутрішніх справ країни Любомир Метнар підтвердив цю позицію.
За його словами, Чеська Республіка під час переговорів наголосила, що тимчасовий захист виконав свою первісну мету після початку російського вторгнення. Він був важливим інструментом у перші роки війни, але зараз необхідно реагувати на зміну ситуації та зміну профілю новоприбулих: якщо раніше приїжджали переважно жінки з дітьми, то сьогодні понад половина — це чоловіки працездатного віку.
«На зустрічі міністрів внутрішніх справ та Європейської комісії ми домовилися, що тимчасовий захист не застосовуватиметься до чоловіків, які підлягають військовій службі. Ця позиція також відповідає українському законодавству. Протягом останніх місяців ми інтенсивно вели переговори з іншими державами з цього приводу. Я ціную те, що більшість держав-членів підтримали нашу позицію», – заявив міністр.
Позиції Данії, Чехії та низки європейських країн чітко демонструють, що вони вже готові до впровадження нових правил на національному рівні. Наразі всі ці ініціативи та загальну пропозицію Єврокомісії ще має затвердити Рада ЄС. Голосування прогнозують найближчим часом у липні.
Інші статті:
Нове виявлення інтересу до спеціального дозволу на довгострокове перебування (ZDP): які умови
Матеріал підготовлено громадською організацією ProUA z. s. в рамках «Програми підтримки діяльності національних меншин та інтеграції іноземців на території столиці на 2026 рік». Проєкт реалізується за фінансової підтримки міста Прага.
